Ухвала суду № 139399496, 28.08.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8967/26

Номер провадження 1-кс/711/2805/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

слідчої - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

розглянувши в режимі відеоконференцзв`язку у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшої слідчої ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене начальником відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №42025120000000111 від 08.08.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, який не є особою з інвалідністю, непрацюючого, раніше несудимого (в силу ст. 89 КК України), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старша слідча ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернулась до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим начальником відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , поданим в рамках кримінального провадження №42025120000000111 від 08.08.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з утриманням в ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», без визначення застави.

В обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025120000000111 від 08.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що на початку червня 2025 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, житель м. Олександрії Кіровоградської області, ОСОБА_7 , не займаючись і не бажаючи займатись суспільно-корисною працею, настирливо виношуючи наміри щодо здійснення злочинної діяльності з метою збагачення за рахунок чужої власності, достовірно знаючи про введення із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, обрав предметом протиправних посягань чуже майно, а способом заволодіння ним висунення власникам вимог передачі належного їм майна чи права на майно з погрозою застосування насильства над власниками та застосуванням такого насильства.

Продовжуючи реалізацію свого плану злочинної діяльності, на початку серпня 2025 року, але не пізніше 07.08.2025, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , залучив до реалізації злочинного задуму в якості співучасників ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначивши чітку роль кожного в досягненні результату злочинної діяльності.

Поінформувавши вказаних осіб, щодо своїх злочинних намірів, ОСОБА_7 запропонував останнім спільну участь у їх реалізації шляхом вчинення вимагання із застосуванням при цьому до власників майна насильницьких дій та погроз вчинення насильницьких дій.

Усвідомлюючи протиправність пропозиції ОСОБА_7 , спонукані корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 надали свою згоду на участь у спільній злочинній діяльності.

З метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_7 , діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , відповідно до заздалегідь обумовленого плану злочинної діяльності групи, визначив ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 як особу до якої можна вчинити вимогу з погрозою застосування насильства та/або насильство з метою отримання належного йому майна чи права на майно, а підставою вимог нібито існуюче фінансове зобов`язання (борг) ОСОБА_9 перед ОСОБА_5 .

Так, 07.08.2025, близько 19 год. 30 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , спонукані злочинним умислом і корисливим мотивом, реалізуючи свій злочинний план відповідно до заздалегідь розподілених ролей, прибули на зустріч із ОСОБА_9 .

У ході спілкування ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , повідомили ОСОБА_9 про необхідність виплати ним їм грошових коштів в розмірі 27000 (двадцять сім тисяч) гривень в якості оплати боргу, який нібито виник у нього перед ОСОБА_5 . В разі відмови від виплати «боргу», ОСОБА_7 та ОСОБА_8 погрожували нанесенням тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .

У подальшому, 20.08.2025, близько 18 год. 00 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , на автомобілі Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 знову прибули на зустріч з ОСОБА_9 та запросили сісти до них в автомобіль, на заднє сидіння, де знаходився ОСОБА_8 .

Коли ОСОБА_9 сів в автомобіль, ОСОБА_8 , на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності, почав наносити удари кулаками в область шиї та грудей ОСОБА_9 , таким чином здійснюючи фізичний вплив на нього, що супроводжувався психологічним тиском з боку ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які були направлені на отримання від ОСОБА_9 грошових коштів якості оплати неіснуючого боргу, сума якого на той момент зросла до 30000 (тридцяти тисяч) гривень.

У подальшому, 25.09.2025, о 15 год. 40 хв., перебуваючи біля ТЦ «Grand Plaza», що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, просп. Соборний, буд. 77, ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_7 , який на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , повідомив, що ОСОБА_9 має виплатити їм хоча б половину боргу, щоб він ( ОСОБА_7 ) утримав ОСОБА_8 від нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .

У подальшому, 26.09.2025 , близько 18 год. 00 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , на автомобілі Nissan Altima д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 знову прибули на зустріч з ОСОБА_9 та запросили сісти до них в автомобіль, на заднє сидіння, де знаходився ОСОБА_7 .

Після того як ОСОБА_9 сів в автомобіль, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності, у зв`язку з невиплатою ОСОБА_9 грошових коштів в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень запропонували йому як альтернативу виплаті коштів фактичну передачу у власність ОСОБА_8 права володіння та користування земельною ділянкою в обслуговуючому кооперативі садово-городньому товаристві «Івушка» (ОК СГТ «Івушка»), розташованою за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Виноградна, буд. 24 на території м. Олександрія, що належить дружині ОСОБА_9 ОСОБА_10 .

Коли на вищевказані умови ОСОБА_9 не погодився, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вивезли ОСОБА_9 у невстановлене в ході досудового розслідування місце, що являє собою лісосмугу за межами м. Олександрія в Олександрійському району Кіровоградської області, де, вийшовши з автомобіля, діючи за попередньою змовою, відповідно до заздалегідь обумовленого з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності, з метою здійснення психологічного тиску на ОСОБА_9 , ОСОБА_8 продемонстрував йому предмет, зовні схожий на гумовий кийок, який дістав з багажника автомобіля, а ОСОБА_7 продемонстрував запханий за власний пояс предмет зовні схожий на пістолет.

Отримавши остаточну відмову ОСОБА_9 від передачі права власності на вищевказану земельну ділянку, ОСОБА_7 , взявши до рук гумовий кийок у ОСОБА_8 , почав наносити ним удари по задній частині обох стегон ОСОБА_9 , внаслідок чого останні отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин обох стегон, що супроводжувалось вимогами ОСОБА_8 та ОСОБА_7 щодо передачі грошових коштів або права власності на земельну ділянку.

Отже таким чином ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні вимоги передачі чужого майна чи права на майно з погрозою насильства над потерпілим ОСОБА_9 , вчиненого за попередньою змовою групою осіб, вчиненого з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 , вчиненого з поєднанням насильства, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України.

Так, на підставі зібраних під час досудового розслідування доказів у вказаному кримінальному провадженні, у порядку ст. ст. 276 278 КПК України, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України повідомлено ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Олександрія Кіровоградської області, громадянину України, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому:

- 21.07.2022 Петрівським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік на підставі ст. 75 КК України.

30.01.2026 ОСОБА_5 повідомлений про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст 189 КК України.

04.02.2026 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницький підозрюваному ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.03.2026, без визначення розміру застави.

10.03.2026 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницький підозрюваному ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.05.2026.

06.03.2026 слідчим суддею Подільського районного суду м. Кропивницький строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025120000000111 продовжений до шести місяців, тобто до 13.07.2026.

06.05.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04.07.2026.

29.06.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси строк досудового розслідування у кримінальному провадженні 42025120000000111 продовжений до дев`яти місяців, тобто до 13.10.2026.

02.07.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.08.2026, з визначенням альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 190 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що складає 632 320 (шістсот тридцять дві тисячі триста двадцять) грн. 00 коп. та в подальшою ухвалою Черкаського апеляційного суду розмір застави визначений 100 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що складає 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому злочинів підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження: заявою ОСОБА_9 про вчинений злочин; допитом потерпілого ОСОБА_9 ; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілим ОСОБА_9 ; розсекреченими протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: № 5066т/55/110-25 від 06.11.2025; № 5346т/55/110-25 від 19.11.2025; № 5084т/55/110-25 від 07.11.2025; № 61/27/1144/т від 10.12.2025; № 41т/55/110-26 від 02.01.2026; № 5962т/55/110-25 від 30.12.2025; протоколом обшуку від 13.01.2026 за місцем проживання ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином 30.08.2026 спливає строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , однак завершити досудове розслідування в даному кримінальному провадженні до вказаного часу не є можливим, оскільки для всебічного, повного й неупередженого розслідування всіх обставин кримінального провадження необхідно виконати ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

На виконання зазначеного обсягу роботи потрібен додатковий термін, в зв`язку з чим виникла необхідність у порушенні клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.

На даний час необхідність в раніше застосованому щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжному заході у вигляді тримання під вартою не відпала, оскільки заявлені раніше ризики до вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися.

З урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного та її бажання уникнути кримінальної відповідальності, досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, які продовжують мати місце і на даний час:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України можливість підозрюваного ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Так, маючи при цьому всі можливості та засоби, за відсутності стійких соціальних зв`язків, зокрема у вигляді офіційного (легального) постійного місця роботи, підозрюваний може ухилитись від явки до слідчого, прокурора або суду.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, оскільки за їх вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку, ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів»;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, якому на протязі тривалого часу разом з іншими співучасниками, висловлював погрози вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілим та їх близьким, які проживають в одному місті з підозрюваними, свідків, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні. Встановлення об`єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення, можливе в тому числі шляхом проведення допитів та інших слідчих (розшукових) дій за участі мешканців Олександрійського району Кіровоградської області.

Зважаючи на обставини, встановлені у ході досудового розслідування, у сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що для мінімізації негативних наслідків для себе, підозрюваний, використовуючи вплив на учасників кримінального провадження з метою зміни їх показів або перешкоджання безпосереднього дослідження судом їх показів як це передбачено ст. 23 КПК України, має можливість незаконно впливати на свідків.

Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідування або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати тримання під вартою. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. В рішенні ЄСПЛ від 26.01.93 у справі «W. v. Switzerland», § 35 сформульовано правову позицію, що згодом потреби розслідування недостатньо виправдовують тримання підозрюваного під вартою: зазвичай цей ризик зменшується тою мірою, як просувається розслідування, збираються свідчення та здійснюється перевірка. Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує використання найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його «вразливій» стадії;

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме укривати від слідства дійсні обставини скоєння підготовки до злочину та обставини, необхідні для встановлення істини у кримінальному провадженні, у тому числі інформацію щодо своєї ролі та конкретних дій, а також про інші факти чи об`єкти, що мають значення;

- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Так, на даний час протиправні дії, підозрюваного викриті з причин, що не залежали від його волі, у зв`язку із чим останній може вчинити протиправні дії на продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, останньому необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як такий, що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного в рамках даного кримінального провадження.

У відповідності до практики Європейського суду, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та суворість покарання, яке може бути призначено обвинуваченому, не можуть бути визначальними при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Однак, ОСОБА_5 офіційного місця роботи не має, інформація щодо наявних у нього дітей або інших осіб на утриманні відсутня, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків, у зв`язку із чим, вищевказані ризики є реальними та обґрунтованими.

По справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, оскільки питання збуту здійснення вимагання із погрозами застосування насильства та застосуванням такого насильства досить гостро стоїть в суспільстві та має різко негативне ставлення громадян.

Зокрема, у випадку застосування судом більш м`якого запобіжного заходу, ОСОБА_5 , зважаючи на встановлені факти обраної ним міри поведінки відносно потерпілих, може продовжити злочинну діяльність пов`язану із вимаганням чужого майна для себе або третіх осіб, а також отримає можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому, ініціатор клопотання просив суд оцінити суворість можливого покарання ОСОБА_5 та особу підозрюваного і визнати за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в продовженні тримання підозрюваного під вартою.

Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими, вони не відпали і не змінилися та виправдовують даний запобіжний захід. В свою чергу, інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

При цьому враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до слідчого, прокурора та суд на першу вимогу. Крім того, обирати запобіжний захід відносно підозрюваного домашній арешт недоцільно, оскільки перебуваючи під домашнім арештом зможе переховування від органів досудового розслідування та/або суду та в цілому вказаний захід не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Разом з цим, розмір визначеного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави є достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання перешкоджати розслідуванню у кримінальному провадженні і в повній мірі забезпечує і зможе в подальшому забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків.

Ураховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 особливо тяжкого злочину, з метою запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, а також з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідча за погодженням з прокурором, звернулась до слідчого судді з даним клопотанням та просила продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 у межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідча ОСОБА_4 підтримали клопотання, просили його задовольнити, посилаючись на обставини викладені у ньому та додані до нього докази. Також прокурор вказав, що в межах даного кримінального провадження семи особам повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів, а саме за фактом вимагання у жителів міста Олександрія з погрозою застосування насильства до них та членів їх родин та із застосуванням насильства. На даний час дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4 ст. 189 КК України. Першопочаткове повідомлення про підозру здійснювалось слідчим СУ ГУНП в Кіровоградській області. 02.04.2026 Офісом Генерального Прокурора дане кримінальне провадження передано до СУ ГУНП в Черкаській області. На даній стадії досудового розслідування, пред`явлена ОСОБА_5 підозра є досить обґрунтованою. Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до дев`яти місяців, зважаючи на обсяги та тривалість проведенні всіх необхідних слідчих (розшукових) дій. Запобіжний захід застосований до підозрюваного закінчується 28.08.2026, проте з огляду на обґрунтованість підозри та існуванні зазначених у клопотанні ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, виникла необхідність у продовженні застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. Так, підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість покарання, в разі визнання його винним у вчиненні вказаного особливо тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватись від слідства та суду. При цьому, саме усвідомлення невідворотності покарання може спонукати підозрюваного переховуватись від слідства та суду. Також, перебуваючи на волі, підозрюваний матиме змогу контактувати з потерпілими, свідками у даному кримінальними провадженнями з метою зміни наданих ними показів чи відмови від вже наданих показів. Враховуючи обставини інкримінованого в провину ОСОБА_5 злочину, який було вчинено із погрозою застосування насильства та із застосуванням насильства організованою групую осіб, які діяли спільно за попередньо обумовленим планом, ризик впливу на свідків та потерпілих, які проживають із підозрюваним в одному населеному пунктів, є досить реальним. Також підозрюваний, перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні з метою побудови ними власної версії виправдання своїх незаконних дій та вживати інших заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного розслідування кримінального провадження, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, слід враховувати, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого, корисливого кримінального правопорушення, непрацевлаштований та не має систематичного законного джерела доходу, що вказує на те, що така злочинна діяльність могла бути основним джерелом його доходу, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, є обґрунтованим. Відтак є всі підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування та залишення розміру застави визначеного колегією суддів Черкаського апеляційного суду при продовженні запобіжного заходу останньому.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, вказуючи про необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, про існування яких сторона обвинувачення зазначає у своєму клопотанні. Зокрема вказувала про відсутність ризику впливу на потерпілих та свідків, а також вчинення дій на перешкоджання кримінальному провадженню не надано. Доводи прокурора ґрунтуються виключно на припущеннях та виступають формальними доводами. Просив врахувати, що його підзахисний хворіє на псоріаз та не отримує в умовах слідчого ізолятора належного лікування. Враховуючи викладене, захисник вважає, що до підозрюваного ОСОБА_5 можливо застосувати домашній арешт, який, на його переконання, належним чином забезпечить виконання ним своїх процесуальних обов`язків. У зв`язку з викладеним, просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, а в разі якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність продовження застосованого до останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, то просив зменшити визначений апеляційною інстанцією альтернативний запобіжний захід у виді застави, оскільки він є непомірним до ОСОБА_5 .

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав доводи свого захисника.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, характеризуючі документи надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 199 КПК зобов`язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також встановити обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчим суддею встановлено, що постановою заступника Генерального прокурора від 02.04.2026 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025120000000111, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, доручено слідчим СУ ГУНП в Черкаській області.

Так, з 02.04.2026 СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025120000000111, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.

Так, органом досудового розслідування ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення яких санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

30.01.2026 ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, а саме у вчиненні вимоги передачі чужого майна чи права на майно з погрозою насильства над потерпілими чи їх близькими родичами, з погрозою пошкодження їхнього майна (вимагання), вчиненого повторно, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, вчиненого з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілим, вчиненого з поєднанням насильства, вчиненого в умовах воєнного стану.

04.02.2026 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького підозрюваному ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 30.03.2026 включно, без визначення розміру застави.

06.03.2026 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025120000000111 продовжений до шести місяців, тобто до 13.07.2026.

06.05.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_11 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04.07.2026.

29.06.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025120000000111 продовжений до дев`яти місяців, тобто до 13.10.2026.

