Ухвала суду № 139398969, 02.09.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/8712/17

Провадження № 2/643/127/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Новіченко Н.В., розглянувши

заяву ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2

про відвід судді Новіченко Н.В. від розгляду справи № 643/8712/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебуває справа № 643/8712/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою від 21.11.2025 Салтівський районний суд міста Харкова припинив врегулювання спору за участю судді, відновив провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, цивільну справу № 643/8712/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передав до канцелярії суду для автоматизованого розподілу для визначення іншого складу суду відповідно до статті 33 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2025 вищевказана справа передана на розгляд судді Новіченко Н.В.

Ухвалою від 25.11.2025 Салтівський районний суд міста Харкова прийняв до свого провадження справу № 643/8712/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вирішив здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 13.01.2026.

13.01.2026 підготовче засідання відкладено на 23.02.2026 за клопотанням представника відповідача.

23.02.2026 суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого засідання на 30 днів, встановив відповідачу строк на подання заперечень до 04.03.2026 включно, підготовче засідання відклав на 19.03.2026.

Відповідач та представник відповідача звернулися до Салтівського районного суду міста Харкова із заявами про виправлення описки, відповідно до змісту яких просять суд виправити описку в ухвалі Салтівського районного суду міста Харкова від 25.11.2025 у справі № 643/8712/17 де невірно зазначено найменування позивача, замість вірного ПАТ «Альфа-Банк».

Ухвалою від 19.03.2026 Салтівський районний суд міста Харкова оголосив у підготовчому засіданні перерву до 30.04.2026, відмовив у задоволенні заяви відповідача та представника відповідача про виправлення описки в ухвалі Салтівського районного суду міста Харкова від 25.11.2025 у справі № 643/8712/17.

30.04.2026 розгляд справи відкладено на 11.06.2026 у зв`язку з перебуванням судді Новіченко Н.В. у нарадчій кімнаті.

26.05.2026 на адресу Салтівського районного суду міста Харкова надійшла ухвала Харківського апеляційного суду від 22.05.2026 про витребування матеріалів справи № 643/8712/17 у зв`язку з поданням відповідачем апеляційної скарги на ухвалу Салтівського районного суду міста Харкова від 19.03.2026.

11.06.2026 представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з витребуванням матеріалів справи № 643/8712/17 до Харківського апеляційного суду до ухвалення рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Салтівського районного суду міста Харкова від 19.03.2026.

Ухвалою від 11.06.2026 Салтівський районний суд міста Харкова зупинив провадження у справі № 643/8712/17 до перегляду Харківським апеляційним судом ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 19.03.2026, а матеріали справи направив до Харківського апеляційного суду.

27.08.2026 матеріали справи № 643/8712/17 надійшли до Салтівського районного суду міста Харкова.

Відповідно до частини першої статті 254 Цивільного процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, оскільки обставини що зумовили зупинення провадження у справі усунуті, суд вважає за необхідне поновити провадження у справі № 643/8712/17.

При цьому, 15.06.2026 відповідачем та представником відповідача було подано заяву про відвід судді Новіченко Н.В. від розгляду справи № 643/8712/17.

Розглянувши подану заяву від 15.06.2026 про відвід судді Новіченко Н.В. від розгляду справи № 643/8712/17, суд зазначає таке.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 11.06.2026 провадження у справі № 643/8712/17 було зупинено до перегляду Харківським апеляційним судом ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 19.03.2026.

Підставою для зупинення провадження стало надходження до суду ухвали Харківського апеляційного суду від 22.05.2026 про витребування матеріалів цивільної справи № 643/8712/17 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Салтівського районного суду міста Харкова від 19.03.2026.

Таким чином, на момент подання заяви про відвід судді Новіченко Н.В. 15.06.2026 провадження у справі № 643/8712/17 було зупинене, а матеріали справи направлено до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного перегляду.

24.08.2026 ухвалою Харківського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

27.08.2026 матеріали справи № 643/8712/17 надійшли до Салтівського районного суду міста Харкова.

Отже, після надходження матеріалів справи до Салтівського районного суду міста Харкова 27.08.2026 суд отримав можливість вирішити питання щодо заявленого 15.06.2026 відводу з урахуванням матеріалів справи № 643/8712/17.

Відповідно до статті 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях статей 36-41 Цивільного процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

У зв`язку з цим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було унормовано у статті 36 Цивільного процесуального кодексу України.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

За змістом частини третьої статті 39 Цивільного процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим.

