Рішення № 13939758, 07.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/47307.02.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСАВА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаркет «ЗАРІНА»

про стягнення заборгованості.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІСАВА»(надалі ТОВ «ВІСАВА», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаркет «ЗАРІНА»(надалі ТОВ «Агромаркет «ЗАРІНА», відповідач) грошових коштів в розмірі 68926,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання щодо оплати поставленого товару згідно видаткової накладної № 47 від 02.07.2010 року. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача в сумі 68926,00 грн., з посиланням на положення Цивільного та Господарського кодексів України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на адресу товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 14.12.2010 року наявний у матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей про поставку товарів ТОВ «ВІСАВА»на користь ТОВ «Агромаркет «ЗАРІНА»було поставлено товар, що підтверджується видатковою накладною № 47 від 02.07.2010 року на суму 68926,00 грн., яка у належним чином засвідченій копії наявна у матеріалах справи.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Вчинення відповідного правочину підтверджується накладною № 47 від 02.07.2010 року на суму 68926,00 грн., та свідчить про виникнення між сторонами відносин, врегулювання яких передбачено параграфом 3 глави 54 розділу 3 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України.

Поставлений товар відповідачем не оплачений у повному обсязі, заборгованість підприємства станом на час розгляду справи складає 68926,00 грн., доказів на спростування вказаної суми боргу суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поставка товару на користь відповідача та прийняття товару останнім свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку з неотриманням коштів за поставлений товар, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою вих. № 324-11 від 18.11.2010 року у якій вимагав сплати заборгованості в сумі 68926,00 грн. Докази направлення листа-вимоги наявні у матеріалах справи (поштовий чек № 2985 від 20.11.2010 року, опис-вкладення до цінного листа). Строк виконання зобов’язань по оплаті поставленого товару є таким, що настав 18.11.2010 року.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за поставлену продукцію в розмірі 68926,00 грн., обов’язок по оплаті якої виник у відповідача згідно надісланої листа-вимоги, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права»зазначено, що при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Зазначених доказів та обґрунтувань позивачем до матеріалів справи не надано, а заявлена позивачем сума є явно завищеною виходячи з категорії спору, який не є складним, та відсутністю необхідності у затратах часу на підготовку матеріалів, виходячи з представлених суду доказів та інше.

Судові витрати позивача у сумі 925,26 грн. (689,26 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Сума надмірно сплаченого державного мита в розмірі 30,74 грн. підлягає поверненню позивачу на підставі довідки.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаркет «ЗАРІНА»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд 12-а, приміщення 31, п/р 260043013326 в ВАТ «ЄВРОГАЗБАНК»м. Київ, МФО 380430, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 36087589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСАВА»(33028, м. Рівне, вул. Кавказька, 2, п/р 2600101001389 в РФ ВАТ «Кредобанк»м. Рівне, МФО 336670, ідент. код 33408742) 68926,00 грн. (шістдесят вісім тисяч дев’ятсот двадцять шість гривень) основного боргу за поставлений товар та 925,26 грн. (дев’ятсот двадцять п’ять гривень двадцять шість копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання рішення 22.02.2011р.