Постанова № 139405190, 02.09.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/2213/26

Провадження № 3/945/619/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 5 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вознесенськ Миколаївської області, громадянки України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Вознесенським РВ УДМС України в Миколаївській області від 12.11.2016 року, РНОКПП НОМЕР_2 , тимчасово не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 874042 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 874042, складеного 17 серпня 2026 року ПОГ СВГ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області лейтенантом поліції Усик В.В., 03 серпня 2026 року близько 12 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , при обстеженні умов проживання сім`ї СЖО громадянки ОСОБА_1 , яка перебуває під соціальним супроводом служби у справах дітей Нечаянської сільської ради, соціальним працівником було встановлено, що остання не виконує батьківських обов`язків стосовно своїх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зокрема, не забезпечила належних умов проживання, не створила умов для навчання, не піклується про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не цікавиться їхнім дозвіллям, внаслідок чого залишила дітей удома без нагляду з 03 серпня 2026 року по 06 серпня 2026 року, чим порушила ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 150 Сімейного кодексу України, повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на виклик суду не з`явилась; про місце, день та час розгляду справи остання повідомлялась шляхом надсилання судової повістки у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, за адресою місця проживання, що зазначена у протоколі.

Додатково, ОСОБА_1 повідомлялась про слухання справи шляхом здійснення телефонограми за номером телефону, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення; відповідно до телефонограми секретаря судового засідання від 24.08.2026 року, остання повідомила, що з протоколом про адміністративне правопорушення згодна, вину свою визнає, просить суд розгляд справи проводити без її участі (а. с. 17).

Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 874042 від 17.08.2026 року підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а. с. 1).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 була обізнана про складання 17.08.2026 року відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 874042 за ч. 2 ст. 184 КУпАП, заяв про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило, беручи до уваги телефонограму секретаря судового засідання та позицію особи, повідомлену у ній, за вказаних обставин, суд вважає за можливе, в силу ч. 1 ст. 268 КУпАП, проводити судове засідання за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов такого висновку.

Приписами ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено, що ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 184 КУпАП).

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається, зокрема, в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (формальний склад), зокрема, проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч., незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо, повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Суб`єкт цього адміністративного правопорушення - фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Статтею 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) закріплено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Приписами ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 1-2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» , виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 874042 від 17.08.2026 року, підписаному останньою без будь-яких зауважень (а. с. 1); письмовому поясненні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 17.08.2026 року (а. с. 3); копії акта обстеження № 23 від 03.08.2026 року (а. с. 4-зворот); рапорті поліцейського офіцера громади СВГ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області Усика В., відповідно до якого строки складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 були продовженні у зв`язку з тим, що на момент скоєння правопорушення особа за місцем мешкання була відсутня, а після виявлення 17.08.2026 року її за місцем проживання складено протокол та відібрано письмові пояснення (а. с. 5); постанові Миколаївського районного суду Миколаївської області (справа № 945/1635/25, провадження № 3/945/661/25) від 06.10.2025 року, з якої слідує, що ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді попередження, а також стягнуто судовий збір (а. с. 6-8); постанові Миколаївського районного суду Миколаївської області (справа № 945/795/26, провадження № 3/945/251/26) від 04.06.2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 1 700,00 гривень зі стягненням судового збору у розмірі 665,60 гривень (а. с. 9-12).

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог, передбачених ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшує чи обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

Враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення яке носить суспільно небезпечний характер, дані про особу правопорушника, суд приходить до висновку про те, що необхідним й достатнім для запобігання вчинення нових правопорушень, слід застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ч. 2 ст. 184 КУпАП, в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 700 (тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 2 ст. 184, ст. 221, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 700 (тисяча сімсот) гривень 00 копійок в дохід держави (Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/Миколаївськ.р-н/21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA758999980313060106000014230; Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Документ про сплату штрафу слід подати до суду.

Згідно з положеннями ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Суддя І.В. Павленко