У частині четвертій статті 39 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Цивільний процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

В обґрунтування заяви про відвід судді Новіченко Н.В. заявники посилаються на такі обставини:

-в ухвалі суду від 25.11.2025 про прийняття справи до свого провадження суддя помилково зазначила ТОВ «Дебт Форс» як позивача замість ПАТ «Альфа-Банк», тоді як ТОВ «Дебт Форс» ніколи не подавало позову до ОСОБА_1 . Більш того, його взагалі не існувало на час подання ПАТ «Альфа-Банк» позовної заяви до ОСОБА_1 . При цьому, ухвалою від 19.03.2026 заявникам було відмовлено у задоволенні клопотання про внесення виправлень в ухвалі від 25.11.2025;

-ухвалу від 19.03.2026 заявниками було оскаржено в апеляційному порядку і ухвалою від 22.05.2026 Харківський апеляційний суд витребував матеріали справи № 643/8712/17. Однак незважаючи на це станом на 11.06.2026 справа № 643/8712/17 до Харківського апеляційного суду направлена не була;

-11.06.2026 представник позивача прийшов у призначений час у судове засідання о 14:00 год, однак судове засідання не розпочалося ні о 14:00 год, ні о 14:15 год. У зв`язку з цим представник позивача о 14:20 год. був вимушений покинути приміщення суду. При цьому представника ТОВ «Дебт Форс» біля приймальні судді Новіченко Н.В. не було;

-суддею не було належним чином розглянуто подані ними заяви та клопотання щодо виправлення зазначеної помилки в ухвалі суду від 25.11.2025 в частині правильного зазначення відповідача;

-копії окремих судових рішень направлялися відповідачу та його представнику несвоєчасно, у зв`язку з чим вони були змушені додатково звертатися до суду для їх отримання;

-заявники не погоджуються з ухвалою від 13.01.2026, якою задоволено клопотання представника ТОВ «Дебт Форс» про участь у всіх судових засіданнях у режимі відеоконференції, вважаючи таке рішення прийнятим із порушенням вимог статті 212 Цивільного процесуального кодексу України, якою передбачено можливість вирішення судом клопотання про участь у судовому засіданні (а не у всіх судових засіданнях) в режимі відеоконференції, тобто суд вирішує питання про участь учасника справи в режимі відеоконференції по кожному судовому засіданню.

На думку заявників, наведені обставини свідчать про систематичне порушення суддею норм цивільного процесуального законодавства та її заінтересованість у вирішенні справи № 643/8712/17 на користь ТОВ «Дебт Форс». Заявники зазначають, що підставою для відводу є не сама по собі незгода з процесуальними рішеннями судді, а сукупність обставин, які, на їх переконання, свідчать про упередженість та необ`єктивність судді.

Надаючи оцінку вказаним вище доводам заявників суд звертається до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України», яке відповідно до частини 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України є джерелом права.

Так, у вказаному вище рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що 25.11.2025 суддею Новіченко Н.В. було постановлено ухвалу про прийняття справи № 643/8712/17 до свого провадження, в якій позивачем зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс».

Ухвалою від 19.03.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача та його представника про внесення виправлень в ухвалі від 25.11.2025 в частині найменування позивача.

Постановою Харківського апеляційного суду від 24.08.2026 ухвала Салтівського районного суду міста Харкова від 19.03.2026 залишена без змін, а апеляційна скарга відповідача- без задоволення.

Тобто, суд апеляційної інстанції також підтвердив правильність зазначення судом у процесуальних документах як позивача саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс».

Таким чином, доводи заявників про те, що в ухвалі суду від 25.11.2025 про прийняття провадження у справі суддя неправомірно зазначила як позивача ТОВ «Дебт Форс» та ухвалою від 19.03.2026 відмовила у задоволенні клопотання про внесення виправлень жодним чином не свідчать про упередженість чи заінтересованість судді у результатах вирішення справи № 643/8712/17.

Також є безпідставними доводи заявників щодо несвоєчасності направлення матеріалів справи № 643/8712/17 до суду апеляційної інстанції.

Так, 26.05.2026 до суду надійшла копія ухвали Харківського апеляційного суду про витребування матеріалів справи у зв`язку з поданням відповідачем апеляційної скарги на ухвалу суду від 19.03.2026. При цьому, враховуючи стадію судового процесу, сам факт надходження такої ухвали не означав автоматичного виникнення у суду обов`язку негайно передати матеріали справи до суду апеляційної інстанції без попереднього вирішення питання про подальший процесуальний рух справи. Зазначене зумовлено тим, що апеляційне оскарження ухвали суду, постановленої під час розгляду справи, та необхідність направлення матеріалів справи до суду апеляційної інстанції перебувають у безпосередньому процесуальному взаємозв`язку із питанням про можливість подальшого розгляду справи судом першої інстанції. У разі направлення матеріалів справи до суду апеляційної інстанції суд першої інстанції фактично позбавляється можливості здійснювати подальші процесуальні дії, для вчинення яких необхідні матеріали справи, а тому питання про зупинення провадження у справі не могло розглядатися ізольовано від питання про направлення матеріалів справи.

