Рішення № 13939879, 22.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/722.02.11 За позовомКомунального підприємства «Київпастранс»

до Товариства зобмеженою відповідальністю «Торгівельно-фінансова компанія «ЛАЗ»

про стягнення пені

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Подолянко Т.В. заст.нач.юр.упр.,

Від Відповідача Терновий Ю.В. - предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київпастранс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-фінансова компанія «ЛАЗ»та просить, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог № 06-3/47 від 26.01.2011, стягнути з Відповідача 932123,26 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору про закупівлю № 06/40-10 від 23.07.2010 в частині своєчасної та в повному обсязі поставки Товару, обумовленого вказаним Договором.

16.02.2011 Відповідач звертався до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи з метою врегулювання спору мирним шляхом.

В судовому засіданні, призначеному на 22.02.2011, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-фінансова компанія «ЛАЗ»повторно заявив клопотання про відкладення розгляду справи для укладення між сторонами мирової угоди з приводу предмету спору.

Суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання Відповідача, оскільки умови мирової угоди, викладені в листі від 15.02.2011, були розглянуті Позивачем та відхилені, про що свідчить лист Комунального підприємства «Київпастранс»від 18.02.2011 № 06-1/19.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

23.07.2010 між Комунальним підприємством «Київпастранс»(далі Позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-фінансова компанія «ЛАЗ»(далі Відповідач, Продавець) укладено Договір № 06/40-10 (далі Договір), відповідно до умов якого Продавець взяв на себе зобовязання здійснити поставку і передати у власність Покупця нові автобуси ЛАЗ А 292 D1 (далі Товар) в кількості 10 одиниць відповідно до специфікації (Додаток № 1) в комплектності відповідно до п. 4.4.1 Договору за ціною, зазначеною в п. 2.1 Договору, технічними характеристиками, наведеними в Додатку № 2 до Договору.

Відповідно до п. 2.5 Договору в місячний строк з дати підписання сторонами Договору Покупець здійснює передоплату на розрахунковий рахунок Продавця в розмірі 100% вартості Товару.

Так, на виконання умов Договору Позивачем здійснено попередню оплату Товару в розмірі 100% вартості, що підтверджено платіжними дорученнями від 28.07.2010 та від 04.08.2010 на суму 25 000000,00 грн., копії яких додано до матеріалів справи.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що поставка Товару повинна бути здійснена Продавцем до 30 жовтня 2010 року, але не пізніше 3 місяців з дати отримання попередньої оплати за цим Договором. Поставка Товару здійснюється згідно з графіком, визначеним у Додатку № 3 до Договору.

В свою чергу, вказаний графік передбачав поставку у вересні 2010 року 5 автобусів, та 5 автобусів - у жовтні 2010 року.

Матеріалами справи встановлено, що станом на момент вирішення спору по суті Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-фінансова компанія «ЛАЗ»здійснено поставку Позивачу 3 автобусів моделі А 292 D1 17.12.2010, про що свідчать акти приймання-передачі № 1, № 2 та № 3 від 17.12.2010, а постачання інших 7 автобусів здійснено 31.01.2011 за актами приймання-передачі № 4 - № 10 включно.

Серед іншого, пункт 3.4 Договору встановлює, що Продавець на протязі строку, що не перевищує трьох місяців з дати зарахування на його рахунок попередньої оплати від Покупця згідно з п. 2.5 Договору, передає останньому Товар, за який сплачено передоплату.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обовязки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 06/40-10 від 23.07.2010 є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві, Відповідач до суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.1 Договору за порушення термінів поставки Товару Продавець сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми не поставленого в термін Товару за кожний день прострочення поставки.

Таким чином, оскільки Відповідачем прострочено поставку оплаченого Позивачем Товару, суд доходить до висновку про обґрунтованість нарахування пені за порушення вказаного зобовязання з 05.11.2010, оскільки п. 1.4 та п. 3.4 Договору передбачають строк, протягом якого Відповідач має здійснити поставку Товару, - 3 місяці з дати отримання попередньої оплати за Договором, яка, в свою чергу, в повному обсязі була здійснена Позивачем 04.08.2010. Нарахування штрафних санкцій Позивачем в цей період, тобто з 01.10.2010 до 04.11.2010, є безпідставним.

Тому, за розрахунком суду сума пені, що підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача за неналежне виконання умов Договору в частині своєчасної поставки обумовленого Товару, складає 725102,74 грн., що розрахована зі сплином трьох місяців з дати здійснення Позивачем попередньої оплати партії Товару за Договором в повному обсязі. При цьому, суд враховує, що строк в три місяці для виконання зобовязань з поставки Товару має відраховуватись саме з моменту 100% попередньої оплати, як то передбачено пунктом 3.4 Договору в контексті умов п. 2.5 Договору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-фінансова компанія «ЛАЗ»(03124, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 6, код 35715060) на користь Комунального підприємства «Київпастранс» (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, код 31725604) 725102,74 грн. пені, 7251,03 грн. державного мита та 183,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 25.02.2011