Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
___________________________
УХвала
"24" серпня 2026 р. м. Ужгород Справа №907/418/24
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.
при секретарі судового засідання Мартон М.М.,
розглянувши заяву представника Карпатського біосферного заповідника, м. Рахів Закарпатської області про відстрочення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2025 у справі №907/418/24 за позовом Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород Закарпатської області, Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, с. Угля Тячівського району Закарпатської області до відповідача Карпатського біосферного заповідника, м. Рахів Закарпатської області про стягнення 2 800 183,50 грн шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення,
з участю уповноважених представників:
заявника (відповідача, боржника)
(в режимі відеоконференції) Чаплінська О.В.,
адвокат, ордер серії №1143517 від 25.06.2026
прокуратури Черненко С.С., прокурор Спеціалізованої екологічної прокуратури
позивача 1 Пеняк Н.М., представник в порядку самопредставництва
позивача 2 (стягувача) не з`явився
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2025 у справі №907/418/24 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Карпатського біосферного заповідника, вул. Красне Плесо, будинок 77, м. Рахів, Рахівський район, Закарпатська область, 90600 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 00276104) на користь держави в особі Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, вул. Центральна, будинок 32, с. Угля, Тячівський район, Закарпатська область, 90514 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 04349656) суму 2 800 183,50 грн (Два мільйони вісімсот тисяч сто вісімдесят три гривні 50 коп) шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) суму 42 002,75 грн (Сорок дві тисячі дві гривні 75 коп) судового збору.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 апеляційну скаргу Карпатського біосферного заповідника залишено без задоволення, рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2025 у справі №907/418/24 без змін.
На примусове виконання рішення суду від 03.04.2025 у справі №907/418/24 Господарським судом Закарпатської області 17.12.2025 видано відповідні накази.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.02.2026 відмовлено у задоволенні заяви Карпатського біосферного заповідника, м. Рахів Закарпатської області вих. №б/н від 07.02.2026 (вх. №02.3.1-02/1091/26 від 09.02.2026) про роз`яснення рішення Господарського суду Закарпатської області у даній справі.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2026 касаційне провадження у справі №907/418/24 за касаційною скаргою Карпатського біосферного заповідника на рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 у справі №907/418/24 закрито.
Представник Карпатського біосферного заповідника, м. Рахів Закарпатської області (заявника, боржника, відповідача) через підсистему Електронний суд подав клопотання, яким просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2025 у справі 907/418/24, що набрало законної сили 05.11.2025 відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025, строком до одного року 05.11.2026.
В обґрунтування необхідності вчинення судом означеної процесуальної дії представник заявника покликається на те, що Карпатський біосферний заповідник є бюджетною установою, яка фінансується виключно із загального та спеціального фонду державного бюджету; наявні рахунки виключно у Державній казначейській службі та відсутні будь які інші рахунки у банках.
Представник заявника зазначає, що після пред`явлення судового наказу до виконання органами Державної казначейської служби здійснюється безспірне списання коштів з його рахунків, унаслідок чого фактично заблоковано проведення поточних видатків, необхідних для забезпечення діяльності установи. На думку представника заявника, такий порядок виконання рішення унеможливлює належне функціонування заповідника, здійснення природоохоронних заходів, забезпечення діяльності служби державної охорони природно-заповідного фонду, проведення протипожежних заходів, утримання об`єктів інфраструктури та виконання інших покладених на установу державою функцій.
За твердженням представника заявника, кошторисом на 2026 рік не передбачено бюджетних асигнувань на сплату присудженої суми шкоди, а отримання додаткового фінансування в межах поточного бюджетного періоду є неможливим; водночас погашення заборгованості можливе за рахунок надходжень спеціального фонду, які формуються від надання платних послуг, однак, здійснення відповідної діяльності потребує проведення поточних платежів, що наразі заблоковані органами казначейства.
Як вказує представник заявника, Карпатським біосферним заповідником уже частково виконано судове рішення та сплачено 1 713 979,98 грн, що, на його переконання, свідчить про відсутність наміру ухилятися від виконання судового рішення та про готовність до його добровільного виконання шляхом спрямування власних надходжень на погашення заборгованості.
Як на додаткову підставу для відстрочення виконання рішення суду представник заявника посилається на те, що на виконанні в органах Казначейства одночасно перебувають кілька судових наказів про стягнення коштів на користь Углянської сільської ради, а загальна сума безспірного стягнення становить 5 729 657,46 грн, що створює надмірне фінансове навантаження на бюджетну установу та фактично паралізує її діяльність.
