Постанова № 139405191, 02.09.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/2212/26

Провадження № 3/945/618/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 5 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Корчине Миколаївського району, Миколаївської області, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 06.08.2020 року, РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 750321 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 750321, складеного 20 серпня 2026 року інспектором СРПП ВП № 5 (м. Миколаїв) Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області старшим лейтенантом поліції Максимчуком М.Г., 20 серпня 2026 року о 10:24:00 в с. Михайлівка, по вул. Григорія Сковороди, буд. 20, громадянин ОСОБА_1 керував мопедом HONDA DIO, н/з б/н, у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння за його згодою проводився із застосуванням газоаналізатора Драгер 0019, результат огляду склав 0,21 проміле в алкоголю в крові, що зафіксовано бодікамерою 965995. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 750321 до суду подано заяву ОСОБА_1 від 20.08.2026 року (підписану власноруч) про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП без його участі, в якій останній зазначив, що з протоколом повністю згоден (а. с. 7).

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на вимогу суду не з`явився; про дату, час та місце розгляду справи останній повідомлявся шляхом направлення судової повісти у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, за адресою його місця проживання, що зазначена у протоколі.

Одночасно ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на номер телефону, вказаного останнім у заяві на отримання судової повістки в електронній формі, за допомогою sms-повідомлення (а. с. 18); відповідно до довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber», судову повістку про виклик до суду на 02.09.2026 року об 11:20 останній отримав 24.08.2026 року о 12:25:50 (а. с. 15).

Додатково ОСОБА_1 повідомлявся про слухання справи шляхом здійснення телефонограми за номером телефону, вказаним у протоколі; відповідно до телефонограми секретаря судового засідання від 24.08.2026 року, останній повідомив, що з протоколом про адміністративне правопорушення згоден, вину свою визнає, заяву, що міститься в матеріалах справи, підтримує в повному обсязі, просив розгляд справи проводити за його відсутності (а. с. 14).

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 750321 від 20.08.2026 року підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а. с. 1).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання 20.08.2026 року відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 750321 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, заяв про відкладення розгляду справи та поважність причин неявки від нього до суду не надходило, беручи до уваги його заяву від 20.08.2026 року, подану разом з протоколом, а також позицію особи, повідомлену у телефонограмі, за вказаних обставин, суд вважає за можливе, в силу ч. 1 ст. 268 КУпАП, проводити судове засідання за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 1.1., 1.3. Розділу 1 «ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ» Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.9 Розділу 1 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.10 Розділу 1 Правил дорожнього руху передбачено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Відповідно до абзацу ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Пунктом 2.9.а. Розділу 2 «ОБОВ`ЯЗКИ І ПРАВА ВОДІЇВ МЕХАНІЧНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ» Правил дорожнього руху встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП заборонено керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Мінюсті 11.11.2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 4 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктами 6, 7 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Отже, вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 750321 від 20.08.2026 року (а. с. 1); акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що був проведений у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота) за допомогою газоаналізатора Драгер 0019, тест 393, з позитивним результатом 0,21 проміле, під відеозапис, з яким водій погодився, що підтверджується підписом останнього (а. с. 2); роздруківці тестування на алкоголь, відповідно до якого проведення тесту на вміст алкоголю у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відбулося 20.08.2026 року о 10:30 у с. Михайлівка, вул. Г. Сковороди, буд. 29 інспектором Максимчуком М.Г. за допомогою ALCOTEST 6820, прилад № ARNE-0019, тест № 393, результат тесту - 0,21 проміле (а. с. 3); письмовому поясненні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 20.08.2026 року з якого слідує, що 20.08.2026 року останній близько 10:24 год керував т/з мопедом Хонда, н/з б/н, без застебнутого мотошолому в с. Михайлівка по вул. Г.Сковороди, біля буд. 20, був зупинений поліцейськими, та у зв`язку з тим, що у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, запропоновано пройти огляд на місці за допомогою газоаналізатора Драгер, тест № 393, результат якого склав 0,21 проміле, з яким він погодився, а від проходження подібного огляду на стан сп`яніння у медичному закладі відмовився; зауважив, що з порушення згоден (а. с. 4); копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7749377 від 20.08.2026 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, відповідно до якої до ОСОБА_1 застосовано остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 гривень за вчинення більш тяжкого порушення, зокрема п. 2.1.а. ПДР - керування т/з, не маючи посвідчення водія категорії А1 (а. с. 5-зворот); технічному засобі - на дисці, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 750321 від 20.08.2026 року (а. с. 9).

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 дійсно порушив п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, згідно якого водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення посвідчення на право керування транспортним засобом не отримував.

Отже, суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, а тому запобігальна мета додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення. Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює запобігальну мету покарання.

Це випливає з висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, з якого вбачається, що навіть за відсутності в особи посвідчення водія її може бути позбавлено права керувати транспортними засобами.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

При обранні виду і розміру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, необхідним та достатнім для його виправлення буде застосування до ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, 252, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік (Отримувач коштів: Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300; Код отримувача ( код за ЄДРПОУ): 37992030; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA438999980313010149000014001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Документ про сплату штрафу слід подати до суду.

Згідно з положеннями ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Суддя І.В. Павленко