Постанова № 13941347, 28.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2011 р. справа № 2а-28584/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЦарук Я.Ю.

за участю

представника позивачаМаркелової О.П., Губка С.В.,

представників відповідача Майдикова С.Б.,

представника третьої особи Назаренко К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, про визнання протиправною податкову вимогу від 27.08.2010 року №1/127,

встановив:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Волноваський комбінат хлібопродуктів», звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області, про визнання протиправною податкову вимогу від 27.08.2010 року №1/127.

В обґрунтування позову посилається на те, що товариством отримано першу податкову вимогу від 27.08.2010 року №1/127, сформованою відповідачем, про сплату податкового боргу станом на 27.08.2010 року за узгодженими податковими зобовязаннями у розмірі 20750707,15 грн., у тому числі за платежами: повернення бюджетних позичок, виданих за закупівлею сільськогосподарської продукції за держконтрактом 1995 року в розмірі 15418579,77 грн., за контрактом 1996 року в розмірі 3950659,75 грн., за контрактом 1997 року в розмірі 1381467,63 грн. Зазначена вимога позивачем була оскаржена в адміністративному порядку, але його скарги були залишені без задоволення. Вважає спірну вимогу неправомірною та такою, що винесена з порушенням норм матеріального права України, оскільки суми бюджетних позичок не є податками, зборами (обовязковими платежами) в розумінні Закону України «Про систему оподаткування». Крім того, позивач зазначає, що відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим боргом вважається узгоджена сума, що не сплачена у встановлений законодавством строк. Також відповідачем не проводилась процедура узгодження податкових зобовязань. На думку позивача, під час визначення суми податкового зобовязання, органи державної податкової служби зобовязані дотримуватись вимог, встановлених пп. 15.1.1. п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині права визначення податкових зобовязань на протязі трьох років та інших вимог зазначеного Закону.

Просить суд скасувати першу податкову вимогу від 27.08.2010 року №1/127 ДПІ у Волноваському районі Донецької області.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав судові заперечення, в яких посилається на те, що 20 липня 2010 року до податкового органу від управління Державного казначейства у Волноваському районі Донецької області надійшли подання від 19.07.2010 року №769, №770, 771 про здійснення заходів щодо погашення податкового боргу за платежем «Повернення бюджетних позичок, виданих на закупівлю сільськогосподарської продукції за держконтрактами 1995 1997 рр.». На підставі зазначених подань податковим органом була сформована та надіслана товариству перша податкова вимога від 27.08.2010 року №1/127 на загальну суму 20750707,15 грн. Вважає, що перша податкова вимога складена, та направлена відповідно до вимог чинного законодавства.

Просить суд у задоволені позову відмовити.

Представник відповідача, що діє за довіреністю, у суді позов не визнав з підстав, зазначених у запереченні.

Ухвало Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року по справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області.

Представник третьої особи надав судові письмові пояснення на адміністративний позов, в яких посилається на те, що у 1995 1997 роках позивачу державою була надана бюджетна позичка на поворотній основі відповідно до постанов Кабінету Міністрів України. Станом на 01.01.2011 року прострочена заборгованість у позивача становить по основному боргу за 1995 р. 3211700,00 грн., пеня 12361437,34 грн., по основному боргу 1996 р. 1257800,00 грн., пеня 2753389,22 грн., по основному боргу 1997 р. 359700,00 грн., пеня 1039068,71 грн. Згідно умов договорів, у розділі «відповідальність сторін» є пункт, який свідчить про застосування санкцій, передбачених чинним законодавством, за умови несвоєчасного повернення фінансової допомоги. У звязку із цим, працівниками Управління державного казначейства у м. Волноваха ГУДКУ у Донецькій області нараховувалась пеня на суми простроченої заборгованості перед державним бюджетом за фінансовою допомогою, що надавалась на умовах повернення з резервного фонду державного бюджету.

В судовому засіданні представник третьої особи підтримав позицію відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Волноваський комбінат хлібопродуктів» є юридичною особою, зареєстроване Волноваською районною державною адміністрацією Донецької області, ідентифікаційний код 00957376.

Управлінням Державного казначейства у Волноваському районі Донецької області до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області надано подання від 19 липня 2010 року №770 на стягнення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на прострочену заборгованість перед держбюджетом за бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на зворотній основі станом на 31.07.2010 року. Відповідачем, вказане подання було отримано 23.07.2010 року.

27 серпня 2010 року ДПІ у Волноваському районі Донецької області сформована перша податкова вимога №1/127 про сплату узгодженого податкового зобовязання у розмірі 20750707,15 грн., у тому числі з повернення бюджетних позичок, виданих на закупівлю сільгосппродукції по держконтракту 1995 року 15418579,77 грн. (за основним платежем у розмірі 3211700,00 грн., пеня 12206879,77 грн.), держконтракту 1996 року 3950659,75 грн. (за основним платежем 1257800,00 грн., пені 2692859,75 грн.), держконтракту 1997 року 1381467,63 грн. (за основним платежем 359700,00 грн., пені 1021767,63 грн.).

Відповідач, у судовому засіданні, пояснив що спірна податкова вимога була направлена позивачу у звязку з направленням Управлінням Державного казначейства у Волноваському районі вказаного вище подання, із зазначенням заборгованості позивача за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії та пені.

Відповідно до пункту 2 статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Що стосується визнання протиправними дії відповідача, щодо предявлення спірної податкової вимоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 року №2542-III, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Таким чином, ч. 4 ст. 17 цього Кодексу встановлює механізм стягнення бюджетної заборгованості, в тому числі з позичок із державного бюджету, безвідносно від строків виникнення такої заборгованості. Ця норма є процедурною та регулює порядок стягнення бюджетної заборгованості, існуючої на момент її дії.

Крім того, ч. 1, ч. 2 ст. 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» визначено, що у 2010 році органи державної податкової служби України є органами стягнення заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі (кошти від повернення якої надходять за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2801380, 2801400, 2801410, 2801440, 3511530, 3511550, 3511560, 3511630, 3511660), а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії.

При цьому така заборгованість вважається податковим боргом і стягується відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Спеціальний Закон, яким урегульовано процедуру стягнення це Закон України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181-III).

У пункті 1.10 ст.1 Закону № 2181 встановлено, що податкова вимога, це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги. (п.п. 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону № 2181).

Пунктом 1.12 ст.1 зазначеного закону визначено, що контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону.

У статті 2 цього закону, наведено вичерпний перелік контролюючих органів, але органи державного казначейства у ньому відсутні. В той же час, відповідно до пункту 7 статті 11 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), тому подання Управління Державного казначейства у Волноваському районі Донецької області, у цьому випадку, можна вважати прирівняним до подання контролюючого органу щодо суми узгодженої заборгованості.

У позовних вимогах відсутня вимога, щодо правомірності дій органу Державного казначейства в частині визначення суми боргу за державною позикою, тому суд розглядає лише правомірність дій податкового органу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача, щодо направлення позивачу спірної податкової вимоги, відповідають вимогам законодавства, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Що стосується скасування першої податкової вимоги від 27.08.2010 року №1/127 суд зазначає наступне.

Як зазначено у п.п. 6.2.2, 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181, перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк. Крім цих відомостей, повинно бути посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

У податковій вимозі, що оскаржується, зазначено, що сума податкового боргу позивача за узгодженим податковим зобовязанням 20750707,15 грн.

В той же час, прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) лише стягується у порядку визначеному законодавством, для стягнення податкового боргу, та не є узгодженим податковим зобовязанням, тому податковій вимозі повинно бути зазначено підстави виставлення саме цієї суми.

Враховуючи наведене, на підставі частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визначити спосіб захисту порушеного права позивача шляхом визнання спірної податкової вимоги протиправною в частині визначення бюджетної позички узгодженою податковою заборгованістю, замість її скасування, оскільки рішення субєкта владних повноважень є скасованим з моменту набрання постановою законної сили, тобто лише на майбутнє.

Тому у цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2 15, 17 18, 33 35, 41 42, 47 51, 56 59, 69 71, 79, 86, 87, 94, 99, 104 107, 110 111, 121, 122 143, 151 154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, про визнання протиправною податкову вимогу від 27.08.2010 року №1/127 задовольнити частково.

Визнати протиправною першу податкову вимогу від 27 серпня 2010 року №1/127 в частині визначення бюджетної позички узгодженою податковою заборгованістю.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 гриві 70 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 28 січня 2011 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 01 лютого 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.