На думку представника заявника, наведені обставини є винятковими та свідчать про істотне ускладнення виконання судового рішення в розумінні ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, а тому, існують підстави для відстрочення його виконання з метою забезпечення балансу інтересів сторін, недопущення припинення діяльності заповідника та створення умов для реального і повного виконання рішення суду в майбутньому.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.06.2026 заяву представника Карпатського біосферного заповідника, м. Рахів Закарпатської області про відстрочення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2025 у справі 907/418/24 призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.08.2026 з урахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, графіку розгляду інших справ, що перебувають у провадженні судді Пригари Л.І., та заплановану відпустку судді Пригари Л.І. у липні серпні 2026 року, з викликом уповноважених представників учасників спору.
Поданими через підсистему Електронний суд запереченням №907/418/24 від 02.07.2026 (вх. №02.3.1-02/6503/26 від 02.07.2026) Закарпатська обласна прокуратура просить відмовити у задоволенні заяви представника Карпатського біосферного заповідника про відстрочення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області у даній справі.
Заперечуючи проти задоволення заяви Карпатського біосферного заповідника про відстрочення виконання рішення суду, прокурор зазначає про відсутність передбачених процесуальним законом підстав для надання такої відстрочки.
За доводами прокурора, відповідно до ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, які істотно ускладнюють його виконання або роблять таке виконання неможливим. Натомість зі змісту заяви представника Карпатського біосферного заповідника не вбачається наведення таких обставин. На переконання прокурора, зазначені заявником доводи не підтверджують існування передбачених ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підстав та, відповідно, не можуть слугувати достатнім обґрунтуванням для відстрочення виконання судового рішення.
Окремо прокурор акцентує на тому, що надання відповідачу відстрочки виконання рішення до 05.11.2026 фактично призведе до безпідставного затягування процесу повного відновлення порушених прав Углянської сільської ради шляхом реального виконання судового рішення та суперечитиме принципу обов`язковості судових рішень.
Представниця позивача 1 Державної екологічної інспекції у Закарпатській області через підсистему Електронний суд подала заперечення б/н від 05.08.2026 (вх. №02.3.1-02/7684/26 від 05.08.2026) на заяву про відстрочення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2025 у справі №907/418/24, за змістом яких, у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду у даній справі просить відмовити. Водночас звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, які істотно ускладнюють його виконання або роблять таке виконання неможливим.
На переконання представниці позивача 1, зі змісту заяви представника Карпатського біосферного заповідника не вбачається наведення обставин, які б відповідали зазначеним критеріям, у зв`язку з чим вважає, що підстави для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду відсутні.
Крім того, представниця позивача 1 наголошує, що надання відстрочки виконання рішення суду до 05.11.2026 призведе до безпідставного затягування процесу його реального виконання, наслідком чого стане ненадходження до бюджету відповідного рівня суми збитків, заподіяних державі порушенням природоохоронного законодавства України, що суперечить принципу обов`язковості судових рішень.
Представник позивача 2 (стягувача) Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області поданим через підсистему Електронний суд клопотанням б/н від 11.08.2026 (вх. №02.3.1-02/7864/26 від 11.08.2026) заперечує проти задоволення заяви про відстрочку виконання рішення у даній справі з підстав, на які посилаються інші позивачі, та просить розглянути заяву без участі уповноваженого представника стягувача.
Ухвалою суду від 12.08.2026 в судовому засіданні по розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду у даній справі проголошувалась перерва до 24.08.2026.
В судовому засіданні 24.08.2026 судом у присутності прокурора, представників заявника (відповідача, боржника) (в режимі відеоконференції) та позивача 1 проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали.
Проаналізувавши доводи й аргументи, якими боржник обґрунтовує необхідність розстрочення виконання рішення суду в даній справі, суд дійшов наступних висновків.
Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 1291 Конституції України).
Частиною 2 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
У рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2012 у справі №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Згідно із ч. 1-5 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Підставою для відстрочення, розстрочення, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Водночас надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання розстрочки, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.
Правовий аналіз приписів ст. 331 ГПК України дозволяє дійти до висновку про те, що питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 15.06.2018 у справі №917/138/16, від 07.12.2022 у справі № 910/11949/21 та від 28.05.2024 у справі №906/1035/23.
При цьому, відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі. Таким чином, необхідною умовою для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін; господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі Савіцький проти України від 26.07.2012 зазначено, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.