02.07.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_11 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.08.2026, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 190 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 632 320 (шістсот тридцять дві тисячі триста двадцять) грн. 00 коп.

04.08.2026 ухвалою Черкаського апеляційного суду скасовано ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.07.2026, відносно підозрюваного ОСОБА_11 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.08.2026, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 100 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що складає 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп.

Таким чином, дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного, закінчується 30.08.2026, що стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.

Згідно з положеннями ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий у клопотанні та прокурор під час судового розгляду наголошували, що наразі в кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії вказаного запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_11 , а тому встановлена необхідність у вчиненні ряду слідчих та процесуальних дій для об`єктивного, повного завершення досудового розслідування.

Таким чином слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст.2 КПК України необхідно провести всі слідчі та процесуальні дії, які мають значення для судового розгляду, виконання яких необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також для отримання додаткових доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду кримінального провадження.

Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчі судді встановили наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Висновок про те, що повідомлена ОСОБА_11 підозра у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, залишається обґрунтованою та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання, а саме: заявою ОСОБА_9 про вчинений злочин; допитом потерпілого ОСОБА_9 ; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілим ОСОБА_9 ; розсекреченими протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: № 5066т/55/110-25 від 06.11.2025; № 5346т/55/110-25 від 19.11.2025; № 5084т/55/110-25 від 07.11.2025; № 61/27/1144/т від 10.12.2025; № 41т/55/110-26 від 02.01.2026; № 5962т/55/110-25 від 30.12.2025; протоколом обшуку від 13.01.2026 за місцем проживання ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження.

При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Крім того, правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".

Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Отже, на думку слідчого судді, висновок органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_11 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, не є явно необґрунтованим чи очевидно недопустимим, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати обрання заходу забезпечення кримінального провадження.

Стосовно позиції сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, то фактично сторона захисту дає оцінку доказам, зібраним стороною обвинувачення на даному етапі розслідування, що є на цей час передчасним.

При цьому слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Разом з тим слідчий суддя зазначає, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Також слід звернути увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів.

Варто додати, що питання наявності обґрунтованої підозри перевірялось слідчим суддею під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також при його продовженні.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_11 , слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки продовження існування ризиків, які стали підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за інкримінований в провину ОСОБА_11 особливо тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому вона оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику можливого переховування підозрюваного ОСОБА_11 від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого злочину, оскільки з урахуванням санкції ч. 4 ст. 189 КК України у разі засудження останнього до нього не може бути застосовано положення ст. 75 КК України щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність реального відбуття покарання, яке йому загрожує, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не узявши особу під варту.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо наявності ризику переховування підозрюваного ОСОБА_11 від органів досудового розслідування та суду.

Що стосується ризику впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.

Крім того, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_11 , викладених у підозрі в даній редакції, слідчий суддя вважає, що ризик впливу підозрюваним на потерпілих шляхом застосування до останніх погроз з метою зміни наданих ними показів чи відмови від дачі таких показів, є досить обґрунтованим.

Крім того, слід враховувати, що потерпілі та свідки проживають в одному населеному пункті із підозрюваним, та можливу обізнаність останнього про місце їх проживання, а тому ризик впливу підозрюваного ОСОБА_11 на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні є досить реальним.

Також, слід врахувати наявність у даному кримінальному провадженні інших підозрюваних, з якими, відповідно до обставин викладених у підозрі в даній редакції, підозрюваний ОСОБА_11 діяв спільно, вони є особисто знайомими, мали постійний зв`язок, їх дії були узгоджені, що вбачається з протоколів за результатами НСРД. Отже, наведене свідчить, що існує ризик того, що ОСОБА_11 , перебуваючи на волі матиме реальну можливість спілкування з вказаними особами та змогу особисто або за допомогою третіх осіб незаконно впливати на них, на їхнє ставлення до вчинених злочинів, побудову власної версії подій для виправдання своїх дій та уникнення кримінальної відповідальності, що перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корисливого злочину, його протиправні дії викриті з причин, що не залежали від його волі, у зв`язку із чим останній може вчинити протиправні дії на продовження кримінальних правопорушень, у яких підозрюється, чи вчинити інші злочини, що свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.

В той же час, слідчий суддя вважає, що ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є неконкретизованим жодним чином та виступає формальним доводом обґрунтування доводів поданого клопотання, що було встановлено при продовженні застосованого до ОСОБА_11 запобіжного заходу.

Таким чином, підстави, за яких було застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшились та продовжують існувати.

Щодо доводів сторони захисту стосовно недоведеності належними доказами існування вказаних ризиків, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначений дій.

В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених статтею 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що є неможливим застосування до підозрюваного таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання, порука чи домашній арешт.

Крім того, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який ідеться в клопотанні, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 особливо тяжкого кримінального правопорушення, досудове розслідування щодо якого не завершене. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження.

Так, враховуючи особливості події кримінального правопорушення, викладених у повідомлені про підозру в даній редакції, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, вчиненим із погрозами застосування насильства над потерпілими, тобто направлені проти життя та здоров`я особи, яке відповідно до ст. 3 Конституції України, визнається найвищою соціальною цінністю, вбачається, що особисте зобов`язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування..

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

Домашній арешт, про який клопотала сторона захисту, не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду; можливість незаконного впливу на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення.

За таких обставин, з урахуванням наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

На переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який ідеться в клопотанні, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого із погрозами застосування насильства над потерпілими, тобто направлені проти життя та здоров`я особи, досудове розслідування щодо яких не завершене. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження.

Статтею 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

29.06.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025120000000111 продовжений до дев`яти місяців, тобто до 13.10.2026.

З огляду на зазначене, враховуючи вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування, обставини кримінальних правопорушень, викладені в підозрі, суспільну небезпеку інкримінованих органом досудового розслідування злочинів, слідчий суддя вважає, що єдиним запобіжним заходом, спроможним досягнути мети його застосування в кримінальному провадженні є тримання під вартою, а тому такий запобіжний захід, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, має бути продовжений в межах строку досудового розслідування.

Оцінюючи твердження сторони захисту про наявність у ОСОБА_5 захворювання (псоріаз) та неотримання належного лікування в умовах слідчого ізолятора, слідчий суддя наголошує на тому, що право підозрюваного на належну медичну допомогу в жодному разі не ставиться під сумнів слідчим суддею і так само не може ставитись під сумнів іншими учасниками кримінального провадження.

Так, діючим законодавством України передбачено охорону прав осіб, які утримуються під вартою, в тому числі право на належну медичну допомогу, обов`язок забезпечення якої покладено на адміністрацію місць попереднього ув`язнення.

В той же час, стороною захисту в ході розгляду даного клопотання надано медичну документацію ОСОБА_5 за період 2018-2020 роки, яка підтверджує наявність в останнього захворювання «псоріаз» та відвідування ним у вказаний період медичних установ.

Проте, вказані документи не підтверджують неможливості отримання підозрюваним належної медичної допомоги в ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор».

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час переконливих даних щодо неможливості застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Визначаючи питання щодо розміру застави слідчий суддя враховує, що її розмір спрямований на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного з метою виконання покладених на нього обов`язків, недопущення продовження злочинної діяльності, вчинення нових кримінальних правопорушень чи вчинення дій, спрямованих на перешкоджанню встановленні усіх обставин у кримінальному провадженні, при цьому розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя враховує, що альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначений ухвалою Черкаського апеляційного суду від 04.08.2026 при продовженні запобіжного заходу ОСОБА_5 , слід залишити - у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп., з покладенням на нього процесуальних обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшої слідчої ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене начальником відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №42025120000000111 від 08.08.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України - задовільнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 13.10.2026 включно з утриманням в ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор».

Розмір застави залишити попередній - у розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп., у разі внесення якої, звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі.

Після внесення застави підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;

- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу інтернет тощо) із потерпілими та свідками, доведеними до його відома під підпис, підозрюваними: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, тобто до 13.10.2026, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії ухвали визначити до 13 жовтня 2026 року включно.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, прокурору, слідчому та направити захиснику, а також до ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - з моменту вручення її копії.

Слідчий суддя: ОСОБА_1