Рішення № 13939369, 18.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/59318.02.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Рось –І»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «СКС –Холдинг»

простягнення 27950,79 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рось –І»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС –Холдинг»про стягнення 27000,00 грн. –основного боргу, 728,74 грн. –пені, 81,00 грн. –інфляційних втрат та 141,05 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки № 6181 від 30 листопада 2009 року не сплатив кошти за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 27000,00 грн.

Ухвалою від 20.12.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.01.2011 року.

В судове засідання 24.01.2011 року представник позивача не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 24.01.2011 року не з’явився, однак подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 24.01.2011 року розгляд спавши було відкладено на 11.02.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 11.02.2011 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 11.02.2011 року представник відповідача подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору.

Представники сторін в судовому засіданні 11.02.2011 року подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/593, яке судом розглянуто та задоволено.

В судовому засіданні 11.02.2011 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 18.02.2011 року.

В судове засідання 18.02.2011 року представники сторін не з’явився, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 18.02.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рось –І»(далі –постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СКС –Холдинг»(далі –покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 6181 (далі-Договір), пунктом 1.1 якого сторони передбачили, що постачальник зобов’язався поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (далі –продукція), а саме бензин марки А-95, дизельне паливо, газ пропан –бутан, за обліковими картками, в асