Ухвала суду № 139413176, 02.09.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/4276/26

Провадження №: 1-кп/332/508/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України..

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України..

Прокурор у судовому засіданні заявив( підтримав подане письмове) клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді у вигляді тримання під вартою на 60 днів, який закінчується 06.09.2026 року, оскільки, на думку прокурора, ризики, передбачені пунктами 1, 3 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, допит яких не розпочато, не перестали існувати.

Обвинувачений проти задоволення клопотання прокурора заперечував.

Захисник також заперечував проти задоволення клопотання прокурора, обґрунтовуючи недоведеністю прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді у вигляді тримання під вартою суд дійшов до наступного висновку.

На даному етапі суд тільки встановлює наявність чи відсутність ризиків передбачених ст..177 КПК України для вирішення підставності продовження чи не продовження обвинуваченому запобіжного заходу і не вправі досліджувати докази по справі.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Згідно рішення Європейського суду у справі "Вишневський та інші проти України", при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

У судовому засіданні прокурор належним чином мотивував своє клопотання, заявивши, що обвинувачений є військовослужбовцем призваним на військову службу під час мобілізації в особливий період (воєнний стан), раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, однак йому інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину, за вчинення якого, у разі доведення вини, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років. Розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність послідуючого покарання, обвинувачений може переховуватись від суду. Про вказані наміри обвинуваченого вже свідчить його поведінка, оскільки достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, самовільно залишив місце служби з метою ухилитися від військової служби. Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України то такий обґрунтовується тим, що обвинувачений у випадку обрання відносно нього запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, може здійснювати тиск на свідків, що може посприяти перешкоджанню здійсненню судового слідства, оскільки суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. На існування ризику, передбаченому п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України вказує те, що на теперішній час обвинувачений є військовослужбовцем та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у зв`язку з чим може покинути місце служби, чим фактично повторно вчинить кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 407-409 КК України.

Наголосив, що ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу, що виправдовують тримання обвинуваченого під вартою не зменшилися, та не дозволяють застосувати до обвинуваченого альтернативні види запобіжних заходів, оскільки не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Також, судом при вирішенні клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів враховано, що матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, що за станом здоров`я обвинувачений не може перебувати в ізоляції від суспільства.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що наведені прокурором у судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу та його продовження на даний час не змінилися, тому суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, тому суд вважає доцільним продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів .

Разом з цим суд вважає за неохідне встановии обвитнуваченому розмір застави у відповідності до ст. 182 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 . У зв`язку з чим слід визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із розрахунку 3328 гривень), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з м. Запоріжжя, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176, 177, 182, 183, 314-317 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дуніївці Дунаєвецького району Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 продовжити на 60 (шістдесят) днів тобто до 31 жовтня 2026 року включно , з утриманням у ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4) ».

Одночасно встановити розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 266290 гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26316700; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Рахунок отримувача UA378201720355249002000001205; призначення платежу застава ОСОБА_4 .

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися з м. Запоріжжя, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 чи іншому заставодавцю, відмінному від обвинуваченого , обов`язки, що покладаються у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 31 жовтня 2026 року включно.

Копію ухвали учасникам процесу , які приймали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції надіслати засобами електронного зв`язку.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1