Рішення № 13939384, 21.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/41521.02.11 За позовом Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна»по виготовленню

цінних паперів»

до Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут

технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків «Укрелекон»

про зобовязання вчинити дії, стягнення боргу та штрафних санкцій           

                                                                                           Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Лук’яненко Є.В. (довіреність № 74000-02/1419 від 03.06.2010р.);

Козир А.О. (довіреність № 74000-02/2087 від 02.08.2010р.);

від відповідача: Мельник Д.С. (довіреність від 27.09.2010р.);

21.02.2011р. в судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна»по виготовленню цінних паперів»(надалі ДП «Поліграфічний комбінат «Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про зобовязання Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків «Укрелекон»(надалі відповідач) вивезти з території ДП «Поліграфічний комбінат «Україна»засоби контролю підвищеного рівня захисту для опломбування реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій, журналів використання реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок у кількості 1200000 примірників.

Також позивач просив стягнути з відповідача вартість виготовленої продукції по договору від 08.06.2010р. № 55/ЦП-10 –суму в розмірі 4860000 грн., та суму штрафу у розмірі 9720 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем порушені зобовязання щодо вивезення виготовленої продукції, сплати її вартості як те обумовлено сторонами в договорі від 08.06.2010р. № 55/ЦП-10, що є підставою для звернення до суду.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово у відзиві на позов та додатково наданих поясненнях.

В обґрунтування заперечень відповідач відзначив, що позивачем в порушення умов договору, без виготовлення пробних зразків після підписання договору та без їх затвердження було виготовлено продукцію у повному обсязі. Копія зразка форми засобу контролю підвищеного рівня захисту по якій виконувався договір, містить лише затвердження зазначеної форми Державною податковою адміністрацією України та наявність підпису директора ДП «Укрелекон»Коваленка М.Г. про його отримання, тоді як жодних посилань чи відміток про те, що зазначений зразок продукції затверджений ДП «Укрелекон»наданий позивачем документ не містить.

Окрім того, згідно з наказом ДПА України №485 від 06.07.2010р. визнано таким, що втратив чинність, наказ ДПА України від 17.02.2010 року № 88, і зазначені обставини стали підставою для направлення на адресу позивача листа від 13.07.2010 року №153, яким повідомлялося про скасування наказу ДПА України від 17.02.2010 року № 88 та настання форс-мажорних обставин.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2010р. між ДП «Поліграфічний комбінат «Україна»по виготовленню цінних паперів та ДП «Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків «Укрелекон»було укладено договір № 55/ЦП-10 згідно з яким виконавець (позивач у справі) виготовляє засоби контролю підвищеного рівня захисту для опломбування реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій, журналів використання реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок, форма яких затверджена наказом ДПА України від 17.02.2010р. № 88 «Про внесення змін до форми засобу контролю».

Порядок, строки виготовлення та поставки продукції за договором погоджені у розділі 5, та згідно з п. 5.2 договору, роботи з виготовлення пробних зразків розпочинаються з наступного дня від дати підписання договору.

В силу положень договору (п. 5.1), виготовлення продукції здійснюється відповідно до вимог Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджені наказами Міністерства фінансів України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України від 25, 15, 24 листопада 1993р. №№ 98, 118, 740 та затвердженої Держзнаком технічної специфікації.

Відповідно до пп. 3.1, 3.3, 3.4 зазначених Правил замовник бланків документів суворого обліку подає заяву на їх виготовлення до Міністерства фінансів України, Держзнаку України; Держзнак України реєструє в спеціальному журналі замовлення на виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, розробляє технологію і засоби захисту бланків з урахуванням можливостей підприємства, що виготовляє бланки цінних паперів і документів суворого обліку, і направляє всі документи замовлення на підприємство, після чого між замовником та підприємством укладається договір.

          Відповідна заява, щодо розміщення замовлення на виготовлення 1200000 одиниць продукції (засобів контролю) на державному підприємстві «Поліграфічний комбінат «Україна»по виготовленню цінних паперів була подана до Держзнаку України і відповідачем (вих. № 133 від 04.06.2010р.) у якій зокрема, проінформовано, що затверджені зразки продукції ним направлені на Держзнак України листом від 27.05.2010р. № 107.

Пробний зразок продукції було виготовлено позивачем та передано представнику відповідача - Ковальському О.К., що підтверджується накладною №006163 від 26.05.2010р..

Пояснення позивача з приводу дотримання умов договору щодо затвердження пробного зразка надані на вимоги суду та залучені до справи в письмовому вигляді (вих. № 74000-02/3139 від 25.11.2010р.), підтверджені матеріалами справи, і документи наявні у справі спростовують доводи відповідача про порушення позивачем договірних зобов’язань та виготовлення продукції без затвердженого пробного зразка продукції.

Згідно з листом від 28.05.2010р. № 31-32010-08-10/12719 Держзнак України направив позивачу затверджений відповідачем пробний зразок продукції, що повністю відповідає вимогам встановленим у Правилах виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку.

Зазначене підтверджує факт затвердження відповідачем пробного зразка продукції (засобів контролю), щодо виготовлення якої між сторонами укладено договір 08.06.2010р. № 55/ЦП-10.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.

Договір укладений між сторонами містить в собі елементи як договору підряду, так і договору поставки. Відносини сторін що виникають по договору з приводу поставки продукції регулюються положеннями параграфу 3 глави 54 ЦК України, у главі 61 визначені положення які регулюють відносини що виникають з підряду (виготовлення продукції).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п. 5.5 договору, виконавець у письмовій формі, шляхом надсилання листа та/або факсимільним зв'язком повідомляє замовника про виготовлення продукції, а замовник у термін 10 робочих днів від дати отримання повідомлення вивозить готову продукцію зі складу виконавця.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що у строк 30 робочих днів від дати отримання письмового повідомлення виконавця про виготовлення продукції, замовник сплачує вартість фактично відпущеної продукції у розмірі 100 %.

