Ухвала суду № 139401850, 26.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

26.08.2026 Справа № 914/2171/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши матеріали заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», (01001, м. Київ, вул. Ірининська, буд.5/24, офіс 89, ЄДРПОУ 41240530)

про грошові вимоги до боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

у розмірі 38 769,80 грн

у справі №914/2171/25

за заявою: ОСОБА_1

про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Представники сторін:

боржник: не з`явився

АТ Креді Агріколь Банк: не з`явився

ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп»: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

14.07.2025 на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 03.09.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Яковенка Дмитра Едуардовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2133 від 24.05.2024, адреса місцезнаходження: 36020, Полтавська область, м. Полтава, вул. Залізна, 42.; оприлюднено на офіційному веб-сайті оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), попереднє судове засідання призначено на 10.10.2025.

22.09.2025 від Державної прикордонної служби України надійшла запитувана інформація.

На розгляд Господарського суду Львівської області від «Креді Агріколь Банк» надійшла заява про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 в сумі 29 243,80 грн.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Львівської області від 22.10.2025 за №265 призначено повторний автоматизований розподіл справи №914/2171/25.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2025 справу №914/2171/25 розподілено для розгляду судді Чорній Л.З.

Судом справу №914/2171/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено попереднє судове засідання на 29.10.2025 року.

В судове засідання від 29.10.2025 в режимі відеоконференції з`явилися представник АТ «Креді Агріколь Банк» та керуючий реструктуризацією. Через систему «Електронний суд» 28.10.2025 керуючим реструктуризацією подано заяву повідомлення про результати розгляду заяви з кредиторськими вимогами до боржника АТ «Креді Агріколь Банк» та клоптання про долучення до матеріалів справи звіту про результати перевірки декларацій боржника.

У попередньому засіданні судом розглянуто заяви АТ «Креді Агріколь Банк» про грошові вимоги до боржника, про що винесено відповідні ухвали суду.

Інших заяв з грошовими вимогами до боржника на адресу суду не надходило.

Ухвалою суду від 29.10.2025 визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів на загальну суму 29 243,80 грн, що підлягають внесенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 . Засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначено на 21.01.2026.

У судове засідання 21.01.2026 сторони не з`явилися.

19.01.2026 керуючим реструктуризацією подано клопотання про затвердження плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 . До клопотання долучено протокол зборів кредиторів про затвердження плану реструктуризації ОСОБА_1 , план реструктуризації.

Ухвалою суду від 21.01.2026 клопотання керуючого реструктуризації про затвердження плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 за вх. №239/26 від 19.01.2026 задоволено; затверджено план реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) схвалений та погоджений протоколом зборів кредиторів від 29.12.2026; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Яковенка Дмитра Едуардовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №2133 від 23.04.2024, адреса офісу: 36008, м. Полтава, вул. В. В`язуна, 37, оф. 212); дію мораторію на задоволення вимог кредиторів продовжено на строк виконання плану реструктуризації боргів боржника (20 місяців). знято арешти та скасувати інші обмеження фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) щодо розпорядження належним їй майном; зобов`язано ОСОБА_1 не пізніше п`яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів.

01.05.2026 канцелярією суду зареєстровано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ. ЕН. ГРУП» за вх. №1990/26 з кредиторськими вимогами до боржника на суму 38 769,80 грн, в тому числі 5 324,80 грн судового збору та 7 000грн. витрат на правничу допомогу. Заяву з кредиторськими вимогами до боржника ухвалою суду від 05.05.2026 року прийнято до розгляду.

В судове засідання від 26.08.2026 року сторони не з`явилися.

Боржник в судове засідання не з`явилася, письмової позиції щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ. ЕН. ГРУП» з грошовими вимогами до боржника не подала.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено термін кредитор юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. Грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства).

У заяві про визнання грошових вимог ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» просить визнати вимоги у розмірі 38 769,80 грн, в тому числі 5 324,80 грн судового збору та 7 000грн. витрат на правничу допомогу.

Як вбачається з заяви про визнання грошових вимог ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» 24.07.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА ФІНАНС» (нова назва ТОВ «ІННОВА-НОВА», відповідно до повідомлення від 10.09.2025 за вих. № 251009-1) (код ЄДРПОУ: 44127243) (далі ТОВ «ІННОВА-НОВА» та/або Кредитодавець) та Боржником було укладено Договір надання грошових коштів у позику № 4752690724 (далі Кредитний договір) підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Договору: Сума кредиту (загальний розмір) складає: 4 100 грн. 00 коп. Тип кредиту кредит. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів. Відповідно до п. 2.6. Кредитного договору, тип процентної ставки фіксована. Відповідно до п.п. 2.6.1. Кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 1.5% в день та застосовується у межах строку кредиту. Відповідно до п.п. 2.6.2. Кредитного договору, знижена процентна ставка 0.97% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Відповідно до п.п. 2.8.2. Кредитного договору, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 6 080.97% річних.

Відповідно до приписів п. 2.9. Кредитного договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: За стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 26 240,00 грн. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 25 588,10 грн.

Відповідно до приписів п. 2.10. Кредитного договору, денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за кредитом (споживчим кредитом): Денна процентна ставка розраховується за формулою ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС денна процентна ставка за даним Договором; ЗВСК загальні витрати за кредитом (споживчим кредитом) за даним Договором (п. 2.10.2. Договору); ЗРК загальний розмір кредиту за даним Договором (п. 2.3. Договору); t строк кредитування у днях (п. 2.5. Договору).

Загальні витрати за кредитом (споживчим кредитом) на дату укладення Договору складають: За стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 22 140,00 грн. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 21 488,10 грн. Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: За стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1.50%. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: ((ЗВСК п.2.10.2.1. Договору) 22 140,00 грн. / (ЗРК п. 2.3. Договору) 4 100грн.)) / (t п. 2.5. Договору) 360 днів ? 100% = 1.50% в день. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1.46%. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: ((ЗВСК п.2.10.2.2. Договору) 21488.10 грн. / (ЗРК п. 2.3. Договору) 4100 грн.))/(t п. 2.5. Договору) 360 днів ? 100% = 1.46% в день.

Згідно із п. 3.1. Кредитного договору, Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_2 .

Відповідно до приписів п. 5.4. Кредитного договору, клієнт зобов`язується у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пеню (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором. Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав та надав Боржнику грошові кошти у розмірі 4 100,00 грн, що були перераховані на платіжну картку Боржника як позичальника за Кредитним договором.

Враховуючи, що грошові кошти за укладеним Кредитним договором були видані на платіжну картку Боржника, всі правовідносини між Боржником, Кредитором та банком-еквайром та/або платіжною організацією, регулюються Законом України «Про платіжні послуги», Постановою НБУ № 164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» та Постановою Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03.11.2021 № 113, відповідно до положень яких вбачається, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час у регулювання спірних питань.

Щодо відступлення права вимоги за Кредитним договором 06.03.2026 між ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «ІННОВА-НОВА» було укладено Договір факторингу № 06032026 (далі Договір факторингу), відповідно до якого ТОВ «ІННОВА-НОВА» відступило своє право вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП». Відповідно до умов пункту 2.1. Договору факторингу, ТОВ «ІННОВА-НОВА» - Клієнт формує та надає Фактору інформацію згідно з Реєстром прав вимоги, необхідну для оцінки Заборгованостей Боржників, шляхом направлення такої інформації на електронну пошту Фактора за формою, погодженою Сторонами у відповідному додатку до цього Договору. У випадку погодження такої інформації, Фактор формує Реєстр права вимоги та надсилає Клієнту скан-копію підписаного Реєстру електронною поштою, а протягом наступного робочого дня надсилає два (2) примірники підписаного Реєстру в паперовому вигляді або оформлює у формі електронного документу у порядку, визначеному цим Договором. Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в дату підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.

