Рішення № 13939649, 17.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/617.02.11 За позовом Дочірнього підприємства «ДП Фудлайн» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська

торговопромислова компанія»

Про стягнення 76592,84 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Пасічник К.М. –представник за довіреністю № 04/079 від 17.12.10.

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства «ДП Фудлайн»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торговопромислова компанія»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором поставки № 2307-КП від 23.07.09. в розмірі 76592,84 грн. (54493,84 грн. –основний борг, 17343,23 грн. –пеня, 3013,46 грн. –збитки від інфляції, 1742,31 грн. –3% річних).

Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача зобов’язань, передбачених умовами зазначеного вище Договору поставки № 2307-КП від 23.07.09. щодо оплати отриманого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.11. порушено провадження у справі № 30/6, розгляд справи було призначено на 27.01.11. о 11-50.

В судовому засіданні 27.01.11. представником позивача було подано розрахунок позовних вимог, відповідно до яких, заборгованість відповідача перед позивачем складає 97134,13 грн. (54493,84 грн. –основний борг, 10683,48 грн. –пеня, 1594,50 грн. –3% річних, 30362,31 грн. –збитки від інфляції).

Представник відповідача в судове засідання 27.01.11. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 14.01.11. про порушення провадження у справі № 30/6 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/6 було відкладено на 17.02.11. о 10-40.

В судовому засіданні 17.02.11. представником позивача на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої Дочірнє підприємство «ДП Фудлайн»просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором поставки № 2307-КП від 23.07.09. в розмірі 97134,13 грн. (54493,84 грн. –основний борг, 10683,48 грн. –пеня, 1594,50 грн. –3% річних, 30362,31 грн. –збитки від інфляції).

Представник відповідача в судове засідання 17.02.11. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 14.01.11. про порушення провадження у справі № 30/6, та ухвали Господарського суду міста Києва від 27.01.11. не виконав, письмового відзиву на позов та контррозрахунок суми позову не надав, заяв та клопотань не надав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/6.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

23.07.09. між Дочірнім підприємством «ДП Фудлайн»(далі –Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська торговопромислова компанія»(далі –Покупець) було укладено Договір поставки № 2307-КП від 23.07.09. (далі –Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Постачальник зобов’язується передати Покупцеві у власність товари харчування (далі –Товар), що належать Постачальнику на правах власності, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах Договору.

Пунктом 2.1 Договору сторонами погоджено, що зобов’язання сторін по поставці Товару виникають на підставі узгодженого сторонами замовлення Покупця на поставку Товару (далі –Замовлення) з асортименту згідно прайслистів Постачальника або згідно Специфікації у разі її затвердження.

Відповідно до п. 4.1 Договору, Постачальник здійснює поставку Товару відповідно до погодженого сторонами Замовлення та Специфікації, але не пізніше п’ятиденного терміну з дати узгодження Замовлення. Замовлення вважається узгодженим з моменту підписання його обома сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначених пунктів Договору, відповідачем було надіслано на адресу позивача Замовлення від 23.10.09., 20.08.09., 21.07.09., 23.07.09. з додатками, в яких вказано вид, кількість, якість Товару, строк, умови і місце поставки.

Згідно п. 3.1 Договору, ціна Товару для кожної поставки узгоджується сторонами і зазначається у Специфікації до Договору.

Додатком до Договору є Специфікація № 1 (належним чином завірена копія якої міститься в матеріалах справи), відповідно до якої Постачальником і Покупцем було погоджено асортимент і ціну Товару, що має поставлятись згідно Договору.

Додатковою угодою № 1 до Договору, укладеною між позивачем і відповідачем 29.09.09., сторони погодили до п. 3 чинного Договору додати підпункт 3.1.1, відповідно до якого сторони погодились, що загальна сума Договору складається із суми всього поставленого за цим Договором товару і орієнтовно складає 3000000 (три мільйони) гривень.

Відповідно до п. 1.2 Договору, асортимент і вартість Товару, що поставляється за цим Договором, відображається сторонами в податкових та видаткових накладних на поставку.

Сторони домовились, що підставою для оплати поставленого за цим Договором Товару є: передача Покупцю оформлених у встановленому чинним законодавством порядку видаткової та податкової накладних, та рахунка на оплату (п. 3.6 Договору).

Як встановлено п. 7.2 Договору, передача Товару Постачальником і його приймання Покупцем по найменуванню, кількості (вазі) і ціні провадиться на підставі видаткової накладної і відповідно до погодженого сторонами Замовлення. Покупець приймає Товар в асортименті, кількості і за цінами, зазначеними у накладних.

Сторонами п. 3.7 Договору погоджено, що Покупець здійснює оплату Товару впродовж 30 (тридцять) календарних днів з дня фактичного отримання Товару.

Сторони п. 7.7 Договору домовились, що перехід права власності на Товар здійснюється в момент передачі Товару Постачальником Покупцю та підписання уповноваженою особою Покупця видаткової та товарно-транспортної накладної.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що датою поставки Товару вважається день передачі Товару Покупцю та підписання відповідної видаткової та товарно-транспортної накладної уповноваженим представником Покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було підписано та скріплено їх печатками видаткові накладні на загальну суму 139347,07 грн., передані Постачальником Покупцю податкові накладні на загальну суму 139347,07 грн. та позивачем відповідачу на виконання вищезазначених пунктів Договору, було виставлено рахунки-фактури на загальну суму 139347,07 грн.

Крім того, між сторонами було складено товарно-транспортні накладні у відповідності до п. 4.2, 7.7 Договору (належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи).

