Рішення № 139398075, 01.09.2026, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/2955/25

Провадження № 2/536/426/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі: головуючої судді Баранської Ж.О., за участю секретаря судового засідання Коваль В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ? приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Кременчуцький відділ державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає примусовому виконанню,

УСТАНОВИВ:

11 грудня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Котяш І.М. звернулася до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ? приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Кременчуцький відділ державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 20745 від 10.11.2017 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» коштів за кредитним договором № б/н від 17.12.2023 року. Окрім того, представник позивача просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у сумі 968,96 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

Вимоги позову обґрунтовано тим, що позивачка про наявність примусового виконання спірного виконавчого напису дізналася у листопаді 2025 року, коли звернулася до сервісного центру МВС з питань оформлення договору купівлі-продажу транспортного засобу та за допомогою адвоката Котяш І.М. ознайомилася із документами.

Позивач вважає, що на дату вчинення виконавчого напису не було правових підстав для його вчинення нотаріусом, оскільки останній не перевірив факту безспірності заборгованості.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 15 грудня 2025 року відкрито провадження у справі №536/181/22 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

05 лютого 2026 року до Кременчуцького районного суду Полтавської області надійшов відзив АТ КБ «ПриватБанк» на позовну заяву разом із клопотанням про продовження строку для подання відзиву.

Клопотання про продовження строку для подання відзиву обґрунтовано тим, що копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі відповідач отримав 23.01.2026 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на копії ували суду, а тому подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не було можливості. За викладених підстав, відповідач просить продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву.

Суд, керуючись положеннями частини 1 статті 127 Цивільного процесуального кодексу України, якими передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення, за викладених підстав вважає можливим відповідачу поновити строк на подання відзиву до суду.

Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві стверджує, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену у спірному виконавчому написі заборгованість можна вважати безспірною, оскільки позивач у позові не вказав жодної обставини, які б свідчили про протилежне. При цьому, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності заборгованості у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 жовтня 2022 року у справі №536/181/22 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ? приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець Виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Надано позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23 березня 2026 року закрито підготовче провадження у справі №536/2955/25 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Котяш І.М. були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з`явилися, направили до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.

В судове засідання представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки, проте не повідомив причини неявки до суду.

Представник третьої особи Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направивши на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, при винесенні по справі рішення покладається на розсуд суду.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом установлено, що 10 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. вчинено виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі за №20745) на підставі статті 87-91 Закону України «Про нотаріат» та відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 17 грудня 2013 року.

У спірному виконавчому написі вказано, що строк, за який проводиться стягнення 1392 днів, а саме: з 17.12.2013 року по 09.10.2017 року. Сума, що підлягає стягненню складає 54 447, 29 грн, у тому числі: заборгованість за тілом кредиту 3 542,57 грн., заборгованість за відсотками 44 281,33 грн., заборгованість з пені та комісії 3 554,47 грн., заборгованість по штрафам (фіксована частина) 500,00 грн., заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) 2 568,92 грн. Витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 1 800,00 грн.

На виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса за заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» головним державним виконавцем Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Малінніковим М.В. винесено постанову від 26 січня 2018 року про відкриття виконавчого провадження № 55634759 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у сумі 56 247,29 грн.

Постановою від 23 січня 2019 року виконавчий документ: виконавчий напис № 20745 від 10.11.2017, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 56 247,29 грн та авансового внеску у розмірі 1073,95 грн повернуто стягувачу. Встановлено строк для повторного пред`явлення виконавчого документу для виконання до 23.01.2022.

22 березня 2019 року головним державним виконавцем Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Малінніковим М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58693362 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у сумі 56 247,29 грн. та виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 5624,73 грн.

Окрім того, постановою головного державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Маліннікова М.В. від 10 липня 2020 року у ВП №58693362 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

Постановою від 14 липня 2020 року виконавчий документ: виконавчий напис № 20745 від 10.11.2017, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 56 247,29 грн повернуто стягувачу. Встановлено строк для повторного пред`явлення виконавчого документу для виконання до 14.07.2023.

Згідно із статтею 18 Цивільного кодексу України, а також статтями 87,88 Закону України «Про нотаріат», вчинення виконавчого напису ? це форма захисту цивільних прав кредитора, нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).

Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису ? це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року затверджено «Перелік документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», відповідно до пункту 1 якого, стягнення провадиться на підставі нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, право звернення стягнення на заставлене майно, а також на підставі Іпотечних договорів, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання.

Пункт 2 вказаної Постанови «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» втратив чинність на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

При цьому, суд ураховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 про те, що оскільки у судовому порядку постанову №662 визнано незаконною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, всупереч вище зазначеним нормам законодавства, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. протиправно вчинив виконавчий напис про стягнення заборгованості з позивачки у загальній сумі 54 447,29 грн, посилаючись на норму пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року «Про затвердження Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», яка втратила чинність з 22 лютого 2017 року, у зв`язку із чим наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, через недотримання порядку вчинення виконавчого напису.

Разом з тим, із наданих до суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржниця ОСОБА_1 мала безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та встановити факт отримання позивачкою повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості.

Крім того, у матеріалах справи відсутні та не були надані відповідачем або третьою особою ? приватним нотаріусом Швець Р.О. будь-яких доказів, які б свідчили про наявність безспірної заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «ПриватБанк», що давало б законні підстави для видачі нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до статті 12 та статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 968,96 грн.

Відповідно до положень статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частиною 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підтвердження витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, до позовної заяви додано договір від 21 листопада 2025 року про надання правової допомоги, укладений між адвокатом Котяш І.М. та ОСОБА_1 ; акт виконаних робіт від 29 листопада 2025 року підписаний сторонами договору, розрахункову квитанцію №1 від 29 листопада 2025 року про сплату адвокату 10 000,00 грн згідно договору та документи щодо підтвердження повноважень адвоката та його представництва в суді.

У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу вразі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Таким чином, установивши, що витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачкою є співмірними зі складністю цієї справи і підтверджені належними доказами, суд дійшов висновку про можливість їх стягнення з відповідача на користь позивачки.

Керуючись статтями 49, 141, 142, 258-259, 263-265, 273, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ? приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Кременчуцький відділ державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає примусовому виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 10 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем та зареєстрований у реєстрі за № 20745, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 17 грудня 2013 року у загальній сумі 56 247,29 грн.

Стягнути із Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 968, 96 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інформація про учасників справи:

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач ? Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Третя особа ? приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, адреса: 01001, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 3, офіс 31.

Третя особа ? Кременчуцький відділ державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 34987578, адреса: 39621, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Університетська, буд. 37.

СуддяЖ. О. Баранська