Рішення № 13939830, 07.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/648-27/38707.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металагротрейд»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

прозобов’язання перерахувати суму грошового зобов’язання

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Вакуленко С.В. –представник за довіреністю від 12.03.2010 року; Булах Ю.І. –директор;

Від відповідача:Поляков О.Е. –представник за довіреністю від 28.12.2010 року;

Яковенко К.В. –представник за довіреністю від 10.01.2011 року ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Металагротрейд»звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»про зобов’язання перерахувати суму грошового зобов’язання.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.12.2008 року між ним та відповідачем було укладено договір банківського вкладу в іноземній валюті № 157/ Ю-08 («Бізнес»), згідно якого відповідачу було перераховано 160800 дол. США 00 центів.

11.04.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір № 31/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, відповідно до якої позивачу відповідачем було надано у користування грошові кошти в розмірі 1079300 грн. та 191860 дол. США.

31.07.2009 року у зв'язку з простроченням відповідачем повернення банківського вкладу по договору банківського вкладу в іноземній валюті № 157/Ю-08 («Бізнес») від 05.12.2008 року позивачем на підставі ст. 601 ЦК України та згідно заяви від 31.07.2009 року за вих. № 43 було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2376 доларів США 27 центів, що випливають із розрахунку штрафних санкцій за прострочення повернення банківського вкладу по договору банківського вкладу в іноземній валюті № 157/Ю-08 («Бізнес») від 05.12.2008 року та кредитного договору № 31/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 11.04.2008 року.

07.09.2009 року у зв'язку з направленням для виконання платіжного доручення № 52 від 01.09.2009 року на суму 83 500,00 грн. та платіжного доручення № 53 від 04.09.2009 року на суму 1500,00 грн. згідно умов кредитного договору № 31-КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 11.04.2008 року, пункт 4. 1. (повернення кредиту) позивачем на підставі ст. 601 ЦК України та згідно заяви від 07.09.2009 року за вих. № 158 було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 85000,00 грн., що знаходяться на поточному рахунку підприємства: р/р 260080130675 в філії КРУ TOB «Укрпромбанк». м. Київ, МФО 380076 та кредитного договору № 31/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 11.04.2008 року.

Однак відповідач продовжував нараховувати позивачу грошові зобов'язання без врахування проведеного зарахування, порушуючи право позивача на сплату процентів за користування кредитом на суму фактичної заборгованості за кредитом (п. 4.2 кредитного договору № 31/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 11.04.2008 року).

У зв’язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Мудрий С.М.) від 15.10.2009 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.12.2009 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2010 року позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача провести перерахунок суми грошового зобов’язання по кредитному договору № 31/КВ-08 від 11.04.2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Металагротрейд»станом на 11.09.2009 року: суму кредиту –з 190 46, 49 дол. США до 28977, 44 дол. США, з 999100, 00 грн. до 914100, 00 грн.; суму заборгованості за процентами з 8438, 57 дол. США до 41, 60 дол. США. А також, зобов’язано відповідача проводити нарахування грошових зобов’язань Товариству з обмеженою відповідальністю «Металагротрейд»по кредитному договору № 31/КВ-08 від 11.04.2008 року з урахуванням проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог згідно заяви позивача № 158 від 07.09.2009 року на суму 85000, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, сторони звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами відповідно до яких просили суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2010 року у зв’язку із тим, що воно прийнято з порушеннями матеріального права.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2010 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Металагротрейд»залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2010 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2010 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Металагротрейд»задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2010 року у справі № 33/648 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Вищезазначена скарга мотивована тим, що попередні інстанції не встановили чинність постанови Правління НБУ від 21.01.2010 року № 19 та її відповідність ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» щодо граничних строків мораторію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2010 року справу № 33/648 прийнято до свого провадження, присвоєно № 33/648-27/387 та призначено до розгляду на 30.11.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 30.11.2010 року подав письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що зарахування зустрічних однорідних вимог, яке проведене заявою від 31.07.2009 року № 43 та заявою від 07.09.2009 року № 158, не суперечить повноваженням ліквідатора та забезпечує здійснення ліквідаційної процедури.

Представник відповідача у судове засідання 30.11.2010 року не з’явився, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що взаємозалік зустрічних однорідних вимог буде суперечити вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність», оскільки такий залік передбачатиме індивідуальне задоволення вимог товариства, як окремого кредитора за рахунок коштів ТОВ «Український промисловий банк», що є неприпустимим.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2010 року відкладено розгляд справи на 13.12.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 13.12.2010 року подав витребувані судом письмові пояснення по справі, відповідно до яких вказав, що зобов’язання банку щодо виконання доручення клієнта на переказ грошей не є грошовим зобов’язанням, оскільки клієнт в даному випадку не вимагає від банку сплати належних останньому грошей, а доручає виконати певну операцію з власними коштами. Тобто, зобов’язання відповідача перед позивачем, виконання яких є предметом даного позову, полягають в наданні послуги, а не сплаті грошей.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.12.2010 року заперечував проти позовних вимог та просив у задоволенні позову відмовити.

Крім того, позивач заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2010 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд на 18.01.2011 року.

28.12.2010 року та 10.01.2011 року представник позивача через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про залучення доказів до матеріалів справи та заяву про уточнення позовних вимог.

У зв’язку із перебуванням судді Дідиченко М.А. на лікарняному, судове засідання призначене на 18.01.2011 року не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2011 року розгляд справи № 33/648-27/387 призначено до розгляду на 01.02.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 01.02.2011 року підтримав подану 28.12.2010 року заяву про уточнення позовних вимог та подане 10.01.2011 року клопотання про залучення доказів по справі.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача, зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Неправомірно висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви, оскільки під зміною предмету позову слід розуміти зміну за тією ж матеріально-правовою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

З огляду на зазначене, судом прийнята до розгляду заява позивача про уточнення позовних вимог частково. В частині уточнення позовних вимог щодо зобов’язання відповідача провести перерахунок суми зобов’язання позивача по щомісячній комісії за управління кредитною лінію суд відхиляє заяву, оскільки дана вимога не висувалася при подані позовної заяви.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.02.2011 року подав письмові пояснення, проти позову заперечував, однак, витребуваного ухвалами суду від 13.12.2010 року та 24.01.2011 року розрахунку по заборгованості позивача за кредитним договором № 31/КВ-08 від 11.04.2008 року суду не надав.

У судовому засіданні 01.02.2011 року оголошено перерву до 07.02.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 07.02.2011 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.02.2011 року проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

11.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Металагротрейд»(надалі - позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(надалі - банк) укладено кредитний договір №31/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії (надалі –кредитний договір).

Згідно з п.1.1 договору №31/КВ-08 від 11.04.2008 року банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування, валюта ліміту кредитування –еквівалент 200000,00 дол. США, валюти кредиту: гривня, долар США, євро, строк кредитної лінії з 11.04.2008 року по 10.04.2011 року включно.

Відповідно до додаткового договору № 5 від 10.10.2008 року, банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування, валюта ліміту кредитування –еквівалент 2 010000,00 дол. США, валюта кредиту: українська гривня, долар США, євро, строк кредитної лінії з 11.04.2008 року по 10.04.2011 року включно.

Також, 05.12.2008 року між сторонами було укладено договір банківського вкладу в іноземній валюті № 157/Ю-08 («Бізнес»).

Відповідно до п.1.2 договору № 157/Ю-08 від 05.12.2008 року вкладник перераховує кошти у безготівковій формі на рахунок, а банк приймає грошові кошти вкладника в сумі 160800,00 дол. США.

Згідно з п.1.3 договору № 157/Ю-08 від 05.12.2008 року банк зобов’язується повернути суму вкладу 02.02.2009 року.

