Рішення № 139407304, 01.09.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/14087/26

категорія 108120000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Малинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку,

встановив:

Дочірнє підприємство "Малинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (далі - позивач, ДП "Малинський лісгосп АПК") звернулось до суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2026-02-10-004862-a від 26.03.2026.

На обґрунтування позовних вимог вказує, що ДП «Малинський лісгосп АПК» не має ознак замовника, а тому не має обов`язку здійснювати закупівлю товарів/робіт/послуг відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі» з використанням системи Прозорро та виконувати вимоги ЗУ «Про публічні закупівлі» чи вимоги Особливостей.

У позові зазначається також, що на користь того, що наявність у статутному капіталі підприємства більше 50 відсотків акцій (часток), що належать територіальній громаді або іншій юридичній особі не є підставою для віднесення юридичної особи до замовника, свідчать і внесені зміни в ч. 11 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування". Позивач вказує у позові, що укладення договору передбачено фінансовим планом підприємства на відповідний період, а витрати за договором були заплановані та погоджені у встановленому порядку, що підтверджує їх цільовий характер та відповідність бюджетним призначенням підприємства. Просить позов задовольнити.

Суддя своєю ухвалою від 13.04.2026 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 13.04.2026 постановлено залучити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 27.04.2026. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що діяльність позивача за своєю правовою природою має переважно публічно-правовий характер і спрямована на реалізацію державної політики у сфері лісового господарства, а зазначені функції мають публічно-правовий характер та спрямовані на задоволення суспільних потреб.

Відповідачем у відзиві зазначається, що наявність у діяльності позивача елементів отримання доходу (зокрема реалізації деревини) не свідчить про її комерційний характер у розумінні Закону № 922-VIII. Визначальним є не факт отримання прибутку, а характер діяльності та її спрямованість.

На переконання відповідача, дочірнє підприємство «Малинський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради є замовником у розумінні вимог Закону, адже: - підприємство забезпечує потреби територіальної громади шляхом реалізації державної політики у сфері лісового господарства, охорони, захисту та відтворення лісів; - діяльність підприємства має змішаний характер, що підтверджує його статус юридичної особи публічного права; - підприємство засноване на спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області і перебуває в управлінні Житомирської обласної ради, тобто у статутному капіталі якого частка комунальної власності перевищує 50%.

Відповідач вважає, що позивач, на порушення вимог пунктів 5 та 10 Особливостей № 1178, здійснив закупівлю та уклав із ФОП договір без проведення процедури закупівлі відкриті торги, чим порушив принципи здійснення публічних закупівель, зокрема, відкритості, добросовісної конкуренції та ефективного використання бюджетних коштів. Просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідь на відзив надійшла до суду 15.05.2026

У період із 22.06.2026 по 26.06.2026 та із 13.07.2026 по 27.07.2026 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Щодо вказаного у відзиві клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Суд зауважує, що предметом спору у даній адміністративній справі є висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі, тобто спір, що виник між сторонами є немайновий.

Окрім того, за результатом оскарження спірного висновку, не може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів з позивача.

При цьому, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі суд, дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, дійшов висновку, що дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності, оскільки потребує лише аналізу обставин справи та дослідження документальних доказів наданих сторонами з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин та, не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, а тому клопотання відповідача підлягає залишенню без розгляду.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, судом встановлено наступне.

Між Дочірнім підприємством "Малинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (замовник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (перевізник) укладено договір №29 від 12 січня 2026 року на перевезення необробленої деревини.

Звіт про укладення договору Договору №29 від 12.01.2026 було розміщено 10.02.2026 в електронній системі закупівель за номером UA-2026-02- 10-004862-а.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зважаючи на пункт 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178, підпункту 2 пункту 5 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20 жовтня 2016 року №18 (зі змінами) в.о. начальника Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області видано наказ №20-З від 09.03.2026 «Про початок моніторингу процедур закупівель/закупівлі». У додатку до наказу №20-З від 09.03.2026 за порядковим номером 21 зазначено унікальний номер оголошення в електронній системі закупівель UA-2026-02-10-004862-a.

В електронній системі закупівель 10 березня 2026 року та 16 березня 2026 року розміщено запити про надання пояснень.

Пояснення Дочірнього підприємства "Малинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради датовані 12 березня 2026 року за №146.

В електронній системі закупівель 26.03.2026 опубліковано висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2026-02-10-004862-a (далі - Висновок UA-2026-02-10-004862-a ).

