Ухвала суду № 139396809, 28.08.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/6340/26

Провадження № 1-кс/0274/1022/26

У Х В А Л А

Іменем України

28.08.2026 року м. Бердичів

Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Бердичева Житомирської області клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Марківці Козятинського р-ну Вінницької області, українця, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12026060480000549 від 11.08.2026,

в с т а н о в и в :

28.08.2026 слідчий СВ Бердичівського РВП ОСОБА_6 за погодженням з прокурором звернулася до суду з клопотанням, у якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

В клопотанні орган досудового слідства необхідність прийняття такого рішення аргументував тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Також у клопотанні орган досудового розслідування вказує на ризики, передбачені пп. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та міру покарання, яка загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, враховуючи дані про підозрюваного, який не має стійких сформованих соціальних зв"язків, не працює, який є військовослужбовцем військової частини, раніше судимий, тому перебуваючи на волі, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Тому обрання ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить запобігання вищезазначених ризиків.

Вказаний факт було внесено 11.08.2026 до ЄРДР за № 12026060480000549 з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України та розпочате досудове слідство.

27.08.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 підтримав клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказав, що існують ризики, передбачені пп. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначив, що підозрюваний постійно притягується до кримінальної відповідальності за вчинення майнових злочинів. За рахунок чого має кошти на прожиття. У суді на розгляді перебуває три обвинувальні акти. Перебуває у СЗЧ.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він вину у вчиненому визнає. Має намір відшкодувати збитки. Більше вчиняти злочини не буде. Просив застосувати відносно нього домашній арешт. Має жінку та дітей, які перебувають на його утриманні. Підробляє ремонтами.

Захисник ОСОБА_4 судовому засіданні у своєму виступі щодо задоволення клопотання слідчого заперечила. Просила прийняти до уваги, що підозрюваний вину у вчиненому визнає, має намір відшкодувати збитки. Зазначила, що ризики не доведені. Викрадені речі повернуті. В 2024 році отримав травми в ЗСУ, тому стан здоров`я не дозволяє перебувати в СІЗО. Просила обрати відносно ОСОБА_5 цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши виступи учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя встановив наступне.

Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12026060480000549 від 11.08.2026.

27.08.2026 ОСОБА_5 під особистий підпис повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

09.08.2026 близько 23 год 00 хв у ОСОБА_5 , перебуваючи поза межами розташування військової частини, виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, яке знаходилось у домоволодінні АДРЕСА_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, останній 09.08.2026 близько 23 год 00 хв, перебуваючи поруч із домоволодінням АДРЕСА_3 , переліз через паркан та проник до території домоволодіння за вказаною адресою, в подальшому шляхом віджиму металопластикового вікна невстановленим слідством предметом проник до середини домоволодіння.

Продовжуючи реалізацію свого умислу, ОСОБА_5 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, в період дії воєнного стану, запровадженого на території України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, перебуваючи у домоволодінні, повторно таємно викрав належне потерпілій ОСОБА_8 майно, а саме: акустичну мультимедійну систему торгівельної марки «Gembird» модель «WCS-220» вартістю 1 766 грн 33 коп, відпарювач ручний торгівельної марки «Grunhelm» модель «GHS1103» вартістю 633 грн 00 коп, дві колонки акустичні торгівельної марки «Sven» модель «SPS-575» вартістю 1 132 грн 67 коп, після чого місце вчинення кримінального правопорушення залишив та у подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 3 532 грн 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства», № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року).

Отже, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.

На підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий посилається на зібрані органом досудового розслідування докази, які були досліджені в судовому засіданні, а саме:

- протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_8 від 10.08.2026;

- протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 від 11.08.2026;

- протоколи огляду місця події від 10.08.2026;

- висновок експерта № СЕ-19/106-26/13806-ТР від 18.08.2026;

- висновок експерта № СЕ-19/106-26/13802-ТВ від 20.08.2026;

- інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилалися слідчий у клопотанні і прокурор в ході його розгляду, дають підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Оцінюючи наявні у справі матеріали та встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини, слідчий суддя вважає доведеними ризики, передбачені пп. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального процесуального законодавства є певна ступінь ймовірності того, що підозрюваний вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Згідно пп. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Зокрема, санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Слідчим суддею при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 враховуються тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та міра покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим. Так, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, у якому обгрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , класифікується як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 не має стійких сформованих соціальних зв"язків за місцем його проживання, оскільки неодружений, неповнолітніх та непрацездатних осіб на утриманні не має, не працює, тому ступінь його соціальних зв`язків не є таким, який би утримував його за місцем проживання. Доводи підозрюваного у судовому засіданні про наявність на його утриманні дружини та дітей жодними доказами не підтверджені.

Згідно довідки Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області від 24.08.2026 вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: с. Іванківці Бердичівського району Житомирської області не зареєстрований і не проживає.

Вказані обставини свідчать про ймовірність існування ризиків, передбачених пп. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - шляхом неявки на виклики до слідчого та/або суду.

Також, як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення ряду корисливих злочинів проти власності. В матеріалах клопотання містяться докази щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. На даний час на розгляді в Бердичівському міськрайонному суді Житомирської області перебувають три обвинувальні акти за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінальних правопорушень.

Вказані обставини свідчать про схильність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення інших злочинів та ймовірності існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно повідомлення КНП "Центральна районна лікарня Бердичівського району" від 11.08.2026 ОСОБА_5 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Характеризуючих даних відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчим до клопотання та прокурором в ході його розгляду не долучено.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання необхідно у повній мірі враховувати вимоги кримінального процесуального законодавства України, практики Європейського суду з прав людини, забезпечення не тільки прав підозрюваного, а й високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити питання про застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог міжнародного та національного законодавства, необхідно належним чином оцінити характер справи, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, та наслідки вчинення протиправних діянь.

Виходячи із вищезазначених доведених у ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження переконується, що більш м`який запобіжний захід щодо ОСОБА_5 буде недостатнім для запобігання ризикам, які навели слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні.

Тому слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, його сімейний стан, тяжкість кримінального правопорушення, за яке він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680 грн (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) грн 00 коп, оскільки внесення застави саме в такому розмірі зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового розслідування; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває; заборонити спілкуватися з потерпілою та свідками у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Доводи захисника ОСОБА_4 про неможливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через його стан здоров`я, у зв`язку з чим до нього слід застосувати цілодобовий домашній арешт, не знайшли свого підтвердження, оскільки жодними належними доказами не доведені.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою обраховувати з моменту взяття під варту ОСОБА_5 - з 15 години 30 хвилин 28 серпня 2026 року до 15 години 30 хвилин 26 жовтня 2026 року.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680 грн (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 коп (Реквізити для сплати застави: отримувач: ТУ ДСА України в Житомирській області, код отримувача: 26278626, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, рахунок отримувача: UA758201720355229001500000277, призначення платежу вказати, хто і за що платить, справа № 274/6340/26 Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового розслідування;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває;

- заборонити спілкуватися з потерпілою та свідками у кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити до 26 жовтня 2026 року.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі слідчого судді розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної даною ухвалою, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, процесуального прокурора.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду, а підозрюваним у той же строк із дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя : ОСОБА_1