У зв'язку з простроченням відповідачем повернення банківського вкладу по договору банківського вкладу в іноземній валюті № 157/Ю-08 («Бізнес») від 05.12.2008 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Металагротрейд»31.07.2009 року направив Товариству з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. №43 від 31.07.2009 року (вх. №18072 від 31.07.2009 року) на підставі статті 601 ЦК України, в якій заявив про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2376 доларів США 27 центів, що випливають із розрахунку штрафних санкцій за прострочення повернення банківського вкладу по договору банківського вкладу в іноземній валюті №157/Ю-08 від 05.12.2008 року та кредитного договору №31/КВ-08 від 11.04.2008 року на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 11.04.2008 року.

Супровідним листом вих. №157 від 04.09.2009 року (вх. №20036 від 04.09.2009 року) позивач направив відповідачу для виконання платіжні доручення №52 від 01.09.2009 року на суму 83500,00 грн. та №53 від 04.09.2009 року на суму 1500,00 грн.

07.09.2009 року заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. №158 від 07.09.2009 року (вх. №21059 від 07.09.2009 року), позивач на підставі статті 601 ЦК України заявив про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 85000,00 грн., що знаходяться на поточному рахунку підприємства: р/р 260080130675 в філії КРУ TOB «Укрпромбанк», м. Київ, МФО 380076, та кредитного договору № 31/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 11.04.2008 року.

Відповідно до п.10.4 договору №31/КВ-08 від 11.04.2008 року, всі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені у письмовій формі за підписом уповноваженого представника сторони, що відправила повідомлення, засвідченої її (цієї сторони) печаткою та надіслані рекомендованим листом, кур’єром, телеграфом, або вручені особисто за адресами сторін, зазначені у цьому договорі.

Датою надіслання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відправлення зв’язку відправника.

Крім того, позивач просить суд зобов’язати відповідача зарахувати суму банківського вкладу у розмірі 160800, 00 дол. США, яку останній повинен був повернути на підставі договору банківського вкладу в іноземній валюті № 157/Ю-08 від 05.12.2008 року.

В силу статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Згідно з ч.1 статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Частина 2 статті 601 ЦК України передбачає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до ч.3 статті 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Таким чином суд зазначає, що зарахування здійснюється за наявності наступних умов:

1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов’язань, між двома особами, де кредитор одного зобов’язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником;

2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов’язаннях повинні бути речі одного роду;

3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред’явити до зарахування вимоги за таким зобов’язанням, яке не підлягає виконанню.

Отже, зарахування є одностороннім правочином, для нього достатньо заяви однієї сторони.

У статті 602 Цивільного кодексу України вказано вичерпний перелік підстав при наявності яких зарахування зустрічних вимог не допускається, зокрема :

1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;

2) про стягнення аліментів;

3) щодо довічного утримання (догляду);

4) у разі спливу позовної давності;

5) в інших випадках встановлених договором або законом.

Договорами №31/КВ-08 від 11.04.2008 року та № 157/Ю-08 від 05.12.2008 року, нормами чинного законодавства не встановлено заборону здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що постановою Правління НБУ від 20.01.2009 року № 19/БТ прийнято рішення про призначення в банку тимчасової адміністрації та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 21.01.2009 року по 21.01.2010 року, а постановою Правління НБУ № 19 від 21.01.2010 року відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк».

Частиною 4 ст. 110 ЦК України передбачено, що особливості ліквідації банків встановлюються законом України «Про банки і банківську діяльність»(надалі –закон України).

Відповідно до ч. 3 ст. 89 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.

За змістом ст. 96 закону України кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:

1)          зобов’язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян;

2)          грошові вимоги по заробітній платі, що виникли із зобов’язань банку перед працівниками до порушення процедури ліквідації банку;

3)          вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що виникли у випадках, визначених законодавством про гарантування вкладів фізичних осіб;

4)          вимоги вкладників –фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом гарантування вкладів фізичних осіб;

5)          вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування ;

5-1) вимоги Міністерства фінансів України, що виникли у зв’язку з наданням поворотної фінансової допомоги за виключенням внесків до статутного капіталу;

6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім’я яки заблоковано (крім фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності);

7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;

8) вимоги за субординованим боргом.

