Рішення № 13939745, 23.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/174-17/3923.02.11 За позовом                    Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»

До                                         Товариства з обмеженою відповідальністю «Віком»

Про                              стягнення 36983,16 грн.

                                                                                           Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача                    Перевознікова Н.І. (за дов.)

від відповідача          Харжевська Ю.В. (за дов.)

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося закрите акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго»з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Віком»штрафу в сумі 36983,16 грн. за несвоєчасну поставку товару за договором поставки № 4600002823 від 17.08.2009 р..

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов спірного договору в частині строків поставки товару за замовленнями № 45000036907, № 4500036910 та № 4500036913 від 23.09.2009 р..

Відповідач позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що спірний договір не містить дати його укладення, що унеможливлює визначення дати відліку строку, встановленого для виконання відповідачем своїх обов’язків по поставці спірного товару.

Також відповідач зазначає, що для вирішення спору по суті слід дослідити оригінал та копію спірного договору, наявність у позивача сертифікатів якості на спірну продукцію, а також те, чи були направлені позивачем спірні замовлення відповідачу електронною поштою.

Крім того, відповідач зазначає, що обов’язок відповідача поставляти продукцію за спірними замовленнями у певний строк у вказаних замовленнях прямо не зазначений, позивачем не надано доказів звернення до відповідача з вимогами щодо поставки спірного товару та сплати заявленого до стягнення штрафу.

Серед іншого, відповідач зазначає, що вживав заходів щодо виконання спірної поставки, а саме: розміщував відповідні замовлення у своїх постійних контрагентів (замовлення тканин тощо), проте постанови Кабінету Міністрів України № 1552 від 30.10.2009 р., № 1158 від 02.11.2009 р., № 1165 від 04.11.2009 р. та низка інших нормативних актів Кабінету Міністрів України щодо заходів, спрямованих на запобігання поширення грипу типу А/Н1N1/Каліфорнія/04/09 та гострих респіраторних захворювань, спричинила тривале порушення термінів виконання відповідачем замовлення позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2010 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 р., у справі № 6/174 позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 34806,76грн. штрафу та судові витрати; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2010 р. у справі № 6/174 рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 р. по даній справі скасовані, справу № 6/174 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2010 р. справу прийнято до свого провадження суддею Удаловою О.Г. та присвоєно їй номер 6/174-17/39.

Розгляд справи неодноразово відкладався, у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи таматеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

17.08.2009 р. позивач та відповідач уклали договір поставки № 4600002823 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач поставляє, а позивач купує на умовах Договору продукцію (спецодяг) з детальним найменуванням, визначенням комплектності, одиниці виміру, якості та вартості одиниці продукції відповідно до специфікації (додаток № 1), що є невід’ємною частиною Договору, партіями, в кількості та номенклатурі відповідно до умов Договору.

При цьому, посилання відповідача на відсутність у Договорі дати його укладення спростовуються наданою позивачем для залучення до матеріалів справи його копією.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦКдексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 673 ЦК України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Пунктом 2.3 Договору визначено, що поставка продукції здійснюється відповідачем окремими партіями згідно з окремими замовленнями позивача.

Розділом 4 Договору визначені умови та порядок оплати, а саме:

- відповідач здійснює поставку продукції партіями згідно з замовленнями на поставку, які подаються позивачем протягом дії Договору, за формою, наведеною в додатку № 2 до Договору, в яких вказується кількість, дата поставки, тара, найменування (номенклатура) продукції (п. 4.1);

- замовлення на поставку є дійсним, якщо підписане повноважними представниками позивача, згідно з п. 11.1 Договору та завірене печаткою або штампом «Для замовлень на поставку»позивача (п. 4.2);

- позивач надає попередньо відповідачу замовлення на поставку факсом або електронною поштою в строк не менше, ніж за 20 робочих днів до запланованої дати поставки з наступним підтвердженням оригіналом замовлення, оформленим згідно з п. 4.2 Договору. Відповідач письмово інформує позивача про отримання замовлення та підтверджує дату поставки факсом протягом трьох робочих днів з моменту отримання відповідного замовлення позивача (п. 4.3);

- якщо у термін, вказаний в п. 4.3 Договору, відповідач не надасть підтвердження замовлення або мотивовану відмову від прийняття замовлення до роботи, то таке замовлення вважається прийнятим до виконання відповідачем (п. 4.4).

Як слідує з матеріалів справи позивачем відповідачу були направлені замовлення на загальну суму 184915,88 грн.:

- №4500036907 від 23.09.2009 р. на суму 84065,22 грн., дата кінцевої поставки 20.10.2009 р.;

- №4500036910 від 23.09.2009 р. на суму 74955,34 грн. дата кінцевої поставки 10.11.2009р.;

№ 45000036913 від 23.09.2009 р. на суму 25895,32 грн. дата кінцевої поставки 20.12.2009р..

Зі змісту вказаних замовлень слідує, що:

- вони були зроблені саме на виконання Договору (напис в правому верхньому куті);

- вони затверджені директором відповідача та містять відтиск печатки відповідача.

Враховуючи викладене вище, а саме: факт затвердження вказаних заявок відповідачем та відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів щодо відмови відповідача від їх виконання, вказані замовлення, відповідно до умов Договору вважаються прийнятим до виконання відповідачем.

Пунктом 4.4.1 Договору встановлено, що відповідач може змінити термін та дату поставки виключно за погодженням з позивачем.

Матеріали справи не містять жодних доказів того, що сторонами досягнуто згоди про змінену строків поставки за спірними замовленнями, а відтак, відповідач мав виконати свої обв’язки по поставці продукції, асортимент якої визначний спірними замовленнями, у строки, визначені даними замовленнями.

Пунктом 4.9 Договору визначено, що датою поставки продукції є дата, що зазначена в накладній.

Як слідує з матеріалів справи, поставка товару за спірними замовленнями була проведена відповідачем з порушенням строків, визначених у спірних замовленнях, а саме:

1. поставка продукції за замовленням № 4500036907 з кінцевою датою поставки 20.10.2009 р. була проведена відповідачем в період з 04.12.2009 р. по 16.03.2010 р. (видаткові накладні № В-00000184 від 04.12.2009 р., № В-00000187 від 08.12.2009 р., № В-00000190 від 11.12.2009 р., № В-00000193 від 17.12.2009 р., № В-00000203 від 24.12.2009 р., № В-00000028 від 03.03.2010 р., № В-00000035 від 16.03.2010 р.). При цьому, сума зазначених накладних дорівнює сумі, визначений замовленням;

2. поставка продукції за замовленням № 4500036910 з кінцевою датою поставки 10.11.2009р. була проведена відповідачем в період з 25.11.2009 р. по 27.01.2010 р. (видаткові накладні № В-00000173 від 25.11.2009 р., № В-00000199 від 21.12.2009 р., № В-00000010 від 27.01.2010 р.). Сума поставки на 2797,94 грн. більша, ніж сума замовлення;

3. поставка продукції за замовленням № 4500036913 з кінцевою датою поставки 20.12.2009р. була проведена відповідачем у період з 18.12.2009 р. по 16.03.2010 р. (видаткові накладні № В-00000197 від 18.12.2009 р., № В-00000199 від 21.12.2009 р., № В-00000203 від 24.12.2009 р., № В-00000008 від 19.01.2010 р., № В-00000028 від 03.03.2010 р., № В-00000035 від 16.03.2010 р.) При цьому, сума зазначених накладних дорівнює сумі, визначений замовленням. Зі змісту зазначених накладних слідує, що частина продукції за вказаним замовленням на суму 10882,08 грн. (видаткова накладна № В-00000197 від 18.12.2009 р.) була поставлена відповідачем позивачу вчасно, а решта, на суму 15013,24 грн., з простроченням.

Посилання відповідача на те, що обов’язок відповідача поставляти продукцію за спірними замовленнями у певний строк у вказаних замовленнях прямо не зазначений, спростовуються змістом спірних замовлень, в яких вказано кінцеву дату поставки.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем не надано доказів звернення до відповідача з вимогами щодо поставки спірної продукції, слід зазначити, що умовами Договору не встановлений обов’язок позивача звертатися до відповідача з зазначеними вимогами.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт поставки позивачем відповідачу продукції з порушенням строків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що відповідач у випадку прострочення поставки або недопоставки продукції (товару) у визначений згідно з умовами Договору строк сплачує позивачу штраф в розмірі 20% від вартості недопоставленого чи поставленого з порушенням термінів поставки товару.

Позивач вимагає стягнути з відповідач штраф в сумі 36983,16 грн., який нараховує як 20% від загальної суми поставки (184915,88 грн.), що є порушенням умов Договору, оскільки загальна сума продукції, яка постановлена відповідачем з порушенням строків, становить 174033,80 грн. а саме:

- 84065,22 грн. за замовленням №4500036907;

- 74955,34 грн. за замовленням №4500036910;

- 15013,24 грн. за замовленням № 45000036913,

з огляду на що сума штрафу має становити 34806,76 грн.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасну поставку продукції за договором поставки № 4600002823 від 17.08.2009 р. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 34806,76 грн., в задоволенні вимог про стягнення штрафу в сумі 2176,40 грн. судом відмовлено з підстав їх безпідставності.

При цьому, посилання відповідача на те, що він вживав заходів щодо виконання спірної поставки, а саме: розміщував відповідні замовлення у своїх постійних контрагентів (замовлення тканин тощо), проте постанови Кабінету Міністрів України № 1552 від 30.10.2009 р., № 1158 від 02.11.2009 р., № 1165 від 04.11.2009 р. та низка інших нормативних актів Кабінету Міністрів України щодо заходів, спрямованих на запобігання поширення грипу типу А/Н1N1/Каліфорнія/04/09 та гострих респіраторних захворювань, спричинила тривале порушення термінів виконання відповідачем замовлення позивача, судом до уваги не беруться як такі, що не підтверджуються жодним доказом.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню як законні та обґрунтовані.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Віком»(03110, м. Київ, вул. Пироговського, будинок № 19, корп. 4, код 31169284) на користь закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»(08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, код 23243188) штраф в сумі 34806 (тридцять чотири тисячі вісімсот шість) грн. 76 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 348 (триста сорок вісім) грн. 07 коп. грн. та 222 (двісті двадцять дві) грн. 11 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                 О. Г. Удалова