Рішення № 13939897, 24.02.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.11 Справа № 6/32/2011

За позовом

Приватного підприємства “Юридичний центр “Київ”, м. Київ

до Комунального підприємства “Лисичанська Житлово – експлуатаційна контора № 6”, м. Новодружеськ Луганської області

про стягнення 8 629 грн. 31 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача –Зубахіна А.О., дов. № 61 від 15.03.10;

від відповідача –не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу у сумі 8 165 грн. 62 коп., інфляційних нарахувань у сумі 284 грн. 21 коп., 3% річних у сумі 179 грн. 48 коп.

Відповідачем до суду надіслано повідомлення від 23.02.11, за яким останній зазначає, що визнає позовні вимоги та просить суд розглянути справу у його відсутність.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

Між Приватним підприємством “Юридичний центр “Київ” (позивач) та Комунальним підприємством “Лисичанська Житлово –експлуатаційна контора № 6” (відповідач) був укладений договір доручення № 1-ЮР/28-10-09 від 28.10.09.

За умовами п.2.1. Договору позивач приймає на себе зобов'язання в межах цієї угоди здійснювати від імені відповідача комплекс юридичних та фактичних дій відповідно до його письмових вказівок та замовлень з метою представництва та захисту законних інтересів відповідача перед юридичними та фізичними особами при реалізації відповідачем своїх прав та обов'язків, а саме: 2.1.1. вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від боржників. 2.1.2. звертатися до суду про звернення стягнення на майно боржників, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває у нього на балансі. А відповідач згідно п. 2.2. договору приймає від позивача послуги та виплачує йому винагороду на умовах договору.

Згідно п. 4.2. Договору показником виконання робіт (наданих послуг) позивачем за даним договором є сума погашеної боржником заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка фактично надійшла на розрахунковий рахунок відповідача..

Згідно п. 4.4. договору базою для нарахування винагороди позивача за розрахунковий період є сума заборгованості, погашеної боржником у розрахунковому місяці, яка фактично надійшла на розрахунковий рахунок відповідача.

Згідно п. 4.5. договору розмір винагороди позивача складає 20% від фактичної суми погашеної заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав належним чином, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 07.12.2009р., №1/1 від 08.12.2009р., №2 від 16.02.2010р., №3 від 16.02.2010р., №4 від 16.03.2010р. на загальну суму 64 682 грн. 16 коп., а відповідач свої зобов'язання не виконав належним чином, не сплатив суму винагороди у встановлений строк.

І Відповідно до п. 4.5. договору та п. 3 актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №1,1/1,2,3,4 винагорода позивача складає 12 936 грн. 43 коп. В той же час, відповідач зобов'язується протягом п'яти робочих днів з моменту підписання акту перерахувати на поточний рахунок Позивача винагороду за виконання робіт.

Станом на 03.12.2010р. за розрахунком позивача загальна заборгованість за надані послуги з боку відповідача складає 8 165 грн. 62 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Також позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України заявлені до стягнення інфляційні нарахування у сумі 284 грн. 21 коп. та 3% річних у сумі 179 грн. 48 коп.

Відповідач визнав позовні вимоги.

Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було вказано вище, між сторонами у справі був укладений договір доручення № 1-ЮР/28-10-09 від 28.10.09, за умовами якого позивач приймає на себе зобов'язання в межах цієї угоди здійснювати від імені відповідача комплекс юридичних та фактичних дій відповідно до його письмових вказівок та замовлень з метою представництва та захисту законних інтересів відповідача перед юридичними та фізичними особами при реалізації відповідачем своїх прав та обов'язків.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав належним чином, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 07.12.2009р., №1/1 від 08.12.2009р., №2 від 16.02.2010р., №3 від 16.02.2010р., №4 від 16.03.2010р. на загальну суму 64 682 грн. 16 коп., а відповідач свої зобов'язання в повній мірі не виконав та не сплатив суму винагороди у розмірі 8 165 грн. 62 коп.

Зазначена сума підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем.

Також з метою отримання винагороди за надані послуги позивач направляв відповідачу претензію № 209 від 28.07.10, в свою чергу відповідач у відповідь на претензію надіслав позивачу гарантійний лист № 308 від 19.10.10 в якому зобов’язався сплатити заборгованість в сумі 8 165 грн. 62 коп. в строк до 31.12.10. Але свої зобов’язання відповідач не виконав.

Відповідачем вказаний факт не спростований.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення із даним позовом у позивача виникло право вимоги заборгованості за надані послуги, яка є обґрунтованою та підтверджена матеріалами справи.

Відповідач доказів оплати зазначеної суми не надав, доводи позивача в цій частині не спростував.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 8 165 грн. 62 коп. слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період з 24.02.10 по 03.12.10, в сумі 284 грн. 21 коп. і 3% річних за той же період в сумі 179 грн. 48 коп. слід зазначити наступне.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку інше в договорі сторонами визначено не було.

З урахуванням викладеного слід зазначити, що позивач інфляційні та 3% річних нарахував правомірно, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

За таких обставин, позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача борг у сумі 8 165 грн. 62 коп., інфляційні нарахування у сумі 284 грн. 21 коп., 3% річних у сумі 179 грн. 48 коп.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК судові витрати слід покласти на відповідача.

Оскільки при поданні позовної заяви № 364 від 03.12.10 до суду позивачем було сплачене зайве держмито у сумі 134 грн. 00 коп. за платіжним дорученням 326 від 13.01.11 на суму 236 грн. 00 коп., воно підлягає поверненню на підставі даного рішення скріпленого гербовою печаткою суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Лисичанська Житлово – експлуатаційна контора № 6”, м. Новодружеськ Луганської області, вул. Куйбишева, 16, код 31261941 на користь:

- Приватного підприємства “Юридичний центр “Київ”, м. Київ, вул. Оболонська, 23/48, оф. 4, код 36219182, заборгованість в сумі 8 165 грн. 62 коп., інфляційні нарахування в сумі 284 грн. 21 коп., 3% річних у сумі 179 грн. 48 коп., витрати по оплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

3. Повернути Приватному підприємству “Юридичний центр “Київ”, м. Київ, вул. Оболонська, 23/48, оф. 4, код 36219182 з Державного бюджету України зайве сплачене держмито у сумі 134 грн. 00 коп. за платіжним дорученням № 326 від 13.01.11. Підставою для повернення є дане рішення скріплене гербовою печаткою суду.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 25.02.2011.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Цибулько