Ухвала суду № 139400799, 02.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

02.09.2026м. ДніпроСправа № 904/3842/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маск", м. Дніпро

до Комунального підтриємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство", м. Тернівка Дніпропетровської області

про стягнення 17341,24 грн.

Суддя Колісник І.І.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маск" через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Комунального підприємтсва "Тернівське житлово-комунальне підприємство" заборгованості в сумі 17341,24 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем передбаченого Податковим кодексом України обов`язку щодо оформлення та реєстрації податкових накладних.

Позивач зазначає, що відповідач, отримавши оплату за послуги, надані на підставі Договору з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 140вк-20 від 14.02.2020, до вартості яких входив ПДВ, не зареєстрував податкові накладні, чим позбавив позивача права на податковий кредит.

Ухвалою суду від 02.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали.

16.07.2026 відповідач через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач може віднести суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення ним операцій з придбання послуг водопостачання та водовідведення, до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної на підставі документа, визначеного пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме рахунка, що виставляється такому платнику за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, із зазначенням загальної суми платежу, суми податку та податкового номера продавця.

Зазначає відповідач також про те, що згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України за відповідачем зберігається право включити суми ПДВ у податковий кредит протягом 365 календарних днів з дати складення податкових накладних, у зв`язку з чим позивачу не спричинено збитки, оскільки він не втратив право на отримання податкового кредиту в розмірі 17 341,24 грн.

21.07.2026 позивач через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подав відповідь на відзив, в якій зазначив про те, що сам факт виставлення рахунка не означає автоматичного виникнення права на податковий кредит. При цьому право покупця на податковий кредит виникає виключно за умови належного виконання продавцем свого обов`язку щодо реєстрації податкової накладної.

Також позивач зауважує, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що саме продавець несе відповідальність за виконання покладеного законом обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, а можливість покупця звернутися зі скаргою не звільняє продавця від відповідальності за завдані збитки.

31.08.2026 від позивача через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшла заява, в якій останній просить закрити провадження у справі у зв`язку з відмовою від позову.

Указана заява обґрунтована тим, що відповідачем було усунуто порушення, яке стало підставою для звернення позивача до суду, а саме 21.08.2026, тобто після відкриття провадження у справі, відповідачем зареєстровано податкові накладні, щодо яких були заявлені позовні вимоги, на підтвердження чого позивачем надано, зокрема, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 139250 на запит від 24.08.2026.

При цьому, посилаючись на положення частин першої та третьої статті 130 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позивач просить вирішити питання щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Маск" з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви, решту понесених судових витрат (50 відсотків) позивач просить стягнути з відповідача.

Заява про відмову від позову підписана керівником ТОВ "Маск" Жмурко О.О., повноваження якої підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наявним у матеріалах справи.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 46, частини першої статті 191 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За частиною третьою статті 191 цього Кодексу у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 231 ГПК України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

За результатом дослідження наявних у справі матеріалів та оцінки доказів суд доходить висновку про можливість прийняття заяви позивача про відмову від позову та закриття провадження у справі з цих підстав.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 4 ст. 231 ГПК України).

За змістом частини першої статті 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься у частині третій статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Частиною третьою цієї статті встановлено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Звертаючись з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1976 від 24.06.2026 (а.с. 6).

Відтак позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у сумі 1331,20 грн, решта судового збору в сумі 1 331,20 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 130, 191, 231 - 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 904/3842/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маск" до Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" про стягнення 17 341,24 грн.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" (ідентифікаційний код: 31657751; місцезнаходження: 51500, Дніпропетровська область, Павлоградський р-н, м. Тернівка, вул. Героїв України, будинок 29) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маск" (ідентифікаційний код: 43433492; місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Троїцька, будинок 11, приміщення 8) судовий збір у сумі 1 331,20 грн, про що видати наказ.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Маск" (ідентифікаційний код: 43433492; місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Троїцька, будинок 11, приміщення 8) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 331,20 грн, сплачений у складі судового збору в сумі 2 662,40 грн згідно з платіжною інструкцією №1976 від 24.06.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 02.09.2026 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Суддя І.І. Колісник