Про виготовлення продукції відповідача було повідомлено листом від 25.06.2010р. № 74000-57/1703, який надісланий відповідачу 05.07.2010р. та отриманий ним 12.07.2010р., що підтверджується залученими до справи в копіях поштовим повідомленням про вручення, поштовим чеком 0618 від 05.07.2010р. з реєстром на відправку рекомендованої кореспонденції.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При врахуванні отримання відповідачем 12.07.2010р. направленого йому 05.07.2010р. повідомлення про виготовлення замовлення за договором, вивезти готову продукцію з території позивача, в силу положень договору (п. 5.5) відповідач зобов'язаний був у строк до 26.07.2010р. включно. Строк оплати виготовленої продукції, за умовами договору (п. 6.2) є таким що настав 25.08.2010р..

Згідно з ч. 4 ст. 690 ЦК України якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Накладні № 036023 від 18.06.2010р., № 036026 від 23.06.2010р., № 036033 від 25.06.2010р. про передачу виготовленої продукції з цеху цінних паперів до експедиції готової продукції (іншого структурного підрозділу підприємства-позивача) підтверджують наявність на підприємстві виготовленої на виконання договору № 55/ЦП-10 від 08.06.2010р. продукції та свідчать про невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором.

Відповідно до п. 9.1. договору:

- сторони не несуть відповідальність за повне чи часткове невиконання цього договору, якщо це сталося внаслідок стихійного лиха, катастроф, військових дій, заборони державних органів на дії, передбачені договором, зміни в законодавстві чи зміни наказу ДПА України від 17.02.2010р. № 88, що прямо впливають на виконання цього договору;

- про настання форс-мажорних обставин сторона повідомляє іншу сторону протягом 10 діб з моменту їх настання чи отримання інформації про їх настання в письмовій формі з підтвердженням Торгово-промислової палати України.

Згідно з листом від 13.07.2010р. № 153 відповідачем було повідомлено позивача про настання форс-мажорних обставин по договору, а саме: ДПА України винесено наказ № 485 від 06.07.2010р. відповідно до якого втратив чинність наказ ДПА України від 17.02.2010р. № 88 «Про внесення змін до форми засобу контролю».

Судом враховуються зазначені обставини, однак в даному випадку скасування наказу ДПА України, яким було встановлено форму зразка засобу контролю, що виготовлявся за договором від 08.06.2010р., не свідчить про неможливість виконання відповідачем своїх зобов’язань в частині вивезення готової продукції та здійснення оплати за договором.

Невиконання договору, неможливість виконання договору однією із сторін має статись саме внаслідок настання форс-мажорних обставин, а скасування наказу ДПА України не тягне наслідку невиконання зобов’язань, що вже виникли з договору для відповідача, оскільки договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

На дату прийняття наказу ДПА, відповідно до якого втратив чинність наказ ДПА України від 17.02.2010р. № 88 «Про внесення змін до форми засобу контролю»- 06.07.2010р., зобовязання по виготовленню продукції вже були виконані, повідомлення про виготовлення замовлення за договором направлено на адресу відповідача (05.07.2010р.).

Втрата інтересу до вже виконаного однією із сторін договору, не може бути підставою для невиконання зустрічних зобов’язань іншої сторони що виникли з договору, а одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

З метою вирішення питання про виконання відповідачем умов договору, позивач звертався до відповідача з претензією (вих. № 74000-02/1880 від 13.07.2010р.); у листах від 20.07.2010р. № 74000-02/1938, від 23.07.2010р. № 74000-02/1977 просив виконати свої зобов'язання за договором та вивезти і оплатити продукцію, відповідно до його умов, однак готова продукція відповідачем не вивезена, оплати за договором не здійснено, у зв’язку з чим заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно з п. 7.2 договору за не вивіз готової продукції протягом 10 робочих днів після отримання повідомлення про виготовлення продукції, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 0,2% від вартості не вивезеної продукції.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи невиконання відповідачем зобовязання щодо вивезення готової продукції протягом 10 робочих днів після отримання повідомлення про виготовлення продукції, розмір штрафу 0,2% від вартості невивезеної продукції складає 9 720 грн. (4860000 х 0,2%) та у вказаній сумі підлягає стягненню з відповідача.

Судові витрати позивача у сумі 25 585 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов’язати Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків «Укрелекон»(юрид. адреса: м. Київ, пл. Львівська 8, ідент. код 32253785) вивезти з території Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська 38-44, ідент. код 16286441) засоби контролю підвищеного рівня захисту для опломбування реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій, журналів використання реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок у кількості 1200000 примірників виготовлені на виконання договору від 08.06.2010р. № 55/ЦП-10.

3. Стягнути з Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків «Укрелекон»(юрид. адреса: м. Київ, пл. Львівська 8, п/р 260070215802 в АБ «Брокбізнесбанк»м. Києва, МФО 300249, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32253785) на користь Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна»по виготовленню цінних паперів»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська 38-44, п/р 260051324 в АТ «Комерційний індустріальний банк»МФО 322540, ідент. код 16286441) 4860000 грн. (чотири мільйони вісімсот шістдесят тисяч гривень) заборгованості, 9720 грн. (дев’ять тисяч сімсот двадцять гривень) штрафу, 25 585 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот вісімдесят п’ять гривень) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 24.02.2011