Рішення № 139397410, 02.09.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"02" вересня 2026 р. Справа № 363/861/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в залі суду в м. Вишгороді за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

10 лютого 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просив стягнути з останнього заборгованість у загальній сумі 31 350 грн 26 коп., судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 червня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено Договір № 4759046 про надання коштів на умовах споживчого кредиту на засадах строковості, зворотності та платності. Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту становить 6 600 грн, строк кредитування 360 днів, періодичність сплати процентів кожні 15 днів, процентна ставка 1,5 %. На виконання умов договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало відповідачу кредитні кошти в сумі 6 600 грн шляхом їх зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 . 23 червня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено додатковий договір, на підставі якого відповідачу додатково надано кошти в розмірі 1 400 грн. У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань 02 червня 2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу № 02-1/06/2025 відступило за плату, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до відповідача в загальній сумі 33 703 грн 85 коп., з яких: 6 860 грн 05 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 22 843 грн 80 коп. - заборгованість за процентами, 4 000 грн - штрафні санкції. Після укладення договору факторингу позивачем у межах строку кредитування за 16 днів додатково нараховано 1 646 грн 412 коп. - процентів. У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 31 350 грн 26 коп., з яких: 6 860 грн 05 коп. заборгованість за тілом кредиту, 22 843 грн 80 коп. - заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором, 1 646 грн 412 коп. - заборгованість за процентами, нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».

Процесуальні дії у справі.

19 травня 2026 року ухвалою суду від позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; задоволено клопотання позивача про витребування доказів від АТ КБ «ПриватБанк».

15 червня 2026 року на виконання ухвали суду від АТ КБ «ПривтБанк» надійшла інформація щодо зарахування кредитних коштів.

24 серпня 2026 року протокольною ухвалою постановлено здійснювати заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Позиції учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення поштових повідомлень на адресу реєстрації, що підтверджується поштовими відправленнями з відміткою «вручено особисто» та реєстром вихідної кореспонденції Вишгородського районного суду Київської області.

Жодних заяв чи клопотань до суду не подавав, свого представника до суду не направив, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18, листи, що повернулися з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими за умови їх направлення на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) або адресу, самостійно зазначену стороною як адресу для листування.

Відповідно до частини першої статті 280 та статті 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено відповідну ухвалу, відображену в протоколі судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на належне повідомлення сторін та відсутність клопотань про відкладення розгляду справи суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом установлено, що 23 червня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 4759046 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно з умовами договору сума кредиту становить 6 600 грн, строк кредитування 360 днів, періодичність сплати процентів кожні 15 днів, стандартна процентна ставка 1,5 % за кожен день користування кредитом, денна процентна ставка 1,5 %.

Кредит надано у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 .

Проценти, що нараховуються за цим договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, тобто за методом «факт/факт».

Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «43518» 10 липня 2024 року о 15:02:28.

23 червня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до договору № 4759046 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно з умовами додаткового договору сума додатково наданого кредиту становить 1 400 грн, а загальний розмір кредиту 8 000 грн.

Згідно з листами АТ «ПУМБ» від 10 червня 2025 року підтверджено зарахування 23 червня 2024 року о 15:04:08 на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «ПУМБ», кредитних коштів у сумі 6 600 грн, а також 23 червня 2024 року о 18:55:21 на цю ж платіжну картку кредитних коштів у сумі 1 400 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за договором № 4759046 від 23 червня 2024 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 02 червня 2025 року сума заборгованості становить 33 703 грн 85 коп., з яких: 6 860 грн 05 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 22 843 грн 80 коп. - заборгованість за нарахованими процентами, 4 000 грн - штрафні санкції.

Із договору факторингу № 02-1/06/2025 від 02 червня 2025 року встановлено, що право грошової вимоги до відповідача відступлено ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, за 16 календарних днів (з 03 червня 2025 року по 18 червня 2025 року) заборгованість відповідача становить: 6 860 грн 05 коп. - основний борг, 1 646 грн 40 коп. - нараховані проценти за користування грошовими коштами, усього -506 грн 45 коп.

Застосовані норми права.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як передбачено ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 Цивільного кодексу України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Також, статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 205 ЦК України щодо форм правочину, способу волевиявлення встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, ст. 1077 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Мотиви і висновки суду.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що кредитний договір є двосторонньою угодою і має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами; кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит (певну грошову суму) та набуває право вимоги на повернення наданих грошових коштів і сплати процентів, а позичальник несе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту і сплати процентів.

Тобто кредитний договір є відплатним, тому позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами.

Між позивачем та відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора укладено електронний кредитний договір, у якому визначено порядок та умови надання і повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами та інші умови.

Зазначений кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема місце проживання, номер мобільного телефону, інформацію про місце роботи, паспортні дані та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

На підставі цього договору відповідач отримав від позивача кредитні кошти, тобто позивач виконав свої зобов`язання і надав кредит, однак відповідач не в повній мірі виконав взяті на себе зобов`язання та не повернув позивачу кредит і платежі за користування кредитом у визначені строки та розмірах, у зв`язку з чим у нього виникла перед позивачем заборгованість.

Відповідач добровільно уклав кредитний договір, погодився з його умовами, у тому числі щодо розміру процентної ставки, порядку її нарахування та строків повернення. Жодних доказів недійсності відповідних умов договору, їх зміни або припинення відповідачем не надано.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованості за договором № 4759046 від 23 червня 2024 року у розмірі 31 350 грн 26 коп., з яких: 6 860 грн 05 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 22 843 грн 80 коп. - заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором, 1 646 грн 40 коп. - заборгованість за процентами, нарахованими позивачем.

Оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання своїх зобов`язань перед первісним або новим кредитором, не спростував наявність заборгованості та її розмір, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з платіжною інструкцією № 92 від 03 лютого 2026 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп., який відповідно до вимог статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з положеннями статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з проведенням експертизи.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Водночас відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Судом встановлено, що 01 серпня 2024 року між адвокатом Дідухом Є.О. та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А.

Договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані послуги професійної правничої допомоги у межах розгляду справи № 363/861/26 у суді першої інстанції становить 10 000 грн, що підтверджується додатковою угодою № 1 до договору № 01/08/2024-А від 09 грудня 2025 року; актом № 4759046 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно з договором № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року; детальним описом робіт (наданих послуг) № 4759046 від 15 грудня 2025 року; заявкою № 4759046 на виконання доручення до договору № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року; рахунком на оплату № 47590462025 від 15 грудня 2025 року; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5972/10 від 24 березня 2017 року.

Враховуючи наведені обставини справи, характер спірних правовідносин, обсяг наданих представником позивача послуг, незначну складність справи, наявність усталеної судової практики у спорах цієї категорії, а також критерії розумності, співмірності та необхідності судових витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням положень статей 133, 137, 141 ЦПК України, правових висновків Верховного Суду та практики ЄСПЛ суд вважає обґрунтованим та співмірним стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 280-282, 288, 289, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за кредитним договором у розмірі 31 350 грн 26 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (адреса: 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, 40, приміщення 19 літ «Н», «П». Код ЄДРПОУ: 40966896).

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя Олійник С.В.