Ухвала суду № 139396824, 02.09.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/6311/26

Провадження № 2-ві/274/5/26

У Х В А Л А

Іменем України

про відмову в задоволенні заяви про відвід

"02" вересня 2026 р. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Хуторна І.Ю.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вдовиченко Т.М. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, третя особа: Державна інспекція архітектури та містобудування України, про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю (земельною ділянкою та житловим будинком) шляхом зобов`язання вчинити певні дії згідно законодавства, -

в с т а н о в и в:

У провадженні судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М. перебуває цивільна справа № 274/6311/»6за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, третя особа: Державна інспекція архітектури та містобудування України, про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю (земельною ділянкою та житловим будинком) шляхом зобов`язання вчинити певні дії згідно законодавства.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

31.08.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Вдовиченко Т.М.

У заяві ОСОБА_1 вказує, що, за наявною у нього інформацією, суддя Вдовиченко Т.М. перебуває у тривалих тісних дружніх та позапроцесуальних, можливо родинних, відносинах із ОСОБА_2 , який є забудовником торгово-офісного центру «На Кругу».

Крім того, заявник зазначає, що суддя Вдовиченко Т.М. вже неодноразово розглядала справи, пов`язані з правопорушеннями за адресою: АДРЕСА_1 , а також інші земельно-будівельні спори за участю ОСОБА_2 .

Заявник вказує, що у всіх без винятку процесах суддя Вдовиченко Т.М. демонструє очевидний обвинувальний або заперечуваний ухил на користь ОСОБА_2 , систематично приймаючи рішення, які, як він вважає, легалізують незаконні дії забудовника та органу місцевого самоврядування.

Також ОСОБА_1 посилається на те, що ним офіційно направлено скарги (звернення) до Вищої ради правосуддя щодо протиправних, завідомо незаконних та упереджених, на його думку, процесуальних дій судді Вдовиченко Т.М., вчинених нею під час розгляду аналогічних справ та винесення рішень на користь ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Вдовиченко Т.М. від 28 серпня 2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вдовиченко Т.М. визнано необґрунтованою.

За положеннями ч. 7 ст. 40 ЦПК України відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Частинами 1-3 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

У ч. ч. 1, 4 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) вказано, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV визначено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В пункті 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності, чи наявні обставини, які гарантовано виключають упередженість судді.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Аналізуючи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вдовиченко Т.М. суд зазначає, що наведені у заяві доводи не свідчать про наявність передбачених статтею 36 ЦПК України підстав для відводу судді.

Зокрема, твердження ОСОБА_1 про перебування судді Вдовиченко Т.М. у тривалих тісних дружніх або родинних відносинах із ОСОБА_2 не підтверджені належними і допустимими доказами.

Як зазначено в ухвалі судді Вдовиченко Т.М. про визнання заяви про відвід необґрунтованою, суддя не перебуває і ніколи не перебувала ані в родинних, ані в тривалих тісних дружніх відносинах з ОСОБА_2 .

Сам по собі факт розгляду суддею Вдовиченко Т.М. інших справ, у яких брав участь ОСОБА_2 , не може свідчити про упередженість судді або її заінтересованість у результаті розгляду даної цивільної справи.

Також незгода ОСОБА_1 з процесуальними рішеннями судді Вдовиченко Т.М., прийнятими в інших справах, не може бути підставою для її відводу, оскільки законність та обґрунтованість судових рішень перевіряється у встановленому процесуальним законом порядку.

Посилання заявника на те, що суддя Вдовиченко Т.М. у попередніх справах, на його думку, приймала рішення на користь ОСОБА_2 , фактично зводяться до незгоди із судовими рішеннями та правовою оцінкою обставин відповідних справ.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням судді обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує (ухвала Верховного Суду від 18 серпня 2025 року у справі № 754/1282/25).

Щодо посилання ОСОБА_1 на звернення до Вищої ради правосуддя зі скаргами на суддю Вдовиченко Т.М., суд зазначає, що сам факт звернення особи до органу суддівського врядування зі скаргою не свідчить про наявність у судді упередженості або об`єктивно обґрунтованих сумнівів у її безсторонності.

Крім того, згідно з ухвалою судді Вдовиченко Т.М. Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19.08.2026 № 1692/3дп/15-26, відмовлено у відкритті дисциплінарної справи за скаргами ОСОБА_1 стосовно судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М.

Отже наведені заявником обставини не підтверджують існування особистої заінтересованості судді Вдовиченко Т.М. у результаті розгляду справи, її родинних чи інших близьких відносин із ОСОБА_2 або інших обставин, які могли б об`єктивно викликати сумнів у її неупередженості чи об`єктивності.

Заявником не наведено конкретних фактичних обставин та не надано належних доказів, які б свідчили про наявність об`єктивно обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді Вдовиченко Т.М.

Крім того, оцінюючи доводи заявника відповідно до критеріїв безсторонності, суд зазначає, що за суб`єктивним критерієм матеріали справи не містять доказів особистої упередженості чи необ`єктивності судді Вдовиченко Т.М., а за об`єктивним критерієм відсутні встановлені обставини, які могли б викликати у стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви щодо її безсторонності. Сам по собі факт заявлення відводу, незгода учасника справи з процесуальними рішеннями судді, її участь у розгляді інших справ за участю тієї самої особи або звернення заявника зі скаргами до Вищої ради правосуддя не є такими обставинами та не свідчить про наявність особистої упередженості судді чи об`єктивно обґрунтованих сумнівів у її безсторонності.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 , не свідчать про наявність передбачених законом підстав для відводу судді Вдовиченко Т.М., а тому у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись ст. 36, 39, 40, 258-261, 353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Вдовиченко Т.М. від розгляду цивільної справи № 274/6311/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, третя особа: Державна інспекція архітектури та містобудування України, про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю (земельною ділянкою та житловим будинком) шляхом зобов`язання вчинити певні дії згідно законодавства.

Ухвала набирає законної сили із дня її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Суддя І.Ю. Хуторна