Рішення № 13939775, 21.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/3321.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство "Контакт"

до Дитячої поліклініки № 1 Святошинського району м. Києва

Третя особа Управління охорони здоров’я Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації

про стягнення 115 946,65 грн.

                                                                                                    Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Іншаков О.С. –представник за довіреністю № б/н від 05.01.11; В`ялий О.В. –представник за довіреністю № б/н від 05.01.11

від відповідача: Іваненко О.В. –представник за довіреністю серії 12 ААБ № 095452 від 31.01.11

від третьої особи: Подколовська Д.Ф. –начальник управління охорони здоров`я

СУТЬ СПОРУ :          

Заявлено позов про стягнення з Дитячої поліклініки № 1 Святошинського району м. Києва заборгованості за Договором підряду № 26/1 на виконання робіт по капітальному ремонту приміщень денного стаціонару Дитячої поліклініки № 1 Святошинського району м. Києва по вул. Уборевича від 26.11.2007 в розмірі 115 946,65 грн., в тому числі 72583,00 грн. основного боргу, 35275,34 грн. збитків від інфляції, 6706,66 грн. неустойки.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання Договору ним було виконано роботи, проте відповідач за виконані роботи не розрахувався в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2010 порушено провадження по справі № 53/33, розгляд справи призначено на 31.01.2011.

31.01.2011 через відділ Діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача по справі надійшли заперечення на позов, відповідно до яких відповідач зазначає, що: кінцеві розрахунки з підрядником проводяться протягом 5 банківських днів після підписання акту прийомки об’єкта в експлуатацію, однак акт прийомки об’єкта в експлуатацію відсутній в матеріалах справи та не підписувався сторонам, таким чином відсутній предмет спору; з метою убезпечення від нецільового використання бюджетних коштів розрахунки за будь-яким зобов’язаннями можуть бути виконані лише за наявності усіх необхідних документів, передбачених умовами Договору та визначеними чинним законодавством, що регламентує діяльність органів Державного казначейства, а зазначене в Договорі про зміну ціни Договору ускладнює оплату за підрядні роботи по Договору; розрахунки по спірному Договору було пролонговано до кінця 2009 додатковою угодою; позивачем не доведено заявлені збитки; позивач не надсилав відповідачу вимоги про сплату заборгованості з урахуванням збитків від інфляції та 3% річних, а тому у позивача відсутні підстави для стягнення збитків від інфляції, позивачем в розрахунку боргу та штрафних санкцій було допущено арифметичні помилки.

Ухвалою суду від 31.01.2011 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача по справі - Управління охорони здоров’я Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації та відкладено розгляд справи на 21.02.2011.

В судовому засіданні 21.02.2011 позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та вважає їх такими, що підлягають задоволенню. А також позивач в додаткових поясненнях зазначив, що для розрахунків по Договору не потрібно акт введення об’єкту в експлуатацію, як цього передбачають Державні будівельні норми, оскільки вказані роботи не є новим будівництвом або реконструкцією, а є лише капітальним ремонтом будівлі.

Відповідач в судовому засіданні 21.02.2011 заперечив на позов.

Третя особа в судовому засідання надала суду усні пояснення по позову та зазначила, що сума основної заборгованості буде погашена в квітні місяці поточного року.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.02.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.11.2007 між сторонами у справі укладено Договір № 26/11, відповідно до умов якого Замовник (відповідач) доручає, а Підрядник (позивач) приймає на себе виконання робіт по капітальному ремонту приміщень денного стаціонару дитячої поліклініки № 1 Святошинського району м. Києва, по вул. Уборевича,11 (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору ціна Договору складає 72583,00 грн. Вказана в п. 2.1. ціна визначається по проектно-кошторисній документації, що є невід’ємною частиною договору на момент його укладення. Кінцева ціна договору визначається по проектно-кошторисній документації та фактичним затратам підрядника. Ціна договору змінюється протягом дії договору, відповідно до чинного законодавства України. Оплата витрат, пов’язана з врахуванням підвищення ціни Договору, здійснюється замовником в порядку, передбаченому п. 3 цього Договору (п. 2.2. Договору).

Як додатки до Договору № 26/11 позивач та відповідач уклали Зведений кошторис розрахунок вартості будівництва та Локальний кошторис № 2-1-1 на капітальний ремонт приміщення денного стаціонару Дитячої поліклініки № 1.

На виконання Договору № 26/11 позивач здійснив роботи на суму в розмірі 72583,00 грн., що підтверджується належним чином завіреними копіями: акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007р. та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007р.

Судом, при дослідженні акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007р. та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007р. було встановлено, що вказані документи підписані зі сторони позивача та відповідача, а також належним чином оформлені.

Відповідно до п. 3.1 Договору поточні розрахунки за фактично виконані роботи, відповідно до проектно-кошторисної документації, проводяться замовником щомісячно на протязі п’яти банківських днів, після підписання актів прийняття робіт (акт форма № КБ-2в), оформлених уповноваженими особами замовника та підрядника.

Кінцевий розрахунок з підрядником за Договором проводиться Замовником протягом п’яти банківських днів після підписання акту прийомки об’єкта в експлуатацію (п. 3.2. Договору).

Відповідач не розрахувався за виконані на його користь роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з листом № 30/1 від 30.01.2008 про оплату заборгованості по Договору № 26/11 від 26.11.2007.

У відповідь на лист позивач відповідач визнав заборгованість та зобов’язався сплатити її в разі погашення кредиторської заборгованості (лист № 73а від 12.02.2008).

01.09.2008 позивач повторно звернувся до відповідача з листом № 1/09 про оплату заборгованості по Договору № 26/11 від 26.11.2007.

Заборгованість відповідача перед позивачем на суму в розмірі 72583,00 грн. також підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 12.11.2008.

Додатковою угодою № 1 від 26.12.2008р. до Договору № 26/11 від 26.11.2007 сторони погодили, що у зв’язку з відсутністю фінансування в 2008р. фінансові та юридичні зобов’язання відтерміновуються на 2009р.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів належного виконання зобов’язання за договором щодо оплати робіт відповідач не подав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Додатковою угодою № 1 від 26.12.2008р. встановлено строк виконання зобов’язання.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 72583,00 грн.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги судом не приймаються виходячи з наступного.

Як пояснив представник позивача, у відповідності з Державними будівельними нормами, введенню в експлуатацію підлягають об’єкти нового будівництва чи реконструкція об’єкту. Предметом договору є виконання робіт по капітальному ремонту, які не можна визначити ні як нове будівництво, ні як реконструкцію. Це підтверджується кошторисною документацією, яка пройшла Державну експертизу, що кваліфікувала ці роботи як капітальний ремонт. Роботи по капітальному ремонту приміщень денного стаціонару дитячої поліклініки № 1 Святошинського району м. Києва проводились на діючому об’єкті, тобто на час виконання робіт об’єкт з експлуатації не виводився. Відремонтовані приміщення почали функціонувати відразу після завершення ремонтних робіт, що не заперечується і самим відповідачем.

Крім того, матеріали справи містять Акт обстеження від 20.04.2009 комісією у складі заступника головного лікаря Брюханової Г.М., головної медсестри Бабак В.П., начальника відділу кадрів Махненко І.О., бухгалтера Петренко Н.М. та підрядника. В результаті обстеження встановлено, що роботи по договору від 26.11.2007 № 26/11 виконані в повному обсязі, а саме виконаний капітальний ремонт в приміщення денного стаціонару поліклініки та відповідають актам виконаних робіт.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 72583,00 грн. заборгованості за виконані роботи за договором правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Позивач також заявив про стягнення з відповідача 35 275,34 грн. збитків від інфляції, 6 706,66 грн. неустойки.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку «збитків»суд дійшов висновку, що позивач заявив про стягнення з відповідача 35 275,34 грн. інфляційних витрат та 6 706,66 грн. 3% річних.

          Згідно зі статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та 3% річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Позивач заявив про стягнення з відповідача 35 275,34 грн. інфляційних витрат та 6 706,66 грн. 3% річних у період з 2008 року по 27.12.2010 (1091 днів).

При дослідженні періоду розрахунку вказаного позивачем, суд встановив, що позивач визначив дату початку нарахування 3% річних та інфляційних без урахування Додаткової угоди № 1 від 26.12.2008р. до Договору № 26/11 від 26.11.2007.

Як раніше було встановлено судом сторони погодили відтермінування розрахунків на 2009р.

Таким чином, початок прострочення оплати боргу по Договору № 26/11 від 26.11.2007. є 01.01.2010.

          Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

01.01.2010 - 30.11.201072583.001.0825951.8178534.81

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

72583.0001.01.2010 - 27.12.20103613 %2153.63 Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 3 % річних в розмірі 2153,63 грн. за увесь час прострочення платежу (з 01.01.2010 по 27.12.2010) та 5951,81 грн. інфляційних витрат, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком суду.

          Зазначене відповідачем, що позивач не надсилав відповідачу вимоги про сплату заборгованості з урахуванням збитків від інфляції та 3% річних, а тому у позивача відсутні підстави для стягнення збитків від інфляції судом не приймаються, оскільки строк виконання зобов’язання визначений Договором та додатковою угоду та не потребує додаткового встановлення у відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дитячої поліклініки № 1 Святошинського району м. Києва (03142, м. Київ, вул. Уборевича, 11, код ЄДРПОУ 26316054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство "Контакт" (02001, м. Київ, вул. Раскової, 11, кімната, 605, код ЄДРПОУ 32306853) основний борг у розмірі 72583 (сімдесят дві тисячі п’ятсот вісімдесят три) грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 2 153 (дві тисячі сто п’ятдесят три) грн. 63 коп., збитки від інфляції в розмірі 5 951 (п’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят одна) грн. 81 коп., 806 (вісімсот шість) грн. 88 коп. державного мита та 164 (сто шістдесят чотири) грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                                               О.А.Грєхова

Повне рішення складено 25.02.11