Відповідно до п. 2.2. Договору факторингу, протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня переходу Права вимоги, Клієнт зобов`язаний передати Фактору Документи щодо кожного Боржника, вказаного в Реєстрі, в електронному вигляді в погоджений Сторонами спосіб, при цьому документи, що складені у формі електронного документу є оригіналами. Факт прийому-передачі Документів фіксується Сторонами шляхом підписання Акту прийому-передачі Документів за формою, погодженою Сторонами у відповідному додатку до цього Договору.

Відповідно до п. 2.3. Договору факторингу, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання Прав вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за договором з Боржником. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній.

Відповідно до п. 2.4. Договору факторингу, фактор протягом 10 (десяти) робочих днів з дня переходу до нього Права вимоги зобов`язується від імені Клієнта та за власний рахунок направити в один із способів передбачених договорами про споживчий кредит, укладеними між Клієнтом та Боржниками, зокрема, але не виключно шляхом надсилання текстових, голосових та інших повідомлень через засоби телекомунікації, у тому числі без залучення працівника, шляхом використання програмного забезпечення або технологій; надсилання поштових відправлень із позначкою «Вручити особисто» за місцем проживання чи перебування або за місцем роботи Боржників за формою відповідного додатку до цього Договору, письмові повідомлення Боржникам про відступлення Клієнтом Прав вимоги Фактору. Разом із повідомленням, Фактор має право направити Боржнику будь-яке повідомлення, претензію, вимогу тощо, адресовані від свого імені.

Сторони домовились, що для окупованих територій та територій, що на дату підписання відповідного Реєстру Боржників не знаходяться під контролем України чи контроль над яким був втрачений, повідомлення будуть направлені протягом 10 (десяти) робочих днів після відновлення контролю з боку офіційної влади України. На підтвердження факту набуття прав вимоги за Кредитним договором, Кредитором додано до заяви про грошові вимоги до Боржника: копія Договору факторингу з додатками; копія Акту прийому-передачі Реєстру прав вимог; копії платіжних інструкцій щодо оплати за Договором факторингу. У зв`язку з тим, що Реєстр прав вимоги до Договору факторингу містить інформацію по кредитах інших боржників, Витяг з реєстру боржників формується окремо з метою виконання вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Таким чином, як зазначає заявник, на підставі Витягу з Реєстру прав вимог Кредитор набув право грошової вимоги до Боржника в сумі 26 445,00 грн, а саме: 4 100,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 20 295,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 2 050,00 грн. сума заборгованості за пенею.

Згідно з ч.1 ст.512 ЦК України Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України закріплено що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 1082 ЦК України Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційнокомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного чи Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі (ст.ст.205,207 ЦК України). Аналогічні правові висновки викладені у Постановах Верховного суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127-33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1. електронного підпису відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; 2. електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3. аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони Кредитного договору узгодили розміри кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредитні кошти, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Боржника для укладення такого кредитного договору, на таких умовах шляхом підписання Кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з ч.1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до ч.2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За приписами ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Умови договорів приєднання розробляються товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим товариство має підтвердити, що на час укладання відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг товариства) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Всупереч умовам Кредитного договору Боржник не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення права грошової вимоги, Боржником не здійснено жодного платежу щодо погашення існуючої заборгованості ні на рахунки кредитодавця, як первісного кредитора, ні на рахунки Кредитора по справі що розглядається.

Щодо нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань. Законом № 3498-IX внесені зміни, зокрема до п.6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування», який викладено в новій редакції, відповідно до якої у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-IX, у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-IX, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Як зазначає ТОВ «Ел.Ен.Груп», листом Національного Банку України «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» чітко додатково роз`яснено, що положення п. 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування» не застосовуються до договорів споживчого кредиту, які укладено після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-IX. Відтак, в даному конкретному випадку нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит є правомірними та підлягають сплаті Боржником.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обгрунтованість вимог кредитора в частині 4 100,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 20 295,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

В частині нарахування пені в сумі 2 050,00грн, суд зазначає, що відповідно до п. 18 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем), відтак в частині нарахувань пені в сумі 2 050,00грн, суд відмовляє.