Зарахування вимог у процедурі ліквідації банку не може бути здійснено, тому як таке погашення зобов'язань прямо суперечить закону України «Про банки і банківську діяльність», порушує встановлені законом порядок та черговість задоволення вимог кредиторів до банку і ставить у нерівне становище інших кредиторів банку у порівнянні з кредитором, який отримує задоволення своїх вимог не в тому порядку та черговості, як це передбачено статтею 96 закону України «Про банки і банківську діяльність».

Суд не погоджується з даними запереченнями відповідача враховуючи наступне.

Відповідно до положень статті 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність»з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси (п.2 статті); строк виконання всіх грошових зобов’язань банку та зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) вважається такими, що настав (пункт 3 частина 1 статті).

Ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу (пункт 5 частина 1 статті 92 Закону).

Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси.

Тобто, з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора банку, грошові зобов’язання відповідача щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування ним настали. Грошові кошти банківського рахунку відповідача включені до ліквідаційної маси, а відповідач стає кредитором банку за грошовими зобов’язаннями.

Ліквідатор банку з дня свого призначення виконує функції з управління та розпорядження майном банку (пункт 2 частина 1 статті 92 Закону).

Ліквідатор складає перелік акцептованих ним вимог для затвердження Національним банком України (пункт 4 частина 2 статті 93 Закону).

Ліквідатор має право з дозволу Національного банку України погашати вимоги до банку до моменту завершення складання переліку вимог та його затвердження Національним банком України лише за угодами, що забезпечують здійснення ліквідаційної процедури (частина 4 статті 93 Закону).

Заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.07.2009 року та від 07.09.2009 року не суперечать повноваженням ліквідатора та забезпечує здійснення ліквідаційної процедури. Такої ж думки додержується Вищий Господарський суд України (Постанова № 2-15/2212-2009 від 29.04.2010 року).

Крім того, матеріалами справи доведено, що позивач 01.09.2009 року та 04.09.2009 року направив відповідачеві платіжні доручення на суму 83500, 00 грн. та 1500 00 грн. відповідно, про перерахування коштів позивача. Однак, відповідач не виконав вказані розрахункові документи з посиланням на прийняття Правління НБУ № 19/БТ від 20.01.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації в ТОВ «Український промисловий банк»»та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з 20.01.2009 року по 20.01.2010 року на підставі ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до ст. 85 закону України «Про банки і банківську діяльність»(в редакції чинній на день введення мораторію у ТОВ «Український промисловий банк»), з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Згідно із ст. 1066 ЦК України встановлено, що банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Отже, за усіх обставин позивач є власником грошових коштів на рахунку, яким він володіє, і його право власності в силу ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України є непорушним.

Частиною 1 ст. 1068 ЦК України визначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Стаття 1074 ЦК України встановлює, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Стаття 1 закону України визначає, що мораторієм є зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Наведене у ст. 509 ЦК України визначення зобов'язання, на яке посилається скаржник в обґрунтування правомірності своїх дій, є загальним і стосується усіх цивільних правовідносин, які виникають між сторонами, а не тільки майнових. Тому доводи відповідача про те, що між ним та позивачем склалися саме майнові зобов'язання, якими він вважає надання послуг, є помилковим, оскільки відповідач не зобов'язаний сплатити позивачу свої гроші або передати своє майно, він зобов'язаний надати послугу.

Аналіз положень ст. ст. 190, 509 ЦК України свідчить, що майновим зобов'язанням є зобов'язання боржника передати кредитору майно (річ, сукупність речей, майнові права та обов'язки) або сплатити певну грошову суму на підставах, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Отже, суд зазначає, що позивач не має майнових вимог до відповідача, а лише вимагає від відповідача виконання умов договору щодо здійснення поточних операцій по розпорядженню власними коштами, тобто вимагає надати послуги, за які, в силу договору, саме позивач сплачує відповідачу певну комісійну винагороду.

Окрім того, частина 4 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлює, що мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій.