Згідно п. 4.4 Договору, завантаження транспорту Товаром здійснює Постачальник своїми силами і за свій рахунок.

Поставка (транспортування) Товару здійснюється за рахунок Постачальника до торговельної точки Покупця за адресою, яка зазначена Покупцем у Замовленні. Розвантаження транспорту Постачальника здійснює Покупець (п. 4.5 Договору).

Пунктом 12.1 Договору сторонами погоджено, що даний Договір набирає сили з моменту його підписання особисто керівниками сторін та діє по 31.12.09.

Сплив терміну дії чи розірвання даного Договору не звільняють сторони від виконання прийнятих на себе зобов’язань (п. 12.4 Договору).

Відповідно до банківських виписок, наданих позивачем, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи, відповідачем було сплачено заборгованість за Договором поставки № 2307-КП від 23.07.09. в розмірі 70 500,00 грн.

Крім того, за твердженням Постачальника та згідно листа позивача № Исх:035-10 від 07.06.10. та повернення постачальнику № 23 від 05.07.10. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідачем Дочірньому підприємству «ДП Фудлайн»було повернуто товар на суму 14353,23 грн.

Позивачем, на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торговопромислова компанія»було направлено претензію № 07/014 від 10.08.10. з проханням погасити заборгованість в розмірі 66893,08 грн.

Позивач вказує на те, що свої зобов'язання за Договором він виконав повністю, а саме, поставив товар, що підтверджується доказами, які долучено до матеріалів справи.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що всупереч умовам Договору поставки № 2307-КП від 23.07.09. Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська торговопромислова компанія»свої зобов'язання по оплаті товару в повному обсязі не виконало, в зв’язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 54493,84 грн.

Згідно п. 3.8 Договору, сторони щомісяця в строк до 10 числа місяця наступного за звітним роблять звірку взаємної заборгованості по виконанню Договору. За результатами такої звірки Постачальник готує акти звірки взаєморозрахунків та направляє їх Покупцеві. Покупець повинен протягом одного тижня з моменту отримання акту звірки підписати його та надіслати Постачальнику чи заявити письмові мотивовані зауваження до акту. У випадку, якщо протягом одного тижня з моменту отримання акту Покупець не надасть Постачальнику підписаний примірник, чи не заявить письмові зауваження, акт вважається визнаним і узгодженим Покупцем.

Оскільки акт звірки розрахунків згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не є первинним документом, суд додатково відзначає, що, як вбачається з матеріалів справи № 30/6, між позивачем та відповідачем було складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 10.08.10., з якого вбачається, що сторонами погоджено розмір основної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торговопромислова компанія»перед Дочірнім підприємством «ДП Фудлайн», яка враховуючи часткові проплати відповідача та повернення товару, становить 54493,84 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За своєю юридичною природою, Договір № 2307-КП від 23.07.09. є Договором поставки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків продавця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оскільки відповідач борг у повному обсязі та у встановлений строк не сплатив, він порушив умови Договору.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов’язку по своєчасній оплаті за отриманий товар не виконав, а тому позовні вимоги Дочірнього підприємства «ДП Фудлайн»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торговопромислова компанія»заборгованості в сумі 54493,84 грн. (139347,07 грн. –70500,00 грн. –14353,23 грн.) слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 8.3 Договору просить стягнути з відповідача на свою користь 10683,48 грн. –пені.

Відповідно до п. 8.3 Договору, у випадку порушення Покупцем термінів оплати поставки Товару, передбачених цим Договором, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченої суми оплати за кожний день прострочення за весь час прострочення і річні.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Як встановлено п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем завищено суму пені, внаслідок чого з відповідача на користь Дочірнього підприємства «ДП Фудлайн»підлягає стягненню 10102,27 грн. –пені (за обґрунтованим розрахунком суду).

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 30362,31 грн., та 1594,50 грн. –3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов’язання, то вимога позивача про стягнення 3% річних визнається судом обґрунтованою, але, з огляду на те, що позивачем завищено суму 3% річних, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торговопромислова компанія»на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних в розмірі 1479,73 грн., відповідно до обґрунтованого розрахунку суду.

Також, судом встановлено, що Дочірнім підприємством «ДП Фудлайн»завищено суму збитків від інфляції, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9668,54 грн. –збитків від інфляції (за обґрунтованим розрахунком суду).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства «ДП Фудлайн»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торговопромислова компанія»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, б. 44, 03115, м. Київ, вул. Серпова, б.11, код ЄДРПОУ 35946019) на користь Дочірнього підприємства «ДП Фудлайн»(04074, м. Київ, вул. Лугова, б. 16, код ЄДРПОУ 36507916) 54493 (п’ятдесят чотири тисячі чотириста дев’яносто три) грн. 84 коп. –основного боргу, 10102 (десять тисяч сто дві) грн. 27 коп. –пені, 1479 (одна тисяча чотириста сімдесят дев’ять) грн. 73 коп. –3% річних, 9668 (дев’ять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 54 коп. –збитків від інфляції, 757 (сімсот п’ятдесят сім) грн. 44 коп. - державного мита, 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 03 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 581 (п’ятсот вісімдесят одна) грн. 21 коп. –пені, 20693 (двадцять тисяч шістсот дев’яносто три) грн. 77 коп. –збитків від інфляції, 114 (сто чотирнадцять) грн. 77 коп. –3% річних –в позові відмовити.

4. На підставі даного рішення повернути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «ДП Фудлайн»(04074, м. Київ, вул. Лугова, б. 16, код ЄДРПОУ 36507916) 0 (нуль) грн. 09 коп. зайво сплаченого державного мита.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення складено 21.02.11.