Ухвала суду № 139401072, 02.09.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

"02" вересня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/929/26

Суддя Господарського суду Закарпатської області Сисин С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ 36541721, місцезнаходження 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Поштова, будинок 3,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МСМБУД», код ЄДРПОУ 35561312, місцезнаходження 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Волошина, будинок 8, квартира 1,

про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою №32.01-17/54 від 03.08.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-05/991/26 від 28.08.2026) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МСМБУД» (далі відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди землі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішеннями Ужгородської міської ради від 14.07.2014 №1398 (введеним у дію з 01.01.2015) та від 19.02.2015 №1651 було затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту міста Ужгорода та встановлено ставку орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, що відповідно до імперативних приписів законодавства та правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 має наслідком автоматичну зміну розміру орендної плати з моменту початку застосування нової нормативної грошової оцінки без обов`язкового укладення додаткової угоди. Посилаючись на витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.12.2022 №15349/221-22, згідно з яким її оцінка у період 2017-2020 років становила 25480670,28 грн, а розмір річної орендної плати відповідно до 3% ставки мав складати 764420,11 грн (63701,68 грн на місяць), позивач указує на невиконання відповідачем обов`язку щодо сплати орендної плати у належному розмірі, у зв`язку з чим просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МСМБУД» заборгованість за договором оренди землі від 25.05.2011 №1407/1 за період з 01.01.2018 по 14.05.2020 у розмірі 1812415,54 грн та витрати зі сплати судового збору.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2026.

Дослідивши матеріали позовної заяви Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради №32.01-17/54 від 03.08.2026, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху відповідно до приписів ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки подана без додержання вимог, викладених у статті 162, 164 і 172 ГПК України.

1. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 4 «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З позовної заяви встановлено, що позивачем у справі заявлена одна позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованість за договором оренди землі від 25.05.2011 №1407/1 за період з 01.01.2018 по 14.05.2020 у розмірі 1812415,54 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2026 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня складає 3328,00 грн.

Відтак, за подачу в 2026 році позову в даній справі із заявленою позовною вимогою про стягнення з відповідача 1812415,54 грн позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 27186,23 грн.

Отже, судом встановлено, що позивач, в порушення п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України не додав до позовної заяви доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі. Відтак, позивачу, для усунення недоліків позовної заяви слід сплатити 27186,23 грн судового збору і докази такої сплати надати суду.

Щодо цього суд зазначає, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (№24402/02), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (№49069/11) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 №28249/95, у якому зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду. Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду.

2. Також, відповідно до Закону України №4833-IX від 07.04.2026 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» (далі - Закон №4833-IX) було внесено зміни, зокрема до Господарського процесуального кодексу України.

Так, статтю 162 Господарського процесуального кодексу України доповнено частиною 7, відповідно до якої у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Статтю 164 Господарського процесуального кодексу України також доповнено частиною 7, за змістом якої у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Позовна заява Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради №32.01-17/54 від 03.08.2026 про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди землі з Товариства з обмеженою відповідальністю «МСМБУД» подана до Господарського суду Закарпатської області 28.08.2026 та зареєстрована за вхідним №02.3.1-05/991/26 від 28.08.2026, тобто після набрання чинності вказаними змінами до Господарського процесуального кодексу України, внесеними Законом №4833-IX, згідно з якими статті 162 і 164 доповнено частинами сьомими вказаного вище змісту.

Однак, всупереч вказаним положенням ч. 7 ст. 162 та ч. 7 ст. 164 ГПК України, позовна заява не містить реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг, а також докази, що підтверджують наявність такого рахунку, до позову не долучені.

За приписами ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Залишити без руху позовну заяву Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради №32.01-17/54 від 03.08.2026 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МСМБУД» про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди землі (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-05/991/26 від 28.08.2026).

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 7 (сім) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви, а саме:

- надати докази сплати судового збору у розмірі 27186,23 грн;

- надати відомості про реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг відповідно до приписів ч.7 ст. 162 ГПК України;

- надати документ, що підтверджує наявність у позивача рахунку в банку, небанківському надавачі платіжних послуг відповідно до приписів ч.7 ст. 164 ГПК України.

3. Зобов`язати позивача, у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків невідкладно надіслати копії усіх відповідних документів та пояснень на усунення недоліків позовної заяви відповідачеві (у випадку, якщо позивач здійснював надсилання позовної заяви з додатками відповідачу). Докази такого надіслання надати суду.

4. Роз`яснити позивачу, що в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

5. Повідомити заявника, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Сисин С.В.