При цьому, відстрочка виконання рішення суду це не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а, навпаки, це організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду, покращення фінансового стану відповідача, виконання ним зобов`язань як перед позивачем, так і перед третіми особами.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому, таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
У зв`язку із тим, що відстрочка виконання рішення продовжує період відновлення порушеного права позивача, при її наданні необхідно враховувати закріплені в нормах національного матеріального права та Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод допустимі межі надання такої відстрочки.
За практикою Європейського суду з прав людини, короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі Корнілов та інші проти України, заява №36575/02).
Суд у даному контексті також зауважує, що надання відстрочки виконання рішення за ст. 331 ГПК України спрямовано, перш за все, для забезпечення можливості боржнику планомірно погасити заборгованість за рішенням суду; водночас така відстрочка не повинна використовуватись боржником як спосіб безпідставного відтермінування виконання рішення суду чи ухилення від сплати заборгованості.
Відстрочення виконання судового рішення за своєю правовою природою не звільняє боржника від виконання встановленого судовим рішенням обов`язку та не змінює змісту такого рішення, а лише переносить його виконання на пізніший строк за наявності об`єктивних обставин, які істотно ускладнюють його негайне виконання. При вирішенні цього питання суд має забезпечити розумний баланс між правом стягувача на своєчасне та повне виконання судового рішення і законними інтересами боржника, не допускаючи при цьому такого способу виконання рішення, який фактично унеможливить його виконання у майбутньому.
Суд враховує особливий правовий та фінансовий статус боржника (відповідача), який є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною та науково-дослідною установою міжнародного значення, заснованою на державній власності, яка повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету. Фінансування його діяльності здійснюється за рахунок загального та спеціального фондів державного бюджету, а рахунки установи відкриті виключно в органах Державної казначейської служби України.
При цьому, особливості виконання судового рішення щодо бюджетної установи призвели до фактичного обмеження здійснення боржником розрахункових операцій. На період безспірного списання коштів орган Казначейства не проводить платежі боржника (відповідача), за винятком платежів, визначених законодавством, а у разі недостатності відкритих асигнувань безспірне списання здійснюється частково та продовжується з моменту відкриття відповідних асигнувань.
Суттєвим для вирішення заяви є й те, що затверджений кошторис Карпатського біосферного заповідника на 2026 рік не передбачає коштів на відшкодування присудженої судом шкоди. Передбачені кошторисом кошти вже розподілені головним розпорядником на відповідні природоохоронні заходи та, з огляду на цільовий характер бюджетного фінансування, не можуть бути довільно спрямовані установою на інші потреби.
Отже наведені боржником (відповідачем) обставини не зводяться виключно до посилання на незадовільний фінансовий стан чи відсутність коштів, які самі по собі не можуть безумовно виправдовувати невиконання судового рішення. У цій справі істотне ускладнення виконання рішення зумовлене сукупністю обставин: бюджетним статусом боржника, особливим порядком використання ним бюджетних коштів, відсутністю у затвердженому кошторисі відповідних асигнувань, обмеженням здійснення розрахункових операцій органами Казначейства та неможливістю внаслідок цього повноцінного здійснення діяльності, спрямованої, серед іншого, на формування власних надходжень спеціального фонду.
Суд бере до уваги й те, що продовження безспірного списання коштів фактично позбавляє боржника (відповідача) можливості здійснювати витрати, необхідні для надання платних послуг, за рахунок яких формуються надходження спеціального фонду. Боржник (відповідач) зазначає, що для такої діяльності необхідні витрати на паливно-мастильні матеріали, зв`язок, Інтернет, обслуговування касових апаратів, банківські послуги, виконання договірних зобов`язань та інші поточні видатки. Неможливість їх здійснення, у свою чергу, перешкоджає нарощуванню власних надходжень, які можуть бути спрямовані на виконання рішення суду.
При цьому, матеріали заяви свідчать не про намір боржника (відповідача) ухилитися від виконання рішення суду, а навпаки про вчинення ним дій, спрямованих на його виконання. Так, станом на момент звернення із заявою на виконання судового рішення боржником (відповідачем) уже сплачено 1 713 979,98 грн, а 100% надходжень спеціального фонду спрямовуються на відшкодування присудженої шкоди. Боржник (відповідач) також звертався до Углянської сільської ради з пропозицією щодо припинення безспірного списання та добровільного подальшого погашення заборгованості за рахунок власних надходжень.