Щодо витрат на надання професійної правничої допомоги 15.04.2026 між АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «КВАДРА ПРАВО» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» укладено Договір № 15042026 про надання правової допомоги (далі Договір про надання правової допомоги).

Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правової допомоги, АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ «КВАДРА ПРАВО» надає ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» правову (правничу, юридичну) допомогу з приводу надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, захисту прав, свобод і законних інтересів ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» у справах про банкрутство (визначених положеннями КУзПБ) згідно Реєстру боржників. ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» зобов`язується оплатити надану правоу (правничу, юридичну) допомогу та компенсувати всі фактичні витрати на її надання та витрати необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору про надання правової допомоги, вартість послуг щодо надання правової (юридичної) допомоги за цим Договором визначається за домовленістю сторін та складається з наступного розрахунку: - підготовка, подання до відповідного Господарського суду заяви з грошовими вимогами до Боржника та супроводження справи до затвердження плану реструктуризації 7 000,00 грн.; - ведення справи в апеляційній інстанції 8 000,00 грн.; - ведення справи в касаційній інстанції 9 000,00 грн. Загальна сума за договором складається з сум вказаних у Актах виконаних робіт, що є додатками до цього Договору та є невід`ємною його частиною.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У справі № 904/1907/15 перед КГС ВС було поставлено питання щодо визначення правової природи витрат на професійну правничу допомогу, які належать до витрат, пов`язаних із провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в господарському суді. У постанові від 23.09.2021 палата дійшла висновку, що такі витрати не є поточними вимогами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та належать: 1) у справі про банкрутство до вимог першої черги (ч. 1 ст. 64 КУзПБ); 2) у справі про неплатоспроможність до витрат, що відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (ч. 2 ст. 133 КУзПБ).

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Відповідно до пп. 91-93 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 904/4387/19 за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідно до висновків об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду сформульованих у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 відповідно до яких розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Під час вирішення питання щодо стягнення судових витрат, прошу суд врахувати правову позицію сформовану Верховним Судом у постанові № 275/150/22 від 13.03.2025, відповідно до якої саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп», вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. відповідають критерію розумності, необхідності та співрозмірності із виконаною роботою представника Кредитора (адвоката) по справі, що розглядається. Сума заявлених витрат на професійну правничу допомогу деталізована згідно Акту прийому - передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги (додається до заяви).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність.

Для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок іншої сторони, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами. Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00грн є не співмірними витратами з врахуванням складності справи і розміру заборгованості, а відтак, підлягають до задоволення частково у розмірі 5 000,00грн.

Як зазначено у заяв, відповідно до ч.3 ст. 45 КУзПБ, кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» не має заінтересованості стосовно боржника. Також, заявник повідомив суд і учасників процесу, відповідно до ч. 3 ст. 45 КУзПБ, що ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» є незабезпеченим кредитором, адже заставне майно відсутнє.

Розглянувши заяву кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (01001, м. Київ, вул. Ірининська, буд. 5/24, офіс 89, ЄДРПОУ 41240530), дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обгрунтованість заявлених кредиторських вимог до боржника на суму на суму розмірі 34 719,80 грн, з яких: 24 395,00 грн (заборгованість за кредитом, відсотки) друга черга, 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 5 324,80 грн судовий збір, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів. В решті вимог, слід відмовити.

За результатами розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства).

Керуючись ст. 2, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234, 235 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (01001, м. Київ, вул. Ірининська, буд. 5/24, офіс 89, ЄДРПОУ 41240530) про визнання кредиторських вимог частково.

2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (01001, м. Київ, вул. Ірининська, буд. 5/24, офіс 89, ЄДРПОУ 41240530) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у розмірі 34 719,80 грн, з яких: 24 395,00 грн (заборгованість за кредитом, відсотки) друга черга, 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 5 324,80 грн судовий збір, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

3. В решті вимог відмовити.

Інформацію у справі, яка розглядається можна отримати за веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбачених ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строк і в порядку, передбачених ст. ст. 254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складений 02.09.2026.

Суддя Чорній Л.З.