У Висновку UA-2026-02-10-004862-a зазначено: дочірнє підприємство «Малинський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогослодарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради, є підприємством, у статутному капіталі якого частка комунальної власності перевищує 50% та як наслідок є Замовником у розумінні вимог Закону № 922. Замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону №922, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей від 12.10.2022 № 1178, та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом № 922. Відповідно до пункту 10 Особливостей № 1178 замовники здійснюють закупівлі товарів і послуг, вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом «Порядок проведення відкритих торгів» цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу», з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 Особливостей №1178. Згідно із пунктом 5 Особливостей № 1178 забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 Особливостей №1178). Зважаючи на зазначене. Замовник на порушення вимог пунктів 5 та 10 Особливостей №1178 здійснив закупівлю та уклав із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір на перевезення необробленої деревини від 12.01.2026 №29 на суму 5040000,00 грн (без ПДВ), без проведення процедури закупівлі відкриті торги.

Згідно з підпунктом 1 пункту 21 Особливостей №1178 договір про закупівлю є нікчемним у разі коли замовник уклав договір про закупівлю з порушенням вимог, визначених пунктом 5 Особливостей №1178.

Вважаючи Висновок UA-2026-02-10-004862-a протиправним, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року №2939-XII з наступними змінами та доповненнями у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі -Закон №2939-ХІІ).

Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю) (ст. 1 Закону №2939-ХІІ).

За приписами статті 2 Закону №2939-ХІІ, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

У статті 5 Закону №2939-ХІІ закріплено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4. Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 631, перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з таких підстав:

1) виникнення обґрунтованої потреби в документальній і фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме:

укладення договору (договорів) без застосування відкритих торгів/спрощених закупівель відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02 червня 2016 року №23, управління з метою організації своєї діяльності видає накази з основної діяльності про початок моніторингу закупівлі.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі - Закон №922), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Пунктом 2 Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» №2526-ІХ, який набрав чинності з 10 вересня 2022 року розділ Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №922 доповнено пунктом 37 такого змісту: «Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.».

Відповідно до пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" та Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, ратифікованої Законом України від 6 червня 2024 р. №3786-IX, Кабінет Міністрів України постановою від від 12 жовтня 2022 р. № 1178 постановив Затвердити особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості №1178).

Згідно з пунктом 10 Особливостей № 1178 замовники здійснюють закупівлі товарів і послуг, вартість яких становить або перевищує 100 тисяч гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом "Порядок проведення відкритих торгів" цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 "Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу", з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.

За змістом пункту 5 Особливостей №1178, замовникам забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкритих торгів чи використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, а також укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення зазначеної процедури, крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей, що встановлюють вичерпний перелік підстав для здійснення закупівлі без застосування відкритих торгів.

Наслідки порушення наведеної заборони визначено підпунктом 1 пункту 21 Особливостей № 1178, згідно з яким договір про закупівлю є нікчемним у разі, якщо замовник уклав такий договір з порушенням вимог, визначених пунктом 5 цих особливостей. Суд звертає увагу, що застосування наведених приписів, включно з наслідком у вигляді нікчемності договору, обумовлене наявністю в особи, яка уклала такий договір, статусу замовника, оскільки поза межами цього статусу зазначені норми на суб`єкта господарювання не поширюються.

Суд також звертає увагу, що протягом усього періоду, який охоплюється предметом спору в цій справі, - з моменту укладення договору між позивачем та ФОП і до дати затвердження оскаржуваного висновку, - в Україні безперервно діяв та діє правовий режим воєнного стану, введений Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин Особливості №1178 підлягали б застосуванню як спеціальний нормативно-правовий акт, що визначає порядок здійснення публічних закупівель, за умови, що позивач має статус замовника, і жодна із сторін не заперечує щодо застосування Особливостей №1178 до суб`єктів, які таким статусом наділені.

Зі змісту Висновку UA-2026-02-10-004862-a вбачається, що:

предметом аналізу процедури закупівлі було питання дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель при визначенні предмета закупівлі, наявності підстав для укладення договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель, укладанні договору.

за результатом моніторингу процедури закупівлі відповідачем зроблено висновок, що позивач є підприємством, у статутному капіталі якого частка комунальної власності перевищує 50 %, тобто є Замовником у розумінні вимог Закону № 922, а тому зобов`язаний здійснювати закупівлю з проведення процедури відкритих торгів.

Отже, при розгляду адміністративної справи визначальним є встановити, чи відноситься позивач до Замовника в розумінні вимог Закону № 922.

