Рішення № 139406455, 02.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 вересня 2026 р. Справа № 120/15836/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправно не зараховано до страхового стажу період його навчання у Брянському сільськогосподарському інституті.

Ухвалою від 18.11.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений строк від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

У відзиві зазначено, що заява позивача від 30.05.2025 про перерахунок пенсії за принципом екстериторіальності була передана на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. За результатами її розгляду 06.06.2025 прийнято рішення № 024650008372 про відмову в перерахунку пенсії з урахуванням більшого страхового стажу.

Відповідач зазначає, що наданий позивачем диплом серії НОМЕР_1 не може бути підставою для зарахування до страхового стажу всього періоду навчання з 01.09.1987 по 22.02.1993, оскільки цей період перетинається з періодом проходження позивачем строкової військової служби з 05.07.1988 по 28.09.1989. Для вирішення питання щодо зарахування періоду навчання відповідач вказує на необхідність надання уточнюючої довідки про навчання за денною формою.

Крім того, відповідач посилається на те, що питання призначення та перерахунку пенсії належить до компетенції органів Пенсійного фонду України, а тому вимога про безпосереднє зобов`язання здійснити перерахунок пенсії є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

З огляду на викладене Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вважає оскаржуване рішення прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

02.12.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області також надійшов відзив, у якому представник відповідача заперечив проти задоволення позову. Зазначив, що позивач 30.05.2025 звернувся із заявою про перерахунок пенсії, яка за принципом екстериторіальності була передана на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. У зв`язку з цим Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не приймало рішення за результатами розгляду заяви позивача та не є належним відповідачем у справі.

Щодо спірного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відповідач зазначає, що до страхового стажу позивача не було зараховано період навчання у м. Брянськ з 01.09.1987 по 22.02.1993 згідно з дипломом серії НОМЕР_1 , оскільки цей період перетинається з періодом проходження позивачем строкової військової служби з 05.07.1988 по 28.09.1989.

Крім того, відповідач посилається на положення законодавства щодо порядку підтвердження страхового стажу та зарахування періодів трудової діяльності й навчання, а також зазначає, що після припинення дії відповідних міжнародних договорів періоди діяльності на території Російської Федерації зараховуються до страхового стажу відповідно до законодавства України.

З огляду на викладене Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вважає позовні вимоги необґрунтованими, а також зазначає про відсутність підстав для зобов`язання органу Пенсійного фонду вчинити відповідні дії, оскільки ним не порушувалися права позивача.

11.12.2026 до суду надійшла відповідь на відзив за підписом позивача. Втім, за змістом положень частини 3 статті 263 КАС України у справах цієї категорії заявами по суті є позов та відзив. Відтак суд не приймає до розгляду та під час ухвалення рішення не бере до уваги відповідь на відзив.

Суд, з`ясувавши доводи сторін, викладені в поданих заявах по суті справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

30.05.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, прийнятим за принципом екстериторіальності, №024650008372 від 06.06.2025 йому було відмовлено в перерахунку пенсії з урахуванням більшого страхового стажу.

Вказано, що до страхового стажу не враховано період навчання позивача в м. Брянськ з 01.09.1987 по 22.02.1993 згідно наданого диплому серії НОМЕР_1 виданого 26.02.1993, оскільки він перетинається з періодом проходження строкової військової служби з 05.07.1988 по 28.09.1989.

Позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не зарахування до страхового стажу періоду навчання протиправними, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-IV.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 8 цього Закону право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

В силу положень пункту 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком.

Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні за змістом норми містить і Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Відповідно до п. 8 Порядку, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.

Таким чином, зі вказаного Порядку убачається, що при відсутності у дипломі особи відомостей часу навчання, приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.

Відповідно до пункту "д" частини 1 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Як свідчить зміст диплому серії НОМЕР_1 , що виданий Брянським сільськогосподарським інститутом, позивач закінчив повний курс інституту 22.02.1983.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 позивач 05.07.1988 був призваний на військову службу та по 15.09.1989 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .

Також в військовому квитку міститься інформація про освіту позивача, а саме зазначено про закінчення 1 курсу Брянського сільськогосподарського інституту у 1988 році.

Таким чином, дійсно факт накладання періоду проходження військової служби з 26.07.1988 по 15.09.1989 на період навчання ОСОБА_1 у Брянському сільськогосподарському інституті підтверджується наявними у справі доказами, однак наведене не є підставою для незарахування позивачу періоду навчання до страхового стажу.

Більше того, оспорюваним рішенням не зараховано увесь період навчання позивача до страхового стажу, хоча період проходження військової служби та період навчання у технікумі співпадають лише частково.

Також суд враховує, що проходження позивачем військової служби відбулося з відповідною перервою на період навчання у інституті, що жодним чином не перешкоджає обрахувати та врахувати тривалість як одного, так і іншого періоду до страхового стажу.

Відтак, до страхового стажу позивача підлягає зарахуванню період навчання з 01.09.1987 по 05.07.1988 та з 16.09.1989 по 22.02.1993.

Наведені вище обставини свідчать про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перерахунок пенсії, що викладена в рішенні №024650008372 від 06.06.2025.

Водночас заява позивача від 30.05.2025 за принципом екстериторіальності розглядалась саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, яким і прийнято рішення № 024650008372 від 06.06.2025. Натомість Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішень за результатами розгляду цієї заяви не приймало та дій щодо незарахування спірного періоду навчання до страхового стажу позивача не вчиняло. Відтак позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задоволенню не підлягають.

Таким чином, на переконання суду, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав позивача без необхідності додаткових його звернень до суду та виконання будь-яких інших умов для цього, є визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 024650008372 від 06.06.2025 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу позивача періоди його навчання з 01.09.1987 по 05.07.1988 та з 16.09.1989 по 22.02.1993.

При цьому щодо доводів про екстериторіальність, суд зазначає, що за змістом Порядку № 22-1, після прийняття рішення органом за принципом екстериторіальності, електронна пенсійна справа передається до органу за місцем проживання особи для здійснення виплат.

Оскільки позивач проживає у Вінницькій області та перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області, саме цей орган зобов`язаний виконати судове рішення в частині нарахування та виплати пенсії.

Подібного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 27.05.2026 у справі № 120/16197/25.

Визначаючись щодо дати з якої слід перерахувати позивачу пенсію, суд зауважує, що відповідно до частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином, суд вважає, що пенсія позивачу повинна бути перерахована з 01.06.2025, а не з 05.05.2025.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що заявлений позов по суті належить задовольнити частково.

Згідно з частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №024650008372 від 06.06.2025 про відмову в перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 01.06.2025, зарахувавши до страхового стажу періоди його навчання з 01.09.1987 по 05.07.1988 та з 16.09.1989 по 22.02.1993.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, код ЄДРПОУ 20987385)

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна