Постанова № 139395473, 02.09.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/847/26

Провадження № 3/156/398/26

Рядок статзвіту 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М.О., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Сектору поліцейської діяльності №2 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),

учасники справи:

особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

захисник ОСОБА_1 адкотат Колодійчук Н.В.,

про права передбачені ст.268 КУпАП, ст.ст.10, 63 Конституції України, особі роз`яснено,

в с т а н о в и л а :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

27.06.2026 року о 15:41 год. в с. Заболотці по вул. Перемоги, поблизу буд. 43, гр. ОСОБА_1 керував трактором марки МТЗ д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотесту Драгер 6820, результат 0,36 проміле, тест номер 98. Від подальшого керування транспортним засобом відсторонений.

Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Діяння ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

ІІ. Пояснення учасників справи

В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що не згідний із складеним щодо нього протоколом. Ствердив, що дійсно у той день їхав на тракторі та за ним їхали працівники поліції. Його зупинили та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, він його пройшов, однак самого результату не бачив. Дійсно він відмовився проїхати у медичний заклад для проходження огляду, підтвердив, що вживав пиво близько 12:00 год.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Колодійчук Н.В. підтримала позицію свого підзахисного. Додатково зазначила, що працівники поліції всупереч вимогам закону не назвали причину зупинки водія ОСОБА_1 , також наявні неточності в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме не вірно зазначено місце складання протоколу, не вірно зазначене місце проживання ОСОБА_1 . Також працівники поліції не повідомили водієві, які ознаки алкогольного сп`яніння вони вбачають у нього, не було роз`яснено прав ОСОБА_1 , а також достовірно не відомо чи на результаті тесту «Драгер» був показник саме 0,36 проміле.

Також захисник ОСОБА_1 адвокат Колодійчук Н.В. подала через канцелярію суду клопотання про закриття провадження у справі зі змістом доводів перелічених у судовому засіданні.

ІІІ. Застосоване судом законодавство

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735: огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 3 ч. 1 зазначеної Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів;- порушення мови;- виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;- поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 6 частин 1 визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи

Встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується такими дослідженими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №704493 від 27.06.2026 року, в якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

- тестом «Alcotest 6820», тест № 98 від 27.06.2026 року, результат якого позитивний 0,36 ‰.

- зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №704493;

- актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Алкотесту Драгер 6820. Результат огляду на стан сп`яніння: 0,36 проміле.

- письмовим рапортом від 27.06.2026 року інспектор з РПП ВП №1 РВП ГУНП у Волинській області В. Музики, щодо події яка трапилася за участю ОСОБА_1 ;

- направленням ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- копією рапорту ЄО №7278 від 27.06.2026 року в якому зазначено, що під час патрулювання було зупинено трактор під керуванням ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, результат огляду 0,36 проміле;

- відеозаписами на DVD-R диску на яких зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом (Трактором). Під час перевірки документів та встановлення особи, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 повідомив працівників поліції, що випив щойно пиво, однак погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Результат виявився позитивним - 0,36 проміле. Після встановлення результату огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 повідомив, що немає потреби їхати у медичний заклад, однак через деякий час, внаслідок роз`яснення про складення на його ім`я адмінматеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП змінив свою думку, однак постійно стверджував, що має зателефонувати. Працівники поліції неодноразово повідомляли ОСОБА_1 , що його дії будуть розцінюватися, як відмова проїхати у медичний заклад, однак останній, що і підтвердив в судовому засіданні активних дій щодо проходження огляду у медичному закладі не вчинив. Внаслідок таких дій, тобто небажання проїхати у медичний заклад, особі було повідомлено про складення адмінматеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП.

Проаналізовані документи відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами в справі про адміністративне правопорушення, і доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і його винуватість.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, суду не скеровував.

Що стосується заперечень ОСОБА_1 та захисника Колодійчук Н.В., суд зазначає наступне.

На досліджених в судовому засіданні відеозаписах зафіксовано, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції через відсутність на цистерні, яку він перевозив трактором катафотів (світлоповертачі). Суд погоджується з твердженням захисника про відсутність номеру протоколу у роздруківці з приладу Драгер, оскільки даний факт є очевидним, однак, зазначає, що на відеозаписі №VID260627-155705F-000011-100000-2529 зафіксовано, як працівник поліції повідомляє, що ОСОБА_1 проходить огляд на стан алкогольного сп`яніння за №98 від 27.06.2026 року, тобто тестування на алкоголь за №98 від 27.06.2026 року належне до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №704493 від 27.06.2026 року та будь-які докази, які б спростовували даний висновок суду надано не було. Результат огляду був оголошений особі, яка проходила огляд та повідомлено, що такий показник перевищує встановлену законом норму. Також ОСОБА_1 працівником поліції було оголошено його права, що зафіксовано на дослідженому відеозаписі, однак останній, за власною волею, не вислухавши таких, пішов займатися господарськими справами.

Перед проходженням огляду ОСОБА_1 особисто підтвердив, що вживав алкоголь, а саме пиво. Це також і підтвердив в судовому засіданні.

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.

Інші доводи захисника, що зазначені ним у клопотанні про закриття провадження у справі не спростовують такий висновок суду та вирішального значення для вирішення даної справи на переконання суду немають.

ІV. Накладення адміністративного стягнення

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, суддею враховано також характер вчиненого правопорушення, яке містить в собі суспільно-небезпечне діяння: дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжких імовірних наслідків; дані про особу та майновий стан (працює), ступінь його вини, визнання вини, відсутність обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, поведінку правопорушника під час та після вчинення правопорушення та вважає необхідним застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн.

Згідно з довідкою Володимирського РВП у Волинській області, гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував посвідчення водія. Однак, останній в судовому засіданні ствердив, що має посвідчення водія, отже суд застосовує до ОСОБА_1 додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк один рік.

V. Судові витрати

Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то суддя вважає за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст. 9, 33, 34, 35, 40-1, 256, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -

п о с т а н о в и л а :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови. Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.

У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.

Суддя М.О. Федечко