Рішення № 139401704, 02.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5313/26

провадження № 2/753/8321/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшов зазначений позов.

Позивач просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 1538-8504 від 11.04.2025 у розмірі 29 615,04 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 8 400,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 15 755,04 грн; заборгованість по комісії - 1 260,00 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 4 200,00 грн;

Позовна заява обґрунтована тим, що 11.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» і ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1538-8504. Кредитодавець свої зобов`язання виконав та надав Відповідачу кредитні кошти у розмірі 8 400,00 грн. Відповідач свої зобов`язання з повернення коштів не виконав належним чином, у зв`язку з чим утворилася вказана заборгованість.

Ухвалою від 25.03.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Копія ухвали про відкриття провадження направлялася Відповідачу за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання.

Конверт з рекомендованим поштовим відправленням повернувся до суду 09.04.2026 з відміткою «адресат відсутній».

Суд вжив усіх передбачених законом заходів для належного повідомлення Відповідача про розгляд справи. Оскільки Відповідач відзив на позов не подав, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовна підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

11.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» і ОСОБА_1 укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1538-8504.

Сторони уклали договір в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора А8448.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до умов кредитного договору сторони погодили, зокрема, розмір кредиту - 8 400,00 грн, відсоткову ставку - 1,00% на день (стандартна), 0,74% на день (пільгова).

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання та перерахував Відповідачу грошові кошти у розмірі 8 400,00 грн, що підтверджується відповіддю ТОВ «ФК «Контрактовий дім».

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач належним чином зобов`язання не виконувала, оплати за кредитним договором не здійснювала.

Суд дійшов висновку про доведеність факту надання позивачем кредитних коштів за кредитним договором № 1538-8504 від 11.04.2025 у розмірі 8 400,00 грн.

Щодо нарахування комісії за надання кредиту

Відповідач за умовами кредитного договору мав обов`язок сплатити комісію за надання кредиту: 1 260,00 грн, яка нараховується за ставкою 15,00 % від суми кредиту (пункт 4.11 Договору) .

Суд визнає обґрунтованими вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача заборгованості зі сплати комісії за надання кредиту, оскільки Закон України "Про споживче кредитування" після внесення відповідних змін передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту (пункт 31.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21, пункт 43 постанови Верховного Суду від 17 квітня 2025 року у cправі № 910/1274/24, пункт 61 постанови Верховного Суду від 01 липня 2025 року у cправі № 910/2578/24).

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) зробив висновок про те, що "якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Натомість у цій справі погоджені сторонами умови кредитного договору, в яких зазначено перелік послуг, за які передбачено сплату комісії за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості, не є нікчемними, відповідають вимогам чинного Закону України "Про споживче кредитування", оскільки перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця наведено у договорі.

Підсумовуючи викладене, Суд вирішив, що позов в частині стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 1 260,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо нарахування відсотків.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначення позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (пункт 33), постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21 (пункт 76); постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, у відповідача утворилась заборгованість за відсотками у розмірі 15 755,04 грн.

24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX. Пунктом 5 розділу I цього Закону було внесено зміни Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, статтю доповнити частиною п`ятою такого змісту: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %».

Договір укладено 11.04.2025, тобто після набрання законної сили Закону.

Суд перевірив розрахунок заборгованості за процентами та встановив, що денна процента ставка не перевищує законодавчо встановлені обмеження розміру денної процентної ставки, яка не може перевищувати 1 % на день, тому суд визнає наданий позивачем розрахунок обґрунтованим.

Позивач здійснював нарахування відсотків за Договором у період з 11.04.2025 по 21.10.2025 включно, сума заборгованості за якими становить 15 755,04 грн.

Сторони погодили період кредитного договору з 11.04.2025 по 10.04.2026.

Відповідно до п. 8.3. Договору у разі прострочення Позичальником сплати процентів за користування Кредитом або Комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) на строк понад один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення Кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування Кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п.4.14 цього Договору.

Відповідно до абз. 1,2 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Позивач, керуючись умовами пункту 8.3 Договору про відкриття кредитної лінії та статтею 16 Закону України «Про споживче кредитування», направив Відповідачці вимогу № 1538-8504/в від 28.10.2025 про дострокове повернення кредиту в повному обсязі протягом 30 календарних днів.

У вказаній вимозі Позивач повідомив Відповідачку про наявність заборгованості в загальному розмірі 29 615,04 грн та висунув вимогу сплатити вказану суму протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати її отримання. Факт направлення вимоги підтверджується списком № 20835-01-122-135 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (відправник - ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ» на замовлення ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»). Згідно з позицією № 2 вказаного Списку, поштове відправлення на ім`я ОСОБА_1 було успішно зареєстровано під штрихкодовим ідентифікатором (ШКІ) R067029832479.

З огляду на те, що Відповідачка порушила умови Договору щодо своєчасної сплати процентів та не повернула кошти у встановлений Позивачем 30-денний строк після направлення Вимоги про дострокове повернення боргу, Суд визнає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення 8 400,00 грн заборгованості за кредитом та 15 755,04 грн заборгованості за нарахованими процентами.

Щодо стягнення процентів нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Зокрема, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Та обставина, що пункт 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» виключено на підставі Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року не виключають необхідність застосування положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України(частина друга статті 4 ЦК України), а положення Закону України «Про споживче кредитування» з 23 січня 2024 року взагалі не мають предметом правового регулювання питання щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що кредитний договір був укладений, і порушення грошового зобов`язання Відповідачкою відбулося в період дії воєнного стану в Україні, нарахування Позивачем процентів річних у розмірі 4 200,00 грн є безпідставним та прямо суперечить вищенаведеній законодавчій забороні. Тому у задоволенні позову в частині стягнення процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України слід відмовити.

Оскільки позивач довів факт надання грошових коштів відповідачу за кредитним договором, відповідач був ознайомлений з умовами надання кредиту, порядком нарахування процентів, поверненням кредиту, відповідач не виконав свої зобов`язання за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої відповідач не спростував, суд дійшов висновку про задоволення позову у сумі 25 415,04 грн, яка складається з: 8 400,00 грн - тіло кредиту, 15 755,04 грн - проценти, 1 260,00 грн - комісія за видачу кредиту.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 078,86 грн, розрахований пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись нормами ст. 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1538-8504 від 11.04.2025 у розмірі 25 415,04, судовий збір у розмірі 2 078,86 грн, разом - 27 493,90 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Маркєлова