Рішення № 139410516, 02.09.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1133/26

Провадження № 2/201/2296/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

02 вересня 2026 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Наумова О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

Між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: 31.03.2017р. кредитний договір №200798381101, за яким позичальнику видано кредит у сумі 42 700,00 грн.; 07.09.2022р. кредитний договір №1010526698, за яким позичальнику кредит у сумі 14 170,31 грн.

Відповідачка не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк.

Заборгованість відповідачки перед позивачем станом на 24.11.2025р. складає: по кредитному договору № 200798381101 від 31.03.2017р. 68 386,23 грн., з яких: 38 296,45 грн. заборгованість за кредитом; 30 089,78 грн. заборгованість процентами; по кредитному договору № 1010526698 від 07.09.2022р. 15 553,84 грн., з яких: 13 170,42 грн. заборгованість за кредитом; 2,74 грн. заборгованість процентами; 2 380,68 грн. заборгованість за комісією.

Загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 24.11.2025р. складає 83 940,07 грн.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитними договорами у розмірі 83 940,07 грн.

Заяви учасників процесу по суті справи.

Відповідачка правом надання відзиву відповідно до ст. 178 ЦПК України не скористалася.

Рух справи.

28.01.2026р. АТ «ПУМБ» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (том 1 а.с. 1-6).

Ухвалою судді Соборного районного суду міста Дніпра від 14.04.2026р. відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено у спрощеному провадженні без виклику сторін (том 2 а.с. 13).

Враховуючи категорію спору (малозначна справа), справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін для розгляду малозначних справ відповідно до положень ст. 274 ЦПК України.

Відповідачка ОСОБА_1 двічі повідомлялася про розгляд справи шляхом надсилання поштової кореспонденції на підтверджену адресу місця її реєстрації, один конверт, яким направлялась поштова кореспонденція повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», другий конверт отримано членом сім`ї відповідачки ОСОБА_2 16.07.2026р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Стосовно кредитного договору № 200798381101 від 31.03.2017р.

Судом встановлено, що 31.03.2017р. між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 підписано заяву № 200798381101 на приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб АТ «Перший український міжнародний банк» (том 1 а.с. 184).

Підписанням Заяви відповідачка беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО), розміщену на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані Клієнту в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням Заяви підтверджує свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених нижче умовах.

Також, згідно з підписаною заявою відповідачка просила відкрити на її ім`я поточний рахунок (вказаний в заяві) у гривнях та надати Кредитну картку: № Кредитної картки миттєвого випуску (не персоніфікованої) № НОМЕР_1 . Тип персоніфікованої Кредитної картки; просила Банк встановити на його поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією Заявою, Кредитний ліміт у сумі 1 000,00 грн. Розрахунковий день 30 число місяця. Платіжна дата 30 число місяця. Строк дії Кредитного ліміту, процентна ставка за користування Кредитним лімітом, розмір Мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування Кредитної картки встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу Кредитної картки. Підписанням Заяви підтвердила, що нею отримана у непошкодженому стані платіжна картка і ПІН, а також що з правилами користування платіжною карткою ознайомлена та зобов`язується їх дотримуватися. Спосіб отримання щомісячної виписки по рахунку: у відділенні.

Підписанням цієї Заяви відповідачка надала, крім викладених в ДКБО, наступні підтвердження та запевнення, що: 1. ця Заява має новаційний характер і в результаті приєднання до ДКБО, дія Договорів на відкриття та обслуговування карткових рахунків, Договорів карткового рахунку, які раніше були укладені між ним та Банком, припиняються на підставі ст. 604 Цивільного кодексу України; 2. ознайомлена з ДКБО, Тарифами Банку та цілком згодна; всі умови ДКБО їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; 3. отримала від Банку повідомлення про володільця персональних даних, склад та зміст зібраних персональних даних, права суб`єкта персональних даних та іншу інформацію згідно Закону України «Про захист персональних даних».

З виписок з особового рахунку відповідачки за період з 31.03.2017р. по 24.11.2025р. вбачається, що відповідачка користувалася кредитними коштами, в тому числі, здійснюючи оплату вартості товарів, отримуючи готівкові грошові кошти. Відповідачка здійснювала погашення основної заборгованості, відсотків шляхом переказу грошових коштів. Також вбачається, що Банком нараховувалися відповідачці відсотки за користування кредитом. (том 1 а.с. 137-157).

З довідки про збільшення кредитного ліміту, наданого позивачем вбачається, що по договору № 200798381101 від 31.03.2017р. відповідачці ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 1 000,00 грн. за ставкою 49 %, Кредитний ліміт в останнє збільшувався 26.05.2023р. до 42 700,00 грн. (том 1 а.с. 49).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 200798381101 від 31.03.2017р. заборгованість відповідачки складає: 68 386,23 грн., з яких: 38 296,45 грн. заборгованість за кредитом; 30 089,78 грн. заборгованість процентами (том 1 а.с. 54-63).

Стосовно кредитного договору № 1010526698 від 07.09.2022р.

Судом встановлено, що 07.09.2022р. між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 підписано заяву № 1010526698 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. На підставі даної заяви, у відповідності до якого відповідачка отримала споживчий кредит у розмірі у сумі 14 170,31 грн. зі сплатою стандартної відсоткової процентної ставки 0,01 % строком на 12 місяців, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1,4 % (том 1 а.с. 19-21).

Факт отримання грошових коштів підтверджується платіжною інструкцією № TR.59629326.84254.25578 від 07.09.2022р., в якій вказано що ОСОБА_1 отримала 14 170,31 грн. по кредитному договору № 1010526698 від 07.09.2022р. (том 1 а.с. 50).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1010526698 від 07.09.2022р. заборгованість відповідачки складає: 15 553,84 грн., з яких: 13 170,42 грн. заборгованість за кредитом; 2,74 грн. заборгованість процентами; 2 380,68 грн. заборгованість за комісією (том 1 а.с. 51-53).

До договору надано паспорт споживчого кредиту, який також підписано відповідачкою електронним підписом (том 1 а.с. 22).

Також позивач направив відповідачці письмову вимогу (повідомлення) про усунення порушень умов кредитних договорів (том 1 а.с. 44-45).

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За правилами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 11Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 12 ч. 1 вказаної статті Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України, визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено право позикодавця в разі прострочення позичальником чергової частини повернення позики вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати належних процентів.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ПУМБ»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідний розмір заборгованості позивачем визначений згідно до розрахунків заборгованості, які долучені до позовної заяви. Відповідність розрахунків та розміру заборгованості не були спростовані відповідачкою ані змістовними запереченнями, ані окремим контррозрахунком, а тому при ухваленні рішення суд керується розрахунками позивача.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк».

Розподіл судових витрат.

Щодо судового збору.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн. (том 1 а.с. 163).

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитними договорами № 200798381101 від 31.03.2017р., № 1010526698 від 07.09.2022р. у загальному розмірі 83 940 (вісімдесят три тисячі дев`ятсот сорок) грн. 07 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ 14282829) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя О.С. Наумова