Ухвала суду № 139401413, 01.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

01.09.2026Справа № 910/9996/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши матеріали позовної заяви Державного підприємства Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель (04074, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок 2, ідентифікаційний код 44725823)

до Товариства з обмеженою відповідальністю УМО Україна (03110, місто Київ, вулиця Кочура Григорія, будинок 19, корпус 6, ідентифікаційний код 45274055)

про стягнення 2 012 297,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю УМО Україна про стягнення заборгованості за Державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони № AV-10131-VDK-26 від 28.01.2026 у розмірі 2 012 297,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2026 позовну заяву Державного підприємства Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб, зокрема, шляхом подання до суду:

- оригіналів доказів оплати у встановленому законом порядку судового збору у сумі 24 147,56 грн із застосуванням пониженого коефіцієнту;

- доказів направлення заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.

Так, відповідно до повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвала суду від 18.08.2026 була отримана позивачем 19.08.2026 о 18:16 год.

Частиною 11 ст. 242 ГПК України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, позивач повинен був усунути недоліки до 25.08.2026 включно.

Водночас, заява про усунення недоліків позовної заяви надійшла до суду 27.08.2026, тобто, після закінчення встановленого судом строку.

Одночасно із заявою про усунення недоліків позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач посилається на запровадження та дію на території України воєнного стану, численні ракетні обстріли міста Києва та Київської області у період з 19.08.2026 по 25.08.2026, перебування представників позивача під час повітряних тривог у безпечних місцях поза межами робочого приміщення та відсутність у цей час доступу до документації підприємства.

Дослідивши наведені позивачем обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.

За змістом наведеної норми поновлення пропущеного процесуального строку не є безумовним наслідком подання учасником справи відповідного клопотання. Підставою для його поновлення є встановлення судом обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та фактично унеможливлювали вчинення відповідної процесуальної дії у встановлений строк.

Верховний Суд у постанові від 18.08.2026 у справі № 910/1396/26 зазначив, що частиною 2 статті 174 ГПК України імперативно визначено граничний процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви. Такий строк, будучи встановленим законом, не може бути продовжений судом, однак може бути поновлений за заявою учасника справи за умови визнання причин його пропуску поважними. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 908/2087/21, від 05.10.2023 у справі № 907/20/23, від 29.02.2024 у справі № 914/2450/22 (914/2413/23), від 21.10.2024 у справі № 923/1188/21, від 07.04.2025 у справі № 910/7746/20 та від 16.05.2025 у справі № 914/2506/24.

Оцінюючи посилання позивача на дію воєнного стану, ракетні обстріли та оголошення повітряних тривог, суд виходить із того, що запровадження воєнного стану не є безумовною та достатньою підставою для поновлення будь-якого процесуального строку.

Питання поновлення процесуального строку у зв`язку з обставинами, спричиненими воєнним станом, має вирішуватися у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи перебували такі обставини у безпосередньому причинному зв`язку з неможливістю вчинення конкретної процесуальної дії.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що саме лише посилання на повітряні тривоги та пов`язані з ними обмеження без наведення конкретних обставин і доказів, які підтверджують об`єктивну неможливість вчинення процесуальної дії протягом усього встановленого строку, не є достатнім для визнання причин його пропуску поважними.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Верховного Суду від 10.03.2025 у справі №914/2780/23 та постанові від 10.07.2025 у справі №915/1564/24.

Судом враховано, що позивачу було надано строк тривалістю п`ять днів, який обчислювався з 20.08.2026 по 24.08.2026 включно. При цьому позивач не навів конкретизованих відомостей та не надав належних доказів того, що протягом усього зазначеного періоду існували безперервні обставини, які фактично унеможливлювали подання заяви про усунення недоліків засобами підсистеми «Електронний суд».

Ризик неналежної організації представництва інтересів юридичної особи у судових провадженнях не може перекладатися на суд та бути підставою для недотримання встановлених процесуальних строків.

Посилання позивача на рішення Ради суддів України від 24.02.2022 №9, рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022 та інформаційне повідомлення Верховного Суду від 04.03.2022 також не змінюють наведених висновків.

Такі рекомендації були сформульовані з урахуванням надзвичайних умов, які виникли безпосередньо після початку повномасштабної збройної агресії у лютому-березні 2022 року, та не встановлюють автоматичного поновлення будь-яких процесуальних строків протягом усього періоду дії воєнного стану. Вирішення питання про поновлення процесуального строку здійснюється судом відповідно до статті 119 ГПК України з оцінкою конкретних причин його пропуску та доказів їх поважності.

Не заслуговують на увагу й посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини щодо недопустимості надмірного формалізму.

Встановлення процесуальних строків має легітимну мету забезпечення належного здійснення правосуддя, юридичної визначеності та дисциплінування учасників судового процесу. Застосування передбачених процесуальним законом наслідків пропуску строку за відсутності доведених поважних причин такого пропуску не може саме по собі розцінюватися як надмірний формалізм або непропорційне обмеження права на доступ до суду.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 8 статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків, а отже застосування передбаченого процесуальним законом наслідку в цьому випадку не позбавляє позивача права на судовий захист.

Таким чином, оцінивши наведені позивачем доводи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявником не доведено існування об`єктивних, непереборних та незалежних від його волі обставин, які унеможливлювали виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 18.08.2026 протягом установленого судом строку.

Відтак, клопотання Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про поновлення строку на подання заяви про усунення недоліків позовної заяви задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи викладене, позовна заява Державного підприємства Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель, підлягає поверненню.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. 174, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про поновлення пропущеного процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви - відмовити.

2. Позовну заяву Державного підприємства Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель до Товариства з обмеженою відповідальністю УМО Україна про стягнення 2 012 297,00 грн та додані до неї документи повернути заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Дата підписання ухвали 01.09.2026

Суддя І.О. Андреїшина