Ухвала суду № 139401818, 01.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.09.2026 Справа № 914/2617/25

Господарський суд Львівської області в складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судових засідань Мархоцької В. І.

розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго, м. Львів

про відстрочення виконання рішення у справі

за позовом: Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго, м. Київ

до відповідача: Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго, м. Львів

про: стягнення 219 814 263, 56 грн

за участю представників сторін:

від стягувача: Драчова М. С.;

від боржника (заявника): Лозовицький М. С.;

встановив:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго до Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго про стягнення 219 814 263, 56 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.08.2026 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго 219 814 263, 56 грн та 847 840, 00 грн судового збору.

19.08.2026 на адресу суду від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду у справі (вх. № 3857/26).

Ухвалою від 20.08.2026 суд прийняв заяву про відстрочення виконання рішення до провадження та призначив її розгляд в судовому засіданні на 01.09.2026..

В судове засідання 01.09.2026 з`явилися представники сторін в режимі відеоконференції.

Представник заявника підтримав подану заяву в повному обсязі, просив суд її задоволити. Представник позивача заперечила проти даної заяви, просила у задоволенні такої відмовити.

В обґрунтування поданої заяви боржник зазначив, що Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» є енергогенеруючим підприємством, об`єктом критичної інфраструктури та стратегічним об`єктом в економіці України. Основним видом діяльності є виробництво електричної та теплової енергії із використанням виробничих потужностей (будівлі, споруди, обладнання) теплових електростанцій.

У заяві про відстрочку виконання рішення суду вказано, що інтенсивність нових ворожих обстрілів в період 2025 2026 років спричинила суттєвий негативний вплив на роботу Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», заподіявши матеріальні збитки, що полягають не тільки у вартості пошкодженого та зруйнованого обладнання, а й у втраченій вигоді через неможливість відпуску електроенергії. Теплові електростанції піддаються систематичним ракетним та дроновим атакам з боку ворога, наслідками яких є повне або часткове руйнування енергетичного обладнання, будівель та споруд, що робить неможливим їх використання за цільовим призначенням.

Внаслідок ракетних та дронових обстрілів суттєвих руйнувань та пошкоджень зазнали будівлі, споруди та обладнання та теплових електростанцій, що призвело до відключення енергоблоків та повної або часткової зупинки роботи станцій.

Як зазначив заявник, після атак близько 70% генеруючих потужностей АТ «ДТЕК Західенерго» стали недоступні, з роботи виведено більшість енергоблоків, значна кількість обладнання на теплових електростанціях не підлягає відновленню. Відновлювальні роботи продовжуються по теперішній час.

У заяві зазначено, що всі вищенаведені обставини у своїй сукупності вплинули на фінансове становище Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго.

Крім того, заявник зазначив про наявність значної зустрічної заборгованості стягувача перед боржником, сукупний розмір якої, що перебуває на розгляді судів або залишається непогашеним за рішеннями, що набрали законної сили, складає 4 331 777 583,93 грн.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали заяви та наявні докази, суд при прийнятті ухвали виходить із таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ГПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 ст. 331 ГПК України встановлено, що, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно із частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Належить зазначити, що відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Питання про відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 914/1663/23.

Згідно правових висновків, наведених Верховним Судом у постанові від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19, необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").

Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" є енергогенеруючим підприємством, об`єктом критичної інфраструктури та стратегічним об`єктом в економіці України.

Загальновідомість фактів військової агресії, критичне погіршення ситуації в енергосистемі України з жовтня 2022 року, ракетні обстріли об`єктів критичної інфраструктури є загальновідомими обставинами, що в силу приписів частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування.

Як вбачається з матеріалів заяви та доданих до неї доказів, зокрема, з актів про пожежі, актів розслідування технологічних порушень, повідомлень щодо технологічних порушень, витягів з ЄРДР за фактами ракетних та дронових обстрілів станцій, внаслідок ворожих атак пошкоджено теплові електростанції, що призвело до критичного виведення з ладу генеруючих потужностей відповідача та необхідності здійснення відновлювальних робіт значної вартості.

Отже, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, АТ "ДТЕК Західенерго" вимушено опинилось у тимчасовій надзвичайній ситуації, яка призводить до обмеження платоспроможності.

З вищенаведених обставин вбачається, що відстрочення виконання рішення суду для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, а відповідач лише намагається забезпечити повне виконання рішення та погашення заборгованості перед стягувачем у майбутньому через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють.

При цьому суд зазначає, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання вимог стягувача, проте надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань та припинення своєї господарської діяльності, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу боржника у стан неплатоспроможності.

Вирішуючи питання строку відстрочки, суд вважає, що запитуваний боржником строк в один рік є надмірним, натомість надання відстрочення строком до 05.11.2026 не порушить інтереси сторін, забезпечить їх належний баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення.

Суд звертає увагу, що за практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) в окремих справах проти України короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (наприклад, ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі «Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02).

Отже, розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що за наведених обставин примусове виконання рішення суду у даній справі без відстрочення його виконання судом призведе до загрози погіршення фінансової ситуації стратегічного енергетичного підприємства, відтак у даному випадку наявні виняткові обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, що є підставою для часткового задоволення заяви про відстрочення.

В силу приписів частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того, суд враховує, що стягувач також несе збитки у зв`язку з військовою агресією росії, враховуючи, що позов був заявлений ще в 2025 році, провадження у справі зупинялось, майже рік відповідач користувався коштами. Однак, із наближенням опалювального сезону суд вважає за необхідне відстрочити виконання рішення частково строком до 05.11.2026, дотримуючись балансу інтересів сторін.

При цьому суд зауважує, що відстрочення виконання рішення суду не звільняє відповідача від обов`язку щодо погашення заборгованості перед позивачем та не позбавляє його можливості достроково погасити наявну заборгованість.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись статтями ст.ст. 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву про відстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 05.08.2026 задоволити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 05.08.2026 з дня ухвалення рішення суду до 05.11.2026.

3. У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.09.2026.

Суддя Запотічняк О.Д.