Рішення № 139396686, 02.09.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1558/26

Провадження № 2/192/1535/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

02 вересня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Стрельникова О. О.

за участю секретаря судового засідання Бондаренко В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Солоне, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області, цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 10 травня 2023 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту №1016483 про надання споживчого кредиту.

Сума наданого відповідачу кредиту складає 3500 грн. 00 коп., при цьому строк кредитування 350 днів, процентна ставка 1,99% на день.

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 3500 грн. 00 коп., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 15 липня 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено договір факторингу № 01.02-23/25, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.

Таким чином до позивача відповідно до укладеного договору факторингу №01.02-23/25 від 15 липня 2025 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі заборгованості за кредитним договором відповідача, яка складається з суми кредиту 3499 грн. 99 коп., суми процентів за користування кредитом 15880 грн. 20 коп., а всього 19380 грн. 19 коп., у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, надав суду клопотання згідно якого просить суд про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а. с. 36, 61).

Відповідач, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, будь-якої поважної причини неявки суду не повідомив, відзиву не подав (а. с. 58, 60 зворот).

Суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Суд з`ясувавши обставини по справі, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зі змісту ст. 1078 ЦК України випливає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України - боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судом встановлено, що між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем укладено договір №1016483 від 10 травня 2023 року про надання споживчого кредиту, який був укладений в електронній формі (а. с. 11-12).

Як вбачається з паперової копії доданого до позовної заяви позивачем вказаного кредитного договору сума кредиту на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 3500 грн. 00 коп., строк кредиту 350 днів.

Відповідно до п. 1.5.1 договору - стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.

Згідно п. 1.5.2 договору - знижена процентна ставка 0,010 % в день.

Відповідно до п. 2.1. договору - кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» №2646_250812145525 від 12 серпня 2025 року, 10 травня 2023 року кошти від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» в сумі 3500 грн. 00 коп. були зараховані на картку № НОМЕР_1 (а. с. 86-87).

Таким чином, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» виконало зі свого боку свої зобов`язання за кредитним договором №1016483 від 10 травня 2023 року та надало відповідачу кредитні кошти.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 25 липня 2025 року за кредитним договором №1016483 від 10 травня 2023 року мається заборгованість, яка складається з 3499 грн. 99 коп. суми основного боргу та 15880 грн. 20 коп. заборгованості за процентами, а всього 19380 грн. 19 коп. (а. с. 22-24).

Відповідно до договору факторингу №01.02-23/25 від 15 липня 2025 року до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №1016483 від 10 травня 2023 року (а. с. 25-30).

Таким чином, аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача за кредитним договором №1016483 від 10 травня 2023 року станом на 25 липня 2025 року з суми кредиту 3499 грн. 99 коп., суми процентів за користування кредитом 15880 грн. 20 коп., а всього 19380 грн. 19 коп. є обґрунтованими та у відповідності до ст.ст. 611, 615 ЦК України підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду (а. с. 10, 40).

На підставі викладеного, ст.ст. 526-530, 533, 536, 598, 610-615, 638-643, 1046-10561, 1077, 1078, 1082 ЦК України; керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 37616221, за договором №1016483 про надання споживчого кредиту від 10 травня 2023 року станом на 30 травня 2026 року: заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3499 (три тисячі чотириста дев`яносто дев`ять) грн. 99 (дев`яносто дев`ять) коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 15880 (п`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 20 (двадцять) коп., а всього 19380 (дев`ятнадцять тисяч триста вісімдесят) грн. 19 (дев`ятнадцять) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 (сорок) коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 02 вересня 2026 року.

Головуючий: суддя Стрельников О. О.