За визначенням, наведеним у пункті 11 частини 1 статті 1 Закону України №922 замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 2 Закону України №922 закріплено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків;

Отже, обов`язковою для твердження, що юридична особа є замовником є те, що така юридична особа повинна одночасно відповідати двом умовам: забезпечувати потреби держави або територіальної громади і робити це не на промисловій чи комерційній основі; наявність хоча б однієї з трьох перелічених у законі додаткових ознак.

При цьому, наявність чи відсутність другої умова досліджується лише після встановлення дотримання першої, а відсутність першої умови унеможливлює визнання особи замовником незалежно від того, наскільки виразно у ній присутня будь-яка з додаткових ознак, оскільки системне тлумачення пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 922-VIII не залишає підстав для протилежного висновку: сполучник "якщо" у структурі речення прямо пов`язує обов`язок здійснювати публічні закупівлі з відсутністю промислового чи комерційного характеру діяльності, а перелічені після цього ознаки лише конкретизують спосіб зв`язку такої діяльності з державою чи територіальною громадою.

Верховний Суд у постанові від 29 січня 2026 року у справі 480/13690/23 висловив правову позицію щодо підходу стосовно застосування пункту 3 частини першої статті 2 Закону №922-VIII та виснував, що у випадку, якщо підприємство здійснює господарську діяльність на промисловій або комерційній основі, зокрема, діє з метою отримання прибутку, функціонує в умовах ринкової конкуренції та самостійно несе підприємницькі ризики, воно не може бути визнане замовником у розумінні Закону України №922-VIII, навіть за наявності переважної державної (комунальної) участі в управлінні або статутному капіталі.

Судом встановлено, що між Дочірнім підприємством "Малинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (замовник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (перевізник) укладено договір №29 від 12 січня 2026 року на перевезення необробленої деревини.

Зазначений договір укладено без застосування конкурентної процедури закупівлі.

Звіт про укладення договору Договору №29 від 12.01.2026 було розміщено 10.02.2026 в електронній системі закупівель за номером UA-2026-02- 10-004862-а.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги вказує, що позивач є замовником, оскільки забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового господарства, виконує заходи з охорони, відтворення та використання лісових ресурсів, перебуває у сфері управління територіальної громади та використовує майно комунальної форми власності, а частка комунальної власності в майні позивача перевищує 50 відсотків.

При цьому суд, з урахуванням вимог законодавства, що регулюють спірні правовідносини, зазначає, що сама лише присутність комунальної частки у майні суб`єкта господарювання, хоч би вона й перевищувала 50 відсотків, не перетворює такий суб`єкт на замовника, якщо його діяльність об`єктивно здійснюється на промисловій чи комерційній основі.

Основним документом, на основі якого діє підприємство є Статут.

Наказом генерального директора Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" від 15.08.2025 №47 затверджено Статут Дочірнього підприємства "Малинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (далі - Статут), у якому вказано:

Дочірнє підприємство "Малинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради засноване Житомирським обласним комунальним агролісогосподарським підприємством «Житомироблагроліс» Житомирської облради на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області і перебуває в управлінні Житомирської обласної ради.

2.1 Підприємство створене з метою діяльності на промисловій основі у сфері розвитку та організації лісового господарства, охорони і захисту лісів, одержання прибутку від господарської діяльності Підприємства;

2.2 Для досягнення поставленої мети Підприємство організовує свою діяльність самостійно або у співпраці з іншими підприємствами та спеціалістами. Підприємство може всупати в договірні правовідносини з юридичними особами незалежно від форм власності та фізичними особами;

3.3 Підприємство діє за принципами повного господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування.

4.4 Джерелами формування майна Підприємства є:

- майно, передане йому Органом управління або Засновником;

- доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, згідно з предметом діяльності Підприємства, а також від інших видів господарської діяльності;

- доходи від цінних паперів;

- кредити банків та інших кредиторів;

- капітальні вкладення і дотації з бюджету;

- безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян;

- майно, придбане в інших суб`єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому чинним законодавством України порядку;

- інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

Отже, визначене у Статуті позивача свідчить про відсутність у ДП "Малинський лісгосп АПК" статусу суб`єкта, створеного для безпосереднього виконання публічних функцій держави, при цьому характер джерел формування майна позивача також підтверджує комерційну природу його діяльності.

