Рішення № 13939710, 22.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/2022.02.11 За позовомприватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Мега-Поліс”

довідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”

простягнення 2372, 95 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Мельник Ю.П. (довіреність №42 від 20.10.2010 року)

від відповідача:головний юрисконсульт юридичного відділу Шлапак Є.В. (довіреність від 05.10.2010 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Мега-Поліс” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” майнових збитків у розмірі 2372, 95 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Позивач відшкодував (виплатив страхове відшкодування) застрахованій особі ОСОБА_1 нанесені йому в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 18 грудня 2009 року на вул. Берковецька, 6 в місті Києві, збитки. Позивач, посилаючись на статтю 993 Цивільного кодексу України та статтю 27 Закону України “Про страхування”, просив суд стягнути з Відповідача вищеозначену суму збитків з врахуванням того, що останній уклав з винуватцем дорожньо-транспортної пригоди договір обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власника транспортного засобу та відповідно до статті 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” зобовязаний відшкодувати завдані його страхувальником збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 року порушено провадження у справі № 23/20 та призначено її розгляд на 22.02.2011 року.

Представник Позивача у судовому засіданні надав витребувані судом документи та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача вимог ухвали суду не виконав, відзиву не надав, але проти позову заперечував.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.02.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №2453-10 від 21.05.2009 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль Nissan Qashqai (державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

18.12.2009 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась на вул. Берковецька, 6 в м. Києві, автомобіль Nissan Qashqai (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 18.12.2009 року.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля Audi 80 (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) ОСОБА_2 10.11 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 18.12.2009 року та постановою Святошинського районного суду м. Києва від 29.12.2009 року.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля Nissan Qashqai (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) Позивачем замовив проведення експертного дослідження. Згідно звіту про оцінку №31 від 20.01.2010 року розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля Nissan Qashqai (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді становить 2579, 51 гривень.

Позивач страховим актом №1914/2453-10 від 11.05.2010 року визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП страховим випадком та виплатив на його користь 2758, 80 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №2250 від 21.05.2010 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України “Про страхування” до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник (ОСОБА_1) має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди застрахована Відповідачем відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4351218 зі строком дії страхового покриття з 15.01.2009 року по 14.01.2010 року.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.

Договором (полісом) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4351218 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25500,00 грн., франшиза становить 510 грн.

Позивач направив на адресу Відповідача заяву про виплату страхового відшкодування вих. № 12362 від 12.08.2010 року з додатками. Вказана претензія отримана Відповідачем 17.08.2010 року, що підтверджує поштове повідомлення про вручення.

Відповідно до статті 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обовязок Відповідач не виконав.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 37.2 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що у випадку прострочення виплати страхового відшкодування страховик сплачує на користь особи, яка має право на отримання такого відшкодування, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

За таких обставин, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення з Відповідача пені підлягає задоволенню за період та у розмірі заявленому Позивачем.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Мега-Поліс” (03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, 23, ідентифікаційний код 30860173) 2248, 50 грн. (дві тисячі двісті сорок вісім гривень 80 копійок) страхового відшкодування; 124, 15 (сто двадцять чотири гривні 15 копійок) пені; 102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Повне рішення складено:23.02.2011 року.