Враховуючи вищевикладене, зарахування зустрічних однорідних вимог в процесі ліквідації банку не суперечить нормам чинного законодавства України.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що відповідач не виконав умови договору банківського вкладу № 157/Ю-08 від 05.12.2008 року та у строк до 02.02.2009 року не повернув суму вкладу у розмірі 160800 дол. США. Рішенням Господарського суду міста Києва № 33/216 від 22.06.20098 року зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»провести перерахунок суми грошового зобов’язання по кредитному договору № 31/КВ-08 від 11.04.2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Металагротрейд»з 191860 дол. США до 31060 дол. США зарахувавши зустрічні однорідні вимоги сторін на суму 160800, 00 дол. США.

Позивач повторно звертається до суду про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок зобов’язань позивача за кредитним договором з урахуванням суми банківського вкладу у розмірі 160800,00 дол. США.

До того ж, у зв’язку із простроченням відповідачем повернення суми вкладу, позивачем у відповідності до п. 4.1 договору нарахована пеня у сумі 1500, 80 дол. США за період з 02.02.2009 року по 15.02.2009 року та у відповідності до п. 1.4 договору відсотки за користування чужими грошовими коштами у сумі 875, 47 дол. США за період з 02.02.2009 року по 15.02.2009 року, що разом становить 2 376, 27 дол. США.

Як зазначалося вище, 31.07.2009 року позивач направив відповідачеві заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2376, 27 дол. США, що випливають із розрахунку штрафних санкцій за прострочення повернення банківського вкладу по договору банківського вкладу № 157/Ю-08 від 05.12.2008 року в рахунок погашення зобов’язань за кредитним договором № 31/КВ-08 від 11.04.2008 року.

Відповідач вищезазначену заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог не врахував та продовжує нараховувати заборгованість по кредитному договору № 31/КВ-08 без врахування зарахування однорідних вимог на суму 2376, 27 дол. США.

Беручи до уваги зазначене, позивач просить суд зобов’язати відповідача здійснити перерахунок суми грошового зобов’язання позивача по кредитному договору № 31/КВ-08 від 11.09.2009 року з урахуванням 2376, 27 дол. США штрафних санкцій.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, рішенням Господарського суду міста Києва № 33/216 від 22.06.2009 року, яке набрало законної сили 21.09.2009 року зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»провести перерахунок суми грошового зобов’язання по кредитному договору № 31/КВ-08 від 11.04.2008 року та проводити нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Металагротрейд»з врахуванням проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог згідно заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Металагротрейд»№ 30 від 16.02.2009 року про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 160800, 00 дол. США, що випливають із договору банківського вкладу в іноземній валюті № 157/Ю-08 («Бізнес») від 05.12.2008 року та кредитного договору № 31/КВ-08 від 11.04.2008 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Враховуючи зазначене, оскільки є рішення щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок грошових зобов’язань позивача за кредитним договором № 31/КВ-08 від 11.04.2008 року з урахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 160800, 00 дол. США, які виникли у зв’язку із неповерненням відповідачем суми вкладу за договором банківського вкладу № 157/Ю-08 («Бізнес») від 05.12.2008 року, суд припиняє провадження у справі в частині зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 160800, 00 дол. США.

Щодо зарахування зустрічних однорідних вимог в частині штрафних санкцій у сумі 2376, 27 дол. США, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.1 договору банківського вкладу в іноземній валюті № 157/Ю-08 («Бізнес») від 05.12.2008 року в разі порушення банком умов та строків платежів, передбачених п. 1.3, п. 2.4, п. 3.1.2 договору банк сплачує вкладнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неперерахованих своєчасно процентів та/або вкладу за кожний день прострочення платежу.

Позивач нараховує відповідачеві пеню за прострочення повернення вкладу з 02.02.2009 року по 15.02.2009 року.

Згідно п. 1.3 договору банківського вкладу банк зобов’язується повернути суму вкладу 02.02.2009 року.

Таким чином, прострочення зобов’язання відповідача щодо повернення суми вкладу починається з 03.02.2009 року.

Водночас, як зазначалося вище, постановою Правління НБУ № 19/БТ від 20.01.2009 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 21.01.2009 року по 21.07.2009 року.

Відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Беручи до уваги зазначене, нарахування позивачем пені у період дії мораторію є незаконним, а тому суд відмовляє позивачеві в позовних вимогах в частині зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1500, 80 дол. США.

Згідно п. 1.4 договору банківського вкладу в іноземній валюті № 157/Ю-08 («Бізнес») від 05.12.2008 року за користування коштами банк сплачує вкладнику проценти з розрахунку 14% процентів річних.

Пунктом 2.3 договору банківського вкладу встановлено, що проценти нараховуються від дня, наступного за днем надходження суми вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунку вкладника з інших підстав за фактичний строк знаходження вкладу на рахунку.

Так, судом встановлено, що відповідач сплатив позивачеві проценти до 02.02.2009 року включно. Отже, розмір процентів за фактичне користування коштами становить:

160800, 00 дол. США * 14% * 13 (з 03.02.2009 року по 15.02.2009 року) / 365 = 801, 80 дол. США.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обґрунтованими є зарахування зустрічних однорідних вимог в частині 801, 80 дол. США, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви № 158 від 07.09.2009 року, відповідно до якої останній просить здійснити зарахування однорідних вимог на суму 85000, 00 грн., що знаходяться на поточному рахунку підприємства: п/р 260080130675 в філії КРУ ТОВ «Укропромбанк», м. Київ, МФО 380076, та кредитного договору № 31/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 11.04.2008 року.

Згідно з ч.1 статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Частина 2 статті 601 ЦК України передбачає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Враховуючи зазначене, суд задовольняє вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача здійснювати розрахунок зобов’язань позивача за кредитним договором з урахуванням зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 85000, 00 грн.

Також, позивач просить суд зобов’язати ТОВ «Укрпромбанк»провести перерахунок суми грошового зобов’язання по кредитному договору № 31/КУВ-08 від 11.04.2008 року ТОВ «Металагротрейд»рахуючи, що з 21.12.2010 року зобов’язання позивача за зазначеним кредитним договором по кредиту та процентам становить 00, 00 грн.

В підтвердження відсутності у позивача заборговааності по тілу кредиту та відсоткам згідно кредитного договору № 31/КВ-08 від 11.04.2008 року, останній надав суду платіжні доручення про сплату кредиту та акт звірки від 01.11.2009 року підписаний позивачем та відповідачем, відповідно до якого встановлено, що сума відотків, яку переплачено ТОВ «Металагротрейд»за кредитним договором становить 669, 05 дол. США. Сума надлишково нарахованих відсотків за кредитним договором складає 17856, 87 дол. США.

Так, судом встановлено, що станом на 21.12.2010 року залишок заборгованості позивача перед відповідачем за наданим кредитом в долларах США згідно кредитного договору № 31/КВ-08 від 11.04.2008 року становить:

ПеріодСума кредиту, дол. СШАДата погашенняСума погашення, дол. СШАЗалишок, дол. США

28.12.2008-15.02.2009191860, 0016.02.2009 Зарахування зустрічних вимог згідно рішення суду160800, 0031060, 00

16.02.2009-29.03.200931 060, 0030.03.20091413, 51

(платіжне доручення)29646, 49

30.03.2009-30.07.200929646, 4931.07.2009

Заява про зарахування зустрічних вимог801, 8028 844, 69

31.07.2009-06.12.200928 844, 6907.12.2009669, 05

надлишково сплачені відсотки згідно акту звірки від 01.11.2009, що зараховані відповідачем28 175, 64

07.12.2009-22.04.201028 175, 6423.04.201026593, 92

(платіжне доручення)1 581, 72

23.04.2010-27.05.20101 581, 7227.05.20102374, 84

(платіжне доручення)- 793, 12 Станом на 21.12.2010 року залишок заборгованості позивача перед відповідачем за наданим кредитом в гривні згідно кредитного договору № 31/КВ-08 від 11.04.2008 року становить:

ПеріодСума кредиту, грн.Дата погашенняСума погашення, грн.Залишок, грн.

