Рішення № 139408021, 31.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року справа №826/200/18

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Щавінського В.Р., у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНІЕР" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАНІЕР" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0046481218 від 02.10.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №826/200/18, суд ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2018 зупинено провадження у справі №826/200/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНІЕР» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, на час для примирення сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2021 поновлено провадження у справі №826/200/18 та замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А).

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний судміста Києва припиняє здійснення правосуддя до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №826/200/18 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

На підставі ухвали суду від 06.12.2023 справу прийнято до провадження судді Щавінського В.Р. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від … здійснено заміну відповідача - Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на правонаступника - Головне управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки акта перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства. Пояснив, що ТОВ "ТАНІЕР" вчасно задекларовано та сплачено податкове зобов`язання з податку на прибуток за 2016 рік, проте у платіжному дорученні допущено помилку у номері бюджетного рахунку.

Відповідач подав до суду відзив, стверджуючи про правовірність прийнятого податкового повідомлення - рішення, оскільки контролюючим органом встановлено, що узгоджена сума податкового зобов`язання фактично сплачена із затримкою на 158 днів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов?язання з податку на прибуток ТОВ «ТАНТЕР».

Перевіркою виявлено порушення позивачем вимог п. 57.1 та 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, що полягає у порушенні термінів сплати узгодженого податкового зобов?язання з податку на прибуток.

Так, контролюючим органом встановлено, що узгоджена сума податкового зобов`язання по податку на прибуток у розмірі 103755,00 грн фактично сплачена 16.08.2017, тобто з затримкою в 158 днів (граничний термін сплати 11.03.2017).

На підставі акта перевірки, відповідно до статті 126 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017 №0006455001, яким позивачу визначено штрафні санкції на загальну суму 20751,00 грн.

Незгода позивача із податковими повідомленнями-рішеннями від 30.11.2017 №0006455001 зумовила його звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Згідно з п. 75.1, пп. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції станом на 04.01.2018 р.) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України зазначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац перший). Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (абзац другий). Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу; за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України (підпункти "а"-"в" абзацу третього).

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України в разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із п. 1.30 ст. 1 Закону України Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначенням, платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Пунктом 8.1 ст. 8 Закону №2346-III визначено, що банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Положеннями п.1.29 ст.1 вказаного Закону передбачено, що проведення переказу коштів є обов`язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Пунктами 22.3, 22.4 ст. 22 Закону №2346-III визначено, що розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. При використанні розрахункового документа ініціювання переказу для платника вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Положеннями п.п. 16.5.2 п. 16.2 ст.16 Закону №2346-III визначено, що днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону №2346-III під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що обов`язок платника зі сплати податків вважається виконаним із часу подання ним до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування коштів до бюджетної системи України.

Як вбачається з матеріалів справи та не є спірним, ТОВ «ТАІНЕР» задекларовано податкове зобов?язання з податку на прибуток за 2016 рік у сумі 103755,00 грн. Податкову декларацію подано до органу податкової служби 27.02.2017, тобто в межах термінів встановлених п. 49.18.3 та ст.137 Податкового кодексу України.

При цьому, за результатами перевірки сплати узгодженого зобов`язання, контролюючим органом застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 20% у сумі 20751,00 грн у зв`язку із затримкою на 158 календарних днів сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток.

Судом встановлено, що зазначена сума податкового зобов?язання сплачена до державного бюджету платіжним дорученням №198 від 07.03.2017 у повному обсязі. У рядку «призначення платежу» платіжного доручення зазначено: «податок на прибуток за - 2016 рік. перераховано повністю». Фактична сплата коштів по вказаному платіжному дорученню відбулася 07.03.2017, що підтверджено штампом банку про проведення платежу та випискою по рахунку позивача від 18.11.2017.

Водночас, у платіжному дорученні №198 від 07.03.2017 на суму 103755,00 грн помилково вказано рахунок для зарахування коштів, а саме: замість рахунку № НОМЕР_1 , зазначено рахунок № НОМЕР_2 (також бюджетний рахунок для перерахування податку на прибуток, але для підприємств іншої організаційної форми) .

Виявивши помилку, ТОВ «ТАНІЕР» листом №1/07 від 12.07.2017 звернулось до органу податкової служби про здійснення перезарахування сплаченого податку на прибуток за 2016 рік.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідачем 16.08.2017 проведено перезарахування коштів на правильний рахунок з податку на прибуток та сформовано висновок про затримку на 158 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПКУ) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених ПК України.

При цьому згідно з абзацом другим зазначеного пункту діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, з системного аналізу вищевикладених норм, можна зробити висновок, що необхідною та достатньою підставою для встановлення умислу в діях платника, є встановлення обставин, які прямо стверджують що платник податку не тільки усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачав його суспільно небезпечні наслідки а й бажав їх настання. Саме бажання настання негативних наслідків є необхідною та достатньою умовою для встановлення умислу.

У свою чергу, як визначено п. 112.2 ст. 112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала змогу для дотримання правил та норм, за порушення яких ПУ України передбачено відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

У даному випадку, позивачем вчасно подано до банківської установи платіжне доручення на сплату самостійно задекларованого грошового зобов`язання з податку на прибуток, однак кошти були зараховані невчасно з підстав допущення помилки, а не ухилення від сплати.

Відтак, судовим розглядом справи не підтвердились порушення, стверджені в акті перевірки.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області №0046481218 від 02.10.2017.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНІЕР" (код ЄДРПОУ 40091575) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.