Водночас суд звертає увагу, що після отримання 26.05.2026 відповідної ухвали про витребування справи наступне судове засідання у справі вже було призначене на 11.06.2026. Отже, часовий проміжок між отриманням судом документа про витребування справи та призначеною датою судового засідання був незначним і становив 16 календарних днів. За таких обставин саме по собі перебування матеріалів справи у суді першої інстанції до 11.06.2026 не може розглядатися як обставина, що свідчить про упередженість чи необ`єктивність судді Новіченко Н.В., або її зацікавленість у результатах розгляду даної справи.

Суттєве значення у цьому контексті має також те, що суд не залишав без розгляду питання, пов`язані з апеляційним оскарженням ухвали від 19.03.2026, не ігнорував вимогу про витребування матеріалів справи та не вчиняв дій, спрямованих на перешкоджання апеляційному перегляду. Навпаки, питання про подальший процесуальний рух справи було вирішене судом у найближчому призначеному судовому засіданні 11.06.2026, за результатами якого ухвалою суду провадження у справі було зупинено, а матеріали справи направлено до суду апеляційної інстанції.

Доводи заявників про те, що всупереч вимог статті 212 Цивільного процесуального кодексу України суддею було постановлено ухвалу від 13.01.2026 про участь представника позивача в режимі відеоконференції у всіх судових засіданнях також жодним чином не свідчать про заінтересованість судді Новіченко Н.В. в результатах розгляду справи. До того ж, процесуальне законодавство не містить приписів, які б унеможливлювали звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції, як і не містять положень, які б забороняли суду задовольняти такі клопотання шляхом поставлення відповідних ухвал.

Посилання заявників на те, що копії окремих судових рішень направлялися судом несвоєчасно спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема супровідними листами та рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення, з яких вбачається що ухвала суду від 25.11.2026 була направлена відповідачу та його представнику 26.11.2026 - на наступний день після її постановлення, а ухвала від 19.03.2026 26.03.2026, тобто через 2 дні після складання її повного тексту (24.03.2026). Таким чином, копії постановлених суддею судових рішень направлялися як відповідачу так і його представнику у строки, встановлені частиною третьою статті 272 Цивільного процесуального кодексу України.

Безпідставними також є доводи заявників на те, що суддею порушено вимоги Цивільного процесуального кодексу України щодо порядку проведення судового засідання, оскільки 11.06.2026 представник позивача прийшов у призначений час у судове засідання о 14:00 год, однак судове засідання не розпочалося ні о 14:00 год, ні о 14:15 год, внаслідок чого представник позивача о 14:20 год. був вимушений покинути приміщення суду.

Так, судове засідання 11.06.2026 було призначено на 14:00 год. Проте, у цей день з 10:24 год. по 14:24 год. суддя Новіченко Н.В. перебувала у судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження, що і зумовило затримку у початку судового засідання у справі № 643/8712/17. Після цього, о 14:26 год. суддя розпочала розгляд даної справи.

Таким чином, той факт, що судове засідання 11.06.2026 було розпочато із затримкою у 26 хвилин пов`язано з об`єктивними обставинами, і жодним чином не свідчить про порушення суддею норм процесуального права щодо порядку проведення судового засідання, або її упередженість чи необ`єктивність.

З огляду на викладене суд вважає, що наведені заявниками обставини не є підставою для відводу судді Новіченко Н.В. від розгляду справи, оскільки оцінка правильності застосування суддею норм процесуального права, у тому числі щодо постановлення судових рішень, розгляду заяв і клопотань та вчинення інших процесуальних дій, сама по собі не є предметом розгляду заяви про відвід та не свідчить про упередженість судді за відсутності інших об`єктивних даних про її особисту заінтересованість або небезсторонність.

Також суд зауважує, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 Цивільного процесуального кодексу України).

Заявниками не наведено обставин, які б свідчили про наявність у судді особистої, прямої чи опосередкованої заінтересованості у результаті розгляду справи або інших обставин, які за об`єктивним критерієм могли б викликати обґрунтований сумнів у її неупередженості чи об`єктивності.

Враховуючи наведене, заявлений відвід є необґрунтованим.

У силу приписів частини 3 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись статтями 33, 36, 40, 254, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Поновити провадження у справі № 643/8712/17.

2.Визнати заявлений ОСОБА_1 та його представником Коренцовим Олександром Івановичем відвід судді Новіченко Н.В. від розгляду справи № 643/8712/17 необґрунтованим.

3.Заяву ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 про відвід судді Новіченко Н.В. передати до канцелярії Салтівського районного суду міста Харкова для проведення автоматизованого розподілу з метою визначення складу суду для вирішення питання про відвід в порядку, визначеному статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.В. Новіченко