Наведене, на переконання суду, має істотне значення для оцінки добросовісності поведінки боржника (відповідача) та свідчить про те, що метою заявленої відстрочки є не уникнення виконання рішення, а створення умов для його реального виконання у повному обсязі.
Суд також враховує, що одночасно в органах Казначейства перебувають на виконанні три судові накази щодо Карпатського біосферного заповідника на загальну суму 5 729 657,46 грн. З огляду на статус боржника (відповідача) як некомерційної бюджетної установи одночасне безспірне стягнення зазначеної суми створює значне фінансове навантаження та істотно обмежує можливість здійснення поточної діяльності установи.
Окремої оцінки потребують і наслідки такого обмеження для виконання боржником (відповідачем) покладених на нього державою функцій. Карпатський біосферний заповідник здійснює охорону та збереження природних комплексів Українських Карпат, екологічний моніторинг, протипожежну охорону, забезпечення охорони території та інші природоохоронні заходи. Обмеження можливості здійснення операційних платежів унеможливлює, зокрема, придбання паливно-мастильних матеріалів для служби державної охорони, оплату засобів зв`язку, належне матеріально-технічне забезпечення охорони території та інші видатки, необхідні для виконання покладених на установу завдань.
За наведених обставин, негайне виконання рішення у спосіб безспірного списання коштів створює ризик фактичної паралізації діяльності бюджетної природоохоронної установи, що не лише не сприяє ефективному виконанню рішення, але й може позбавити боржника (відповідача) можливості сформувати власні надходження, за рахунок яких він має намір погасити залишок присудженої до стягнення суми.
Водночас суд відхиляє як недостатні доводи прокурора та Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про те, що наведені боржником (відповідачем) обставини не відповідають критеріям ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.
Саме по собі відстрочення виконання рішення не означає відмови від його виконання та не позбавляє стягувача присуджених йому коштів. Натомість за встановлених у цій справі обставин тимчасове відтермінування примусового виконання спрямоване на збереження фінансової та функціональної спроможності боржника (відповідача), а відтак і реальної можливості виконати судове рішення у повному обсязі.
При цьому, суд враховує, що боржник (відповідач) уже виконав рішення у значній частині, сплативши 1 713 979,98 грн, що об`єктивно спростовує припущення про використання заяви про відстрочення виконання рішення суду виключно як засобу затягування виконання судового рішення.
Зважуючи, з одного боку, право Углянської сільської ради на своєчасне отримання присуджених коштів, а з іншого - особливий статус боржника (відповідача), характер його фінансування, фактичне блокування господарської діяльності, виконання ним природоохоронних функцій, уже здійснене часткове виконання рішення та підтверджений намір погасити залишок заборгованості, суд доходить висновку, що в цьому конкретному випадку відстрочення виконання рішення відповідає критеріям розумності, пропорційності та забезпечує справедливий баланс інтересів стягувача і боржника.
Відстрочка за встановлених обставин не нівелює обов`язковості судового рішення, а має тимчасовий характер та спрямована на створення умов для його реального і повного виконання, одночасно запобігаючи наслідкам, які можуть призвести до припинення або істотного ускладнення виконання Карпатським біосферним заповідником покладених на нього державою природоохоронних функцій.
Враховуючи сукупність наведених обставин, їх винятковий характер, ступінь виконання боржником (відповідачем) судового рішення, необхідність дотримання балансу інтересів сторін та суспільний інтерес у забезпеченні безперервного функціонування природоохоронної установи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви представника Карпатського біосферного заповідника та наявність передбачених ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2025 у справі №907/418/24, що набрало законної сили відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 у справі №907/418/24 строком до одного року (з дня набрання рішенням у даній справі законної сили), а саме, до 05.11.2026.
Керуючись ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України
суд ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву представника Карпатського біосферного заповідника, м. Рахів Закарпатської області б/н від 04.06.2026 (вх. №02.3.1-02/5406/26 від 04.06.2026) про відстрочення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2025 у справі №907/418/24 задовольнити.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2025 у справі №907/418/24, що набрало законної сили відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 у справі №907/418/24 до 05.11.2026.
3. Копію ухвали надіслати учасникам спору.
4. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.
5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
У зв`язку з перебуванням судді Пригари Л.І. у відрядженні 27.08.-28.08.2026, повна ухвала складена та підписана 01.09.2026.
Суддя Л.І. Пригара
Судове рішення № 139401052, Господарський суд Закарпатської області було прийнято 24.08.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 907/418/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: