Рішення № 13939872, 15.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/2715.02.11 За позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ВУСО” м. Донецька

до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” м. Києва

про відшкодування шкоди, ціна позову 5265 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Винокуров О.В.,

від відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

у січні 2011 року Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “ВУСО” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 8 січня 2009 р. по вул. К.Корка у м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля Hyundai Getz, д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1., та автомобіля Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_2, належного ОСОБА_2., під керуванням ОСОБА_3.

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль Hyundai Getz, д.н. НОМЕР_1 та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 5265 грн.

Позивач, як страховик виплатив власнику пошкодженого автомобіля Hyundai Getz відповідно до умов укладеного з ним договору страхування автотранспортних засобів № 021352-02-21-01 від 28 травня 2008 р. страхове відшкодування в розмірі 5265 грн.

З підстав ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України позивач в порядку регресу просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 5265 грн. збитків, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку, у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 8 січня 2009 р. по вул. К.Корка у м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля Hyundai Getz, д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1., та автомобіля Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_2, належного ОСОБА_2., під керуванням ОСОБА_3.

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль Hyundai Getz, д.н. НОМЕР_1 та його власнику заподіяно матеріальну шкоду, розмір якої визначено на підставі акту огляду транспортного засобу № 251 від 23 січня 2009 року.

Позивач, як страховик згідно з платіжним дорученням № 2802 від 25 лютого 2009 р. виплатив власнику пошкодженого автомобіля Hyundai Getz відповідно до умов укладеного з ним договору страхування автотранспортних засобів № 021352-02-21-01 від 28 травня 2008 р. страхове відшкодування в розмірі 5265 грн., що обчислювалося виходячи з вартості відновлювального ремонту, характеру пошкоджень та стану транспортного засобу.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 28 січня 2009 р. у справі № 3-365/09/13 визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди внаслідок порушення п.п. 12.1, 13.1, Правил дорожнього руху водій автомобіля Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3., який був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3., як володільця автомобіля Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_2 була застрахована за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу № ВВ/8113031 від 9 серпня 2008 р. на підставі Закону “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відповідачем.

Статтею 37.4 указаного Закону передбачено право страховика за договором обовязкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, повязані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані гр. ОСОБА_1. збитки, в даному випадку є відповідач, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обовязкового страхування цивільної відповідальності, та гр. ОСОБА_3., відповідно до вимог ст. 1188 ЦК у тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.

З огляду на викладене до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування автотранспортних засобів № 021352-02-21-01 від 28 травня 2008 року, перейшло право вимоги, яке ОСОБА_1. мав до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобовязання по оплаті страхового відшкодуванням в порядку регресу, з нього на користь позивача відповідно до вимог п.п. 37.1, 37.2 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” ст.ст. 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 5265 грн. шкоди.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ВУСО” м. Донецька задовольнити.

Стягнути із Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ВУСО” (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, код 31650052) 5265 грн. шкоди, 102 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар