Постанова № 13940159, 21.02.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2011 р. Справа № 7/74

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

ініціюючого кредитора – Василевської Ю.О., довіреність № 3538/10/10-044 від 01.02.2011 р.;

боржника – не прибув;

розпорядника майна боржника – не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (вх. № 261П/2-6), на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.12.2010 р. у справі № 7/74 (суддя Іванко Л.А.)

за заявою Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нерудбудматеріали”, м. Кременчук Полтавської області

про визнання банкрутом, -

встановила:

У листопаді 2010 р. Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області звернулась до місцевого господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ “Нерудбудматеріали” в порядку ст.ст. 6, 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.11.2010 р. у справі № 7/74 було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ “Нерудбудматеріали” згідно ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.12.2010 р. у справі № 7/74 (суддя Іванко Л.А.) провадження у справі було припинено в порядку ч. 1 ст. 80 ГПК України, з посиланням на відсутність належних доказів в обґрунтування безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора.

Ініціюючий кредитор, Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області, із зазначеною ухвалою суду першої інстанції від 23.12.2010 р. не погодився, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову ухвалу, якою направити справу на розгляд до Господарського суду Полтавської області, посилаючись на те, що вказану ухвалу від 23.12.2010 р. прийнято з порушенням норм Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, адже ініціюючим кредитором було додано усі необхідні докази до заяви про порушення справи про банкрутство.

Боржник відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання 03.02.2011 р. не прибув, надіслав суду клопотання (телеграма вх. № 1098 від 31.01.2011 р.) про відкладення розгляду справи та продовження терміну розгляду апеляційної скарги на 15 діб, у зв’язку з хворобою представника боржника Кліндухова П.В. та неможливістю прибути в судове засідання.

Розпорядник майна боржника, Бончак С.А., також відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання 03.02.2011 р. не прибув, про причину відсутності суд не повідомив.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2011 р. у справі № 7/74 з метою повного та всебічного розгляду апеляційної подане боржником клопотання про продовження терміну розгляду апеляційної скарги на 15 діб було задоволено та відкладено розгляд справи на 17.02.2011 р.

Проте в судове засідання 17.02.2011 р. представник боржника і розпорядник майна боржника знов не прибули, про причину відсутності суд не повідомили, відзиву на апеляційну скаргу не наддали.

Враховуючи, що неприбуття представника боржника і розпорядника майна боржника в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розгляд справи за апеляційною скаргою здійснити у їх відсутність, за наявними у справі матеріалами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника ініціюючого кредитора, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судами першої і апеляційної інстанції, Кременчуцька ОДПІ ініціювала провадження у справі про банкрутство ТОВ “Нерудбудматеріали”, у зв’язку з наявністю у боржника податкового боргу в сумі 588957,97 грн., в т.ч.: 538474,04 грн. основного боргу та 50483,93 грн. неустойки, а саме: по податку на прибуток; по податку з доходів фізичних осіб; по орендній платі за землю.

У заяві про порушення провадження у справі про банкрутство ініціюючий кредитор зазначив, що заборгованість підтверджується в акті "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Нерудбудматеріали" з питань дотримання вимог податкового законодавства № 4237/23-210/32450945 від 29.12.2008 р., на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму податкового зобов’язання. Заборгованість по орендній платі за землю виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих сум (по деклараціям).

В якості наявності безспірних вимог ініціюючим кредитором були надані податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги. Проте доказів про вжиття заходів до отримання зазначеної податкової заборгованості в установленому законом порядку, зокрема шляхом звернення до суду з позовом про стягнення, не надано.

Приймаючи оскаржувану ухвалу від 23.12.2010 р., місцевий суд виходив з того, що заява кредитора про порушення справи про банкрутство була подана без дотримання вимог ст.ст. 1, 6, 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" а саме, за відсутності належних доказів безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким твердженням, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, безспірні вимоги - це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно ч. 3 ст. 6 того ж закону, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

При цьому Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора .

Відповідно до вимог ГПК України та Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, порушення господарськими судами провадження по справі про банкрутство, можливе при наявності певного предмету спору, в іншому випадку, при відсутності предмету спору, провадження в справі підлягає припиненню.

Предметом спору, на стадії порушення провадження по справі про банкрутство, є неплатоспроможність боржника сплатити безспірні грошові вимоги, що повинно бути підтверджено ініціюючим кредитором відповідними доказами при зверненні до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство.

Таким чином, за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими. Вищезазначені документи мають бути надані суду до порушення справи.

Отже, порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою, оскільки відповідно до чинного законодавства списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою. Відлік тримісячного терміну, по закінченні якого може бути порушено справу про банкрутство боржника, починається з дати відкриття виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що Кременчуцькою ОДПІ не були надані документальні докази відповідно до вимог п. 10 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме, докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов’язкових платежах у встановленому законодавством порядку, зокрема, доказів стягнення податкового боргу в судовому порядку і відкриття державним виконавцем виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що заява кредитора про порушення справи про банкрутство була подана за відсутності належних доказів безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора, цілком обґрунтований.

Крім того, згідно п. 4.5 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193, п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р., Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не відносить суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства до категорії податків і зборів (обов’язкових платежів).

Відповідно до ч. 2 п. 14 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство" до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду , а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

За таких обставин, враховуючи що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, провадження у таких справах має бути припиненим на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (п. 36Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство").

Отже, суд першої інстанції законно і обґрунтовано припинив провадження у справі № 7/74, порушеній за заявою Кременчуцької ОДПІпро визнання банкрутом ТОВ "Нерудбудматеріали".

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для її скасування.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст.ст. 105, ст. 106 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.12.2010 р. у справі № 7/74 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови підписаний 21.02.2011 р.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.