Рішення № 139405175, 14.08.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1364/20

Провадження № 2/945/56/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року

Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Карабут В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

встановив:

02 вересня 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк ПРИВАТБАНК (далі - позивач) звернулося до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення кредитної заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 29 лютого 2016 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 6198 грн. 50 коп., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. У позовній заяві позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 - є ОСОБА_1 , яка не виконала умови Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 29 лютого 2016 року, прийнявши спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просив стягнути з відповідача, як спадкоємця померлого позичальника ОСОБА_2 , на свою користь заборгованість за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 29 лютого 2016 року у розмірі 5646 грн. 18 коп.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 вересня 2020 року справу розподілено головуючому судді Терентьєву Г.В.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20 жовтня 2020 року у вказаній цивільній справі відкрито провадження та призначено судове засідання у приміщенні суду.

01 грудня 2020 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позов, у якому заперечувала проти вимог позивача, просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

До відзиву на позов відповідач додав клопотання про виклик свідків і витребування доказів.

30 грудня 2020 року представник позивача Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК - Меркулова Валерія Валеріївна подала на адресу суду відповідь на відзив, у якій просила суд відхилити наведені відповідачем у відзиві на позов заперечення та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Справа перебувала у провадженні судді ОСОБА_3 .

Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського районного суду Миколаївської області Малишевої В.Д. від 04 червня 2021 року № 363, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 у відставку, відповідно до засідання Вищої ради правосуддя № 40 від 01 червня 2021 року, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 945/1364/20.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2021 року вказана цивільна справа розподілена головуючому судді Шароновій Н.О.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2021 року цивільну справу № 945/1364/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, головуючим суддею Шароновою Н.О., прийнято до свого провадження. Справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 січня 2022 року постановлено розглядати цивільну справу № 945/1364/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, за правилами загального позовного провадження та призначити у справі підготовче судове засідання.

Під час підготовчого провадження судом від 27 січня 2022 року та 25 січня 2023 року, повторно, до Четвертої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області направлено запити про надання витягу (інформаційної довідки) зі Спадкового реєстру про наявність спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

03 лютого 2022 року та 16 лютого 2023 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області від Четвертої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області, на запити суду від 27 січня 2022 року та 25 січня 2023 року, надійшли Інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № № 68350358 від 02 лютого 2022 року; 71497148 від 16 лютого 2023 року, про відсутність інформації у Спадковому реєстрі щодо спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 28 листопада 2023 року постановлено закрити підготовче провадження у цивільній справі № 945/1364/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та призначити справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, при цьому 13 серпня 2026 року подав на адресу суду заяву, в якій повідомив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явилася без повідомлення причин.

Суд дослідив матеріали справи та встановив таке:

Відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 29 лютого 2016 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 6198 грн. 50 коп., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Миколаєві, Миколаївскої області.

Відповідач ОСОБА_1 - є матір`ю ОСОБА_2 (такий факт не заперечувався відповідачем).

За життя позичальник ОСОБА_2 , у повному обсязі взяті на себе грошові зобов`язання за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 29 лютого 2016 року не виконав, унаслідок чого розмір нарахованої банком заборгованості за кредитом склав 5646 грн. 18 коп., що підверджується наданим банком розрахунком заборгованості ОСОБА_2 .

На виконання вимог ст. 1281 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивачем 02 березня 2017 року направлена претензія кредитора до Четвертої державної нотаріальної контори; 06 квітня 2017 року позивачем отримано повідомлення від Четвертої державної нотаріальної контори Про надання відповіді щодо претензії.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені Законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняються смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно з положеннями ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з положеннями ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Отже, кредитні зобов`язання входять до складу спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк ПРИВАТБАНК у позовній заяві не зазначив та до позовної заяви не додав жодного доказу про наявність у ОСОБА_2 , за життя, на праві власності будь - якого рухомого/нерухомого майна та його вартості.

Будь - які інформаційні довідки про нерухоме майно, що належали безпосередньо ОСОБА_2 в матеріалах справи також відсутні.

Отже, позивачем не надано суду належних та достатніх доказів про наявність спадкового майна, його обсяг і вартість.

У постановах Верховного Суду у справі № 640/6274/16-ц від 18 вересня 2019 року та у справі № 646/6493/16-ц від 10 червня 2020 року судам роз`яснено, що при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: коло спадкоємців, які прийняли спадщину; чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені ст. 1282 ЦК України; при дотриманні кредитором строків, визначених ст. 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України.

Також, у своїй постанові № 587/381/15-ц від 04 лютого 2021 року Верховний Суд зазначив, що задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

З Інформаційних довідок Четвертої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № № 68350358 від 02 лютого 2022 року; 71497148 від 16 лютого 2023 року, про відсутність інформації у Спадковому реєстрі щодо спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що надійшли на адресу суду 03 лютого 2022 року та 16 лютого 2023 року, на запити суду від 27 січня 2022 року та 25 січня 2023 року, слідує, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадкова справа не відкривалася.

Отже, відповідач ОСОБА_1 не отримала від спадкодавця ОСОБА_2 у спадщину жодного майна, а тому не набула статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлого ОСОБА_2 .

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 2) ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд відносить судові витрати понесені позивачем та документально підтверджені на його рахунок.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, п. 2) ч. 2 ст. 141, ст. ст. 258, 259, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України,-

вирішив:

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, - відмовити.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Н. О. Шаронова