03.03.2009-25.05.20091079300, 0026.05.200679300, 001000000, 00

26.05.2009-31.08.20091000000, 0001.09.2009900, 00999100, 00

01.09.2009-06.09.2009999100, 0007.09.2009

Заява про зарахуванння зустрічних вимог85000, 00914100, 00

07.09.2009914100, 0023.04.2010143100, 00771000, 00

22.04.2010771000, 0023.04.2010324800, 00446200, 00

23.04.2010-01.08.2010446200, 0002.08.2010260200, 00186000, 00

02.08.2010-02.08.2010186000, 0003.08.201040000, 00146000, 00

03.08.2010-04.08.2010146000, 0005.08.2010100000, 0046000, 00

05.08.2010-08.09.201046000, 0009.09.201045900, 00100, 00

09.09.2010100, 0005.10.2010100, 0000, 00 Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач контррозрахунку суми заборгованості позивача за кредитним договором № 31/КВ-08 від 11.04.2008 року суду не наддав. Належними та допустимими доказами позовні вимоги позивача не спростував.

А тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині зобов’язання ТОВ «Укрпромбанк»провести перерахунок суми грошового зобов’язання по кредитному договору № 31/КУВ-08 від 11.04.2008 року ТОВ «Металагротрейд»рахуючи, що з 21.12.2010 року зобов’язання позивача за зазначеним кредитним договором по кредиту наданому в доларах США становить 0, 00 дол. США та за кредитом наданому в гривні становить 00, 00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо проведення перерахунку по процентам за користування кредитом, то в даній частині позовних вимог позивача суд відмовляє враховуючи наступне.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В підтвердження відсутності заборгованості по процентам за користування кредитом позивач надав суду акт звірки від 01.11.2009 року, відповідно до якого встанвовлено, що позивачем надлтишково сплачено суму процентів у розмірі 669, 05 дол. США.

Однак, як вбачається із вищезазначених таблиць сума надлишково сплачених процентів у розмір 669, 05 дол. США зарахована в рахунок погашення суми тіла кредиу наданого в долларах США.

Крім того, згідно вищезазначених таблиць вбачається, що станом на 2010 рік у позивача наявні зобов’язання щодо повернення тіла кредиту, наданого в долларах США та тіла кредиту, наданого в гривні.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості.

Позивач не довів належиними та допустими доказами, що станом на 2010 рік заборгованість позивача по процентам за користування кредитом відсутня, доказів сплати процентів суду не надав.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 601, 602 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Припинити провадження у справі в частині зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 160800, 00 дол. США.

2.          В іншій частині позовних вимог задовольнити частково.

3.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325) проводити нарахування грошових зобов'язань Товариству з обмеженою відповідальністю «Металагротрейд»(03028, м. Київ, пр. Науки, буд. 9, код ЄДРПОУ 30178874) по кредитному договору № 31/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 11 квітня 2008 року з врахуванням проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог згідно заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Металагротрейд»вих. № 43 від 31.07.2009 року про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 801, 80 дол. США та згідно заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Металагротрейд»вих. № 158 від 07.09.2009 року про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 85000, 00 грн.

4.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 19357325) провести перерахунок суми грошового зобов'язання по кредитному договору № 31/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 11 квітня 2008 року товариству з обмеженою відповідальністю «Металагротрейд»(03028, м. Київ, пр. Науки, буд. 9, код ЄДРПОУ 30178874) з урахуванням 801, 80 дол. США та 85000, 00 грн.

5.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325) провести перерахунок суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Металагротрейд»(03028, м. Київ, пр. Науки, буд. 9, код ЄДРПОУ 30178874) по кредитному договору № 31/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 11 квітня 2008 року з 21 грудня 2010 року: по кредиту наданому в доларах США до 0, 00 дол. США та по кредиту наданому в гривні до 0, 00 грн.

6.          Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Металагротрейд»(03028, м. Київ, пр. Науки, буд. 9, код ЄДРПОУ 30178874) витрати по сплаті державного мита в сумі 74 (сімдесят чотири) грн. 92 коп. та 208 (двісті вісім) грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7.          Після набрання рішенням законної сили видати накази.

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 24.02.2011 року.