YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Луганська область

/

Господарський суд Луганської області

Рішення № 13939917, 24.02.2011, Господарський суд Луганської області

Дата ухвалення

24.02.2011

Номер справи

9/184

Номер документу

13939917

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.11 Справа № 9/184

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Луганської філії АТ "Брокбізнесбанк, м. Луганськ

до Приватного підприємства "Лукея", м. Луганськ

про стягнення 371 910,08 доларів США.

в присутності представників:

від позивача Литвин Л.В., дов. № 290/03 від 18.08.10,

від відповідача не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем, ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Луганської філії (далі Банк), заявлена вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором № 13 від 14.04.08 у розмірі 371 910,08 дол. США., у т.ч.:

- сума кредиту 275 000,0 дол.,

- заборгованість за процентами 82 296,38 дол.,

- пеня за процентами 11 588,69 дол.,

- пеня за кредитом 3 025,01 дол.

Заявою від 23.07.10 Банк збільшив розмір позовних вимог внаслідок збільшення суми заборгованості за період з дати подачі позову до дати постанови про винесення ухвали про порушення у справі та просить стягнути з відповідача 375 207,18 дол. США., у т.ч.: заборгованість за кредитом 275000,0 дол., проценти за користування кредитом 84059,39 дол., пеня за процентами 12607,15 дол., пеня за кредитом 3540,64 дол.

Оскільки заява про збільшення розміру позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, суд приймає її до розгляду.

Відповідач, ПП "Лукея", відзивом на позовну заяву, поданому у судовому засіданні 16.08.10, просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на відсутність доказів надання Банком кредиту, крім того, відповідач вважає, що Банком порушені умови п. 6.1 спірного кредитного договору щодо належного надсилання письмової вимоги від 10.08.09 за № 2055.

В обґрунтування позову Банк посилається на укладений між ним та відповідачем кредитний договір № 13 від 14.04.08, за яким він надав відповідачу кредит в сумі 300 000,0 дол. США строком користування до 15.04.13 зі сплатою 13,5% річних для придбання транспортних засобів.

Додатковою угодою до договору сторони погодили графік погашення суми кредиту, починаючи з травня 2008 року.

Додатковими угодами від 24.06.08 була встановлена процентна ставка за користування кредитом на рівні 15% річних, від 10.08.08 на рівні 18% річних.

Додатковою угодою від 30.07.08 погашення заборгованості за кредитом за липень 2008 року відстрочено до 31.08.08.

Додатковою угодою від 30.10.08 сторони змінили графік погашення суми кредиту та встановили термін повернення кредиту, починаючи з січня 2010 року, а додатковою угодою від 31.10.08 був встановлений порядок погашення відсотків до 25 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані відсотки.

Крім того, у подальшому відповідними додатковими угодами сторони здійснювали відстрочення сплати відсотків за жовтень-грудень 2008 року та січень-листопад 2009 року до 25.12.09.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідачем згідно з договором застави від 15.04.08, посвідченого нотаріально, були передані в заставу транспортні засоби, обтяження цього майна було зареєстроване, що підтверджується витягом № 19016475 від 06.06.08.

В супереч умов кредитного договору відповідач порушує зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, що підтверджується виписками з особових рахунків відповідача.

Станом на 06.07.10 за відповідачем утворилась заборгованість в загальній сумі 375 207,18 дол. США., у т.ч.: заборгованість за кредитом 275000,0 дол., проценти за користування кредитом 84059,39 дол., пеня за процентами 12607,15 дол., пеня за кредитом 3540,64 дол.

Пунктом 6.1 договору встановлене право Банку вимагати від відповідача дострокового повернення заборгованості у повному обсязі за умови прострочення сплати чергового платежу за кредитом та процентами шляхом направлення письмового повідомлення з відповідною вимогою. Таку вимогу Банк направив відповідачу листом від 10.08.09 за № 2055, яка не була виконана.

Пунктом 3.1 кредитного договору передбачене право Банку звернути стягнення на предмет застави, якщо відповідач у визначений строк не поверне заставодержателю кредитні кошти у повному обсязі чи його частину та не сплатить проценти за користування кредитом або не сплатить штрафні санкції або іншу заборгованість та платежі.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи позивача, позицію відповідача суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 13 від 14.04.08 (з додатковими угодами до нього: Т. 1, а.с. 17 31), за яким він надав відповідачу кредит в сумі 300 000,0 дол. США строком користування до 15.04.13 зі сплатою 13,5% річних для придбання транспортних засобів.

За умовою п. 2.4 договору повернення кредиту здійснюється в строки, передбачені графіком, однак не пізніше 25 числа поточного місяця.

Умовою п. 2.5 договору передбачено, що нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється на фактичну заборгованість по кредиту за фактичну кількість днів у періоді, починаючи з дня перерахування з позичкового рахунку відповідача на його поточний або інший рахунок, щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця та при повному погашенні кредиту.

Додатковою угодою до договору сторони погодили графік погашення суми кредиту, починаючи з травня 2008 року.

Додатковими угодами від 24.06.08 була встановлена процентна ставка за користування кредитом на рівні 15% річних, від 10.08.08 на рівні 18% річних.

Додатковою угодою від 30.07.08 погашення заборгованості за кредитом за липень 2008 року відстрочено до 31.08.08.

Додатковою угодою від 30.10.08 сторони змінили графік погашення суми кредиту та встановили термін повернення кредиту, починаючи з січня 2010 року, а додатковою угодою від 31.10.08 був встановлений порядок погашення відсотків до 25 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані відсотки.

Крім того, у подальшому відповідними додатковими угодами сторони здійснювали відстрочення сплати відсотків за жовтень-грудень 2008 року та січень-листопад 2009 року до 25.12.09.

Судом встановлено, що відповідач порушив зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, що підтверджується виписками з особових рахунків відповідача (Т. 1, а.с. 40 150).

Станом на 06.07.10 за відповідачем утворилась заборгованість в загальній сумі 359 059,39 дол. США., у т.ч.: заборгованість за кредитом 275000,0 дол., проценти за користування кредитом 84059,39 дол., що підтверджується відповідним розрахунком (Т. 2, а.с. 47).

Пунктом 7.1 договору сторони передбачили відповідальність за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій у вигляді пені у розмірі 0,1% від простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

За цією умовою Банк нарахував пеню за кредитом в сумі 3540,64 дол., та пеню за процентами в сумі 12607,15 дол. згідно з наданим розрахунком, з яким суд не погоджується з наступних підстав.

Щодо встановленого договором розміру пені 0,1% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення, то відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Так, Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" обмежує розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Виходячи з наведеного Закону пеня за спірними правовідносинами повинна бути розрахована наступним чином.

·пеня за прострочення погашення кредиту 1946,19 дол. США., у т.ч.:

з 26.01.10 по 25.02.10