Рішення № 139412287, 02.09.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року справа № 580/5766/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі позивач) подало позов до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач), в якому просить ухвалити рішення суду про стягнення в дохід бюджету податкового боргу на суму 293158,22 грн з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відповідач не сплатив у добровільному порядку податковий борг, що виник за податковими повідомленнями-рішеннями, а тому відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України позивач звертається до суду з позовом про його стягнення.

Ухвалою від 10 червня 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справі (у письмовому провадженні).

16.06.2026 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, у якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що не погоджується із позовними вимогами в частині стягнення пені у сумі 67846,32 грн, яка нарахована відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України. Зазначив, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі № 580/11402/25 про стягнення з нього податкового боргу в сумі 574732,80 грн за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань податку нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки виконав повністю. Наголосив, що з поважних та незалежних від нього причин не мав змоги своєчасно погасити суми податкових зобов`язань за 2022-2023 роки, оскільки з 12.03.2022 до 22.03.2024 проходив військову службу в ЗСУ та приймав безпосередню участі в бойових діях на території Чернігівської та Сумської областях. Підпунктом 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 ПК України передбачено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню в таких випадках: вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану.

01.07.2026 до суду надійшли додаткові пояснення, у якому представниця позивача зазначила, що у зв`язку з несвоєчасним погашення відповідачем своїх податкових зобов`язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та орендній платі з фізичних осіб нарахована пеня згідно ст. 129 Податкового кодексу України з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Щодо покликання відповідача на пп. 129.9.7 п. 129.9 ст.129 Податкового кодексу України зазначила, що сам факт існування воєнного стану не звільняє автоматично від відповідальності. Відповідач не довів причинно-наслідковий зв`язок між виконанням податкового обов`язку та дією надзвичайного стану. Як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву проходження військової служби в ЗСУ тривало з 12.03.2022 до 22.03.2024, а податкові зобов`язання нараховані 31.10.2024 та 13.11.2024 року (сплачені 13.01.2026 та 23.01.2026). Відповідачем не надано жодних доказів оскарження податкових повідомлень-рішень від 22.12.2025 № 927693-2409-0905, № 927694-2409-0905, № 927695-2409-0905. За таких обставин, контролюючий орган вважає, що заявлена до стягнення сума 293158,22 грн, являється податковим боргом відповідача та підлягає стягненню.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.

Суд встановив, що відповідно до наявних у справі доказів відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 293158,22 грн, з таких податків:

1) орендної плати з фізичних осіб, в сумі 225311,90 грн, що виник згідно:

- податкового повідомлення-рішення № 927693-2409-0905 від 22.12.2025 на суму 164680,80 грн;

- податкового повідомлення-рішення № 927694-2409-0905 від 22.12.2025 на суму 11160,91 грн;

- податкового повідомлення-рішення № 927695-2409-0905 від 22.12.2025 на суму 38323,04 грн;

- пені у сумі 11147,15 грн, яка нарахована відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України;

2) податку на нерухоме майно, відмінене від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, а саме: пені у сумі 67846,32 грн, яка нарахована відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пунктом 54.3 статті 53 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Підпунктом 54.3.3 вказаної статті визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пункту 57.3 статті 53 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як свідчать матеріали справи, податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу за адресою реєстрації місця проживання згідно з вимогами п. 42.2 ст. 42 ПК України, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштових відправлень та списком відправлення, у зв`язку із чим вважається належним чином врученими.

П. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України передбачає право платника оскаржити рішення, прийняті контролюючим органом в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з вимогами п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Підп. 56.17.1. п. 56.17. ст. 56 Податкового кодексу України встановлює, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження на підставі абз. 2 підп. 56.17.5. п. 56.17. ст. 56 Податкового кодексу України вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Оскільки докази оскарження у встановлений Податковим кодексом України строк вищевказаних податкових повідомлень-рішень відсутні, суд дійшов висновку про узгодженість визначених ними грошових зобов`язань.

За вимогами підп. 14.1.175 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання визнається податковим боргом.

Отже, суми узгодженого грошового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб визначених ППР від 22.12.2025 № 927693-2409-0905, № 927694-2409-0905, № 927695-2409-0905 а також пеня у сумі 11147,15 грн, яка нарахована відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України є податковим боргом відповідача.

Суд врахував, що спірною у межах цього спору є пеня, нарахована у зв`язку із несвоєчасною сплатою податку на нерухоме майно, відмінене від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у сумі 67846,32 грн, яка нарахована відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України.