У роз`ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06, діяльність не є комерційною чи промисловою, якщо держава чи підконтрольні їй організації при забезпеченні певної суспільної потреби керуються іншими мотивами, ніж прибутковість, і водночас така діяльність не залежить від економічних ризиків і витрат на неї, оскільки держава наперед визначила мету організації, спосіб, умови та ціни (тарифи) здійснення такої діяльності. Натомість діяльність вважається такою, що здійснюється на промисловій чи комерційній основі, якщо потреби держави або територіальної громади забезпечуються в умовах ринку, якому притаманні конкуренція між продавцями, формування ціни під впливом попиту та пропозиції, самостійне прийняття суб`єктом господарських рішень і покладення на нього економічного ризику від господарської діяльності.

З огляду на викладене суд вважає, що діяльність позивача відповідає ознакам промислового та комерційного, а не публічно-адміністративного характеру, оскільки позивач не отримує бюджетного фінансування в жодній формі, що не спростовано відповідачем ані під час моніторингу, ані у відзиві на позовну заяву.

Окрім того, ціна послуг, які позивач замовляє для забезпечення власної виробничої діяльності, та ціна продукції, яку позивач надалі реалізує, формуються на загальних ринкових засадах під впливом попиту та пропозиції, а не встановлюються державою чи органом місцевого самоврядування в порядку регулювання тарифів.

Вартим уваги є також та обставина, що позивач самостійно приймає господарські рішення щодо обсягів, способу та контрагентів заготівлі деревини, керуючись власними виробничими та економічними міркуваннями, що підтверджується наявними у матеріалах справи калькуляцією витрат і аналізом ринкових цін, а усі економічні ризики, пов`язані з такою діяльністю, покладаються виключно на самого позивача, оскільки, здійснюючи діяльність на засадах повного господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування, він не має іншого джерела покриття негативного фінансового результату, крім власних доходів від господарської діяльності.

З огляду на встановлені обставини суд висновує, що незважаючи на те, що Дочірнє підприємство "Малинський лісгосп АПК" засноване на спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст Житомирської області, однак здійснює свою діяльність на промисловій/комерційній основі, а тому не може вважатися замовником робіт і послуг в розумінні вимог Закону №922 та, відповідно, не мав обов`язку здійснювати закупівлю послуг у ФОП з використанням електронної системи закупівель.

Суд вважає за необхідне зауважити, що належність майна суб`єкта господарювання територіальній громаді та закріплення його за таким суб`єктом на праві повного господарського відання є наслідком організаційно-правової форми та порядку заснування підприємства, а не самостійним показником характеру його господарської діяльності.

Окрім того, положення п. 3.2 Статуту, якими закріплено, що позивач здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавства України, рішень Житомирської обласної ради, наказів Засновника, відображають звичайний для дочірнього підприємства порядок корпоративного підпорядкування засновнику з питань затвердження установчих документів, призначення керівництва та стратегічного контролю за використанням комунального майна, що є характерним для внутрішньокорпоративних, майнових відносин між засновником і заснованою ним юридичною особою незалежно від комерційного чи некомерційного характеру діяльності останньої.

При цьому посилання відповідача на положення Лісового кодексу України, Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» суд оцінює критично, оскільки вказані нормативно - правові акти містять загальні вимоги до використання лісів, а не визначають конкретні вимоги щодо діяльності позивача.

Суд також зауважує, що преамбулою Закону України №922 закріплено, що він визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Однак, під час розгляду адміністративної справи відповідачем не надано належних доказів, що здійснена позивачем закупівля має на меті забезпечення якихось потреб держави, територіальних громад або об`єднаних територіальних громад

За таких обставин обраний позивачем спосіб оприлюднення інформації про укладений договір - шляхом оприлюднення звіту про договір, що укладений без використання електронної системи закупівель, не суперечить вимогам законодавства, оскільки під час розгляду адміністративної справи спростовані висновки органу державного фінансового контролю про допущення позивачем порушення вимог пунктів 5 та 10 Особливостей.

З огляду на встановлені обставини, що підтверджуються належними доказами, суд вважає, що висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2026-02-10-0004862-a від 26.03.2026 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Щодо решти доводів та аргументів сторін, то згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, пункт 29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у цій справі.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3328,00 грн

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Задовольнити позов Дочірнього підприємства "Малинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (вул. Молодіжна, 4,с. Малинівка, Коростенський район, Житомирська область,11642, ЄДРПОУ: 30939599) до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (майдан С.П.Корольова, 12, м. Житомир, 10014, ЄДРПОУ: 40919579), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета пору на стороні позивача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування висновку.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2026-02-10-004862-a від 26.03.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на користь Дочірнього підприємства "Малинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради документально підтверджені судові витрати у сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук

01.09.26