Рішення № 13939449, 21.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/2921.02.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія абажур"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХЦЕНТР-КИЇВ"

про стягнення 32 516,78 грн.

                                                                                                    Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Безсмертна Н.В. –представник за довіреністю № 25-01/11 від 25.01.11

від відповідача: Гудзевич І.А. –представник за довіреністю № б/н від 28.01.11

СУТЬ СПОРУ :          

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХЦЕНТР-КИЇВ" суми заборгованості за Договором № 43/11 від 12.11.2008 в розмірі 32 516,78 грн., в тому числі 22761,20 грн. основного боргу, 2557,62 грн. пені, 1299,21 грн. 3% річних, 5898,75 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2010 порушено провадження по справі № 53/29, розгляд справи призначено на 31.01.2011.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання 31.01.2011 представника відповідача розгляд справи було відкладено на 21.02.2011.

В судовому засіданні 21.02.2011 позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.02.2011 надав відзив на позовні вимоги, в якому зазначив, що: позивач після виконання робіт залишив на майданчику свої матеріали, у зв’язку з чим та у відповідності до п. 7.4 Договору відповідач затримав оплату виконаних робіт; позивач завищив розмір вартості робіт; позивачем безпідставно було запропоновано відповідачу погодити додаткові роботи по Договору про що було укладено додаткові угоди на певні додаткові суми до суми по основному Договору; Договір може бути визнаний судом недійсним оскільки в Договорі допущено помилку щодо обставин справи, які мають істотне значення. Також відповідач заявив про застосування строків позовної давності щодо нарахованої пені.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.02.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.11.2008 між сторонами у справі укладено Договір № 53/11, відповідно до умов якого Замовник (відповідач) доручає, а Виконавець (позивач) приймає на себе виконання електромонтажних робіт на об’єкті: «Автоцентр (салон продажу автомобілів, до штукатурний комплекс) по вул. Туполєва»(п. 1.1 Договору).

Додатково до Договору № 53/11 сторони уклали: Договірну ціну № 1 та Локальний кошторис.

Додатковою угодою № 1 від 05.12.2008 до Договору № 53/11 позивач та відповідач доповнили Договір у зв’язку із збільшенням обсягу електромонтажних робіт на об’єкті: «Автоцентр (салон продажу автомобілів, до штукатурний комплекс) по вул. Туполєва».

Додатковою угодою № 2 від 12.01.2009 до Договору № 53/11 позивач та відповідач доповнили Договір у зв’язку із збільшенням обсягу електромонтажних робіт на об’єкті: «Автоцентр (салон продажу автомобілів, до штукатурний комплекс) по вул. Туполєва. Адмін. Будівля».

На виконання Договору № 53/11 відповідач здійснив роботи, що підтверджується належним чином завіреними копіями довідок про вартість виконаних підрядних робіт: за грудень 2008р., за січень 2009р. та актів приймання виконаних підрядних робіт: № 1 за грудень 2008р., № 1-1 за грудень 2008, № 1 за січень 2009р.

Судом, при дослідженні довідок про вартість виконаних підрядних робіт: за грудень 2008р., за січень 2009р. та актів приймання виконаних підрядних робіт: № 1 за грудень 2008р., № 1-1 за грудень 2008, № 1 за січень 2009р. встановлено, що вказані документи підписані зі сторони позивача та відповідача, а також належним чином оформлені.

Відповідно до п. 2.2 Договору до початку виконання робіт Замовник виплачує аванс на придбання матеріалів, що становить: 10000,00 грн., в тому числі ПДВ 20%.

Подальший розрахунок за виконані Виконавцем роботи здійснюються щомісяця на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт (ф КБ 2в). Оплата здійснюється Замовником протягом 5 днів з моменту підписання відповідних актів (п. 2.3 Договору).

Матеріали справи свідчать, що відповідач частково розрахувався за виконані на його користь роботи, про що свідчить виписка з банківського рахунку позивача у період з 07.02.2008 по 20.12.2010.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить суму в розмірі 22761,20 грн.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів належного виконання зобов’язання за договором щодо оплати робіт в повному обсязі відповідач не подав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами Договору (п. 2.3) встановлено строк виконання зобов’язання.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався в повному обсязі, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 22761,20 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.02.2011 надав відзив на позовні вимоги, в якому зазначив, що: позивач після виконання робіт залишив на майданчику свої матеріали, у зв’язку з чим та у відповідності до п. 7.4 Договору відповідач затримав оплату виконаних робіт; позивач завищив розмір вартості робіт; позивачем безпідставно було запропоновано відповідачу погодити додаткові роботи по Договору про що було укладено додаткові угоди на певні додаткові суми до суми по основному Договору; Договір може бути визнаний судом недійсним оскільки в Договорі допущено помилку щодо обставин справи, які мають істотне значення. На підтвердження того, що позивач після виконання робіт залишив на майданчику свої матеріали відповідач надав суду копію службової записки заступника директора Онищенко І. М.

Суд не приймає надану відповідачем копію службової записки як належний доказ, оскільки документ складений одноособово, без резолюції директора та позивач не надав суду доказів належного реагування на службову записку. Також відповідач не надав доказів звернення до позивача з претензією про звільнення приміщення від обладнання та відповідач не надав суду належних доказів про те, що проводилися які-небудь дії по усуненню обладнання позивача з приміщення.

Щодо завищення цін на роботи, відсутність необхідності у проведенні додаткових робіт вказаних в Додатках Договору суд вважає за необхідне зазначити, що договір, додаткові угоди до договору підписані та скріплені печатками сторін, жодною із сторін не оскаржені та у передбаченому чинним законодавством порядку не визнані недійсними.

З огляду на вищенаведене, суд відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, як такі, що спростовуються матеріалами справи.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 22761,20 грн. заборгованості за виконані роботи за договором правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Позивач заявив про стягнення з відповідача пені в розмірі 2557,62 грн.

Однак вимога позивача про стягнення пені нарахованої на підставі п. 7.2 Договору в розмірі 2557,62 грн. задоволенню не підлягає з наступних підстав.

          Пунктом 7.2 Договору визначено, що сторона, яка порушила строки передбачених цим Договором грошових зобов’язань, сплачує іншій стороні пеню, в розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

У той же час, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, який в силу ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України визначає особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з п. 2.3 Подальший розрахунок за виконані роботи Виконавцем роботи здійснюються щомісяця на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт (ф КБ 2в). Оплата здійснюється Замовником на протязі 5 днів з моменту підписання відповідних актів. У зв’язку з цим, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені за прострочення виконання зобов’язання припинилося 23.06.2009.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Цивільним кодексом України в ст. 257 загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно з ч. 1 ст. 261 цього ж Кодексу перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи те, що про порушення свого права позивач дізнався 21.12.2008, на дату звернення позивача до суду з позовом 27.12.2010 строк позовної давності для стягнення пені сплинув.

На підставі поданої відповідачем заяви про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення пені на підставі ст. 267 Цивільного кодексу України, у зв’язку зі спливом строку позовної давності у задоволенні вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 2557,62 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 1299,21 грн. та збитків від інфляції в сумі 5898,75 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХЦЕНТР-КИЇВ" (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 37/2Б, код ЄДРПОУ 22928671) на користь Комунального Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія абажур" (03115, м. Київ, проспект Перемоги, 136, оф. 34, код ЄДРПОУ 35121948) основний борг у розмірі 22761 (двадцять дві тисячі сімсот шістдесят одна) грн. 20 коп., 3% річних в розмірі 1299 (одна тисяча двісті дев’яносто дев’ять) грн. 21 коп., збитки від інфляції в розмірі 5898 (п’ять тисяч вісімсот дев’яносто вісім) грн. 75 коп., 299 (двісті дев’яносто дев’ять) грн. 59 коп. по сплаті державного мита та 217 (двісті сімнадцять) грн. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                                               О.А.Грєхова

Повне рішення складено 24.02.11