Згідно із підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

У рішенні від 17 грудня 2025 року у справі № 580/11402/25 Черкаський окружний адміністративний суд встановив, що « ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку як платник податків, станом на день подання позовної заяви податковий борг відповідача становить 574732,80 гривень.

Даний податковий борг виник в результаті несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачено фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, а саме згідно:

- податкового повідомлення-рішення № 0875231-2409-2305 від 31.10.2024 року за податковий період 2023 рік на суму 938,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення № 0875230-2409-2305 від 31.10.2024 року за податковий період 2023 рік на суму 3115,50 грн;

- податкового повідомлення-рішення № 0875229-2409-2305 від 31.10.2024 року за податковий період 2023 рік на суму 196504,30грн;

- податкового повідомлення-рішення № 0880884-2409-2305 від 13.11.2024 року за податковий період 2022 рік на суму 910,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення № 0880883-2409-2305 від 13.11.2024 року за податковий період 2022 рік на суму 190638,50 грн;

- податкового повідомлення-рішення № 0880882-2409-2305 від 13.11.2024 року за податковий період 2022 рік на суму 3022,50 грн;

- податкового повідомлення-рішення № 0880887-2409-2305 від 13.11.2024 року за податковий період 2021 рік на суму 2790,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення № 0880886-2409-2305 від 13.11.2024 року за податковий період 2021 рік на суму 840,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення № 0880885-2409-2305 від 13.11.2024 року за податковий період 2021 рік на суму 175974,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення № 0880887-2409-2305 від 13.11.2024 року за податковий період 2021 рік на суму 2790,00 грн.».

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 78 КАС України).

Рішенням від 17 грудня 2025 року у справі № 580/11402/25 Черкаський окружний адміністративний суд стягнув з ОСОБА_1 податковий борг на користь бюджету в сумі 574732 грн 80 коп.

Відповідно до платіжної інструкції № 892M-HB59-4P88-T0A5 від 23.01.2026 відповідач сплатив податковий борг на користь бюджету в сумі 574732 грн 80 коп.

Встановлені обставини вказують на те, що відповідач сплатив суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості вже після нарахування зобов`язання податковим органом.

Суд врахував, що вищевказані суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості є узгодженими, що встановлено рішенням суду від 17 грудня 2025 року у справі № 580/11402/25.

Отже, нараховуючи пеню з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні, до часу фактичної сплати відповідачем податкового боргу, позивач діяв відповідно до чинних приписів ст. 129 ПК України.

Відповідач зазначає, що з поважних та незалежних від нього причин не мав змоги своєчасно погасити суми податкових зобов`язань за 2022-2023 роки, оскільки з 12.03.2022 до 22.03.2024 проходив військову службу в ЗСУ та приймав безпосередню участі в бойових діях на території Чернігівської та Сумської областях. Підпунктом 129.9.7. пункту 129.9 статті 129 ПК України передбачено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у разі вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану.

Під час надання оцінки вказаним покликанням суд зазначає, що суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості нараховані відповідачу 31.10.2024 та 13.11.2024, тобто більше, ніж через сім місяців після завершення періоду проходження військової служби. Для анулювання нарахованої пені відповідно до підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 ПК України необхідні наявність обставин, які безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість виконання особою податкових обов`язків. Це обставини, які виникли об`єктивно, незалежно від волі особи та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, для анулювання нарахованої пені можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного виконання обов`язку та підтверджені належним чином.

Суд зазначає, що відповідач не зазначив у відзиві на позов обґрунтованих доводів із покликанням на відповідні докази, що підтвердили б об`єктивну неможливість своєчасного виконання ним обов`язку із сплати узгоджених сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості протягом періоду: листопад 2024 року-грудень 2025 року, що зумовлені введення воєнного стану в Україні.

З урахуванням зазначеного суд доходить висновку про необґрунтованість доводів відповідача у відзиві на позов.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.5 зазначеної статті передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання, контролюючий орган сформував податкову вимогу форми «Ф» від 11.04.2024 № 005600-1305-0919, яка направлена відповідачу за адресою реєстрації місця проживання, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та вручена відповідачу.

Станом на час подання позовної заяви та розгляду справи податковий борг в розмірі 293158,22 грн відповідач не сплатив.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Частинами 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, позивач є суб`єктом владних повноважень та враховуючи, що у справі позивач не поніс жодних судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, тому підстави для відшкодування судових витрат позивачеві відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг в розмірі 293158 (двісті дев`яносто три тисячі сто п`ятдесят вісім) грн 22 коп.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (76018, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 20, код ЄДРПОУ 43968084);

2) відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 02.09.2026.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК