Рішення № 139405174, 30.06.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/2808/25

Провадження № 2-а/945/8/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Карабут В.В., розглянув в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-

встановив:

16 грудня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

У позовній заяві позивач зазначив, що 06 грудня 2025 року поліцейським 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області сержантом поліції Байдичем Романом Васильовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6293496 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

Позивач вказував на те, що у постанові зазначено, що 06 грудня 2025 року о 20:07, по дорозі АД М3 0 «Стрий - Ізварине», 277 км, водій керував транспортним засобом з переобладнанням, а саме - додатково встановленими світловими приладами, кількістю 11 штук, які не передбачені конструкцією транспортного засобу та не відповідають режиму роботи світлових приладів, чим порушив п. п. 31.4.3 а ПДР України та п. 6.1.1. ДСТУ 3649:2010.

Посилаючись на неправомірність дій відповідача, а також на те, що зазначена вище постанова не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6293496 від 06 грудня 2025 року.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

29 грудня 2025 року від відповідача Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов відзив на позов ОСОБА_1 , у якому відповідач заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Документів, що підтверджують надіслання (надання) позивачу відзиву і доданих до нього доказів, відповідач до відзиву не додав.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, при цьому у позові позивач, зокрема, просив проводити розгляд справи без його участі та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений вчасно та належним чином. В матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного документу, з якої слідує, що судову повістку про виклик до суду в адміністративній справі № 945/2808/25 доставлено до електронного кабінету Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції: 29.05.2026 12:50:47.

Згідно з положеннями ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у визначених цим Кодексом випадках.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Статтею 162 КАС України врегульовано порядок надання відзиву.

Так, відповідно до ч. 3, п. 2) ч. 4 ст. 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

До відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Згідно з п.п. 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" (далі - Правила) внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Крім цього, згідно з вказаними Правилами підтвердженням надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку, а підтвердженням переліку відправлених документів є опис вкладення встановленої форми.

Отже, допустимими доказами відправлення відповідачем відзиву на позовну заяву та доданих до нього доказів, в розумінні наведених норм, є саме касовий чек або розрахункова квитанція та опис вкладення, які є беззаперечним доказом направлення адресату зазначених у описі документів.

Відповідачем до відзиву не додано документів, що підтверджують надіслання (надання) позивачу відзиву і доданих до нього доказів.

У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06 вересня 2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Таким чином, невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь - який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.

Неподання відповідачем до суду належних доказів направлення позивачу відзиву, порушує визначені законом засади змагальності та рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє позивача можливості своєчасно ознайомитись з відповідним відзивом на позов, надати свої доводи і заперечення.

З огляду на викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами та не бере до уваги заперечення проти позову, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Суд дослідив матеріали справи та встановив таке:

06 грудня 2025 року поліцейським 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області сержантом поліції Байдичем Романом Васильовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6293496.

Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень

З постанови серії ЕНА № 6293496 від 06 грудня 2025 року слідує, що 06 грудня 2025 року о 20:07, по дорозі АД М3 0 «Стрий - Ізварине», 277 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з переобладнанням, а саме - додатково встановленими світловими приладами, кількістю 11 штук, які не передбачені конструкцією транспортного засобу та не відповідають режиму роботи світлових приладів, чим порушив п. 31.4.3 ПДР України та п. 6.1.1. ДСТУ 3649:2010, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП (а. с. 4).

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з положеннями ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з положеннями ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідач не надав будь - яких доказів на підтвердження факту порушення позивачем п. 31.4.3 а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), і п. 6.1.1. ДСТУ 3649:2010, що свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.

У постанові серії ЕНА № 6293496 від 06 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП не зазначено доказів на підвердження порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України і п. 6.1.1. ДСТУ 3649:2010, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. Також такі докази відсутні в матеріалах справи.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України), суд має констатувати, що працівником Національної поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху.

Отже, відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітника поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо).

На підставі викладеного, суд зазначає, що при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення правопорушення позивачем. У матеріалах справи такі підтвердження відсутні, є в наявності лише постанова про притягнення до відповідальності, що не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху України в той день та час, оскільки зазначені твердження не знайшли обґрунтування під час розгляду справи.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП є недоведеним.

Відповідно п. 3) ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки відповідачем не подано до суду будь - яких доказів спростування вимог позивача, а також доказів на підвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а відтак і правомірності рішення відповідача, суд вбачає підстави задоволення вимог позивача про скасування рішення суб`єкта владних повноважень та про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України з відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача, належить стягнути судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп., сплачений позивачем за платіжною інструкцією № 1.448243587.1 від 15 грудня 2025 року.

Керуючись ст. ст. 72 - 76, ч. ч. 2, 3 ст. 77, ч. 1 ст. 139, ст. ст. 244 - 246, п. 3) ч. 3 ст. 286 КАС України України, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6293496 від 06 грудня 2025 року, яка винесена поліцейським 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області сержантом поліції Байдичем Романом Васильовичем про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Надбузьке, Миколаївського району Миколаївської області (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ) до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції (адреса: 29008, м. Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2; ЄДРПОУ 40108646), за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Надбузьке, Миколаївського району Миколаївської області (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп., сплачений позивачем за платіжною інструкцією № 1.448243587.1 від 15 грудня 2025 року.

Відповідно до ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно з положеннями ст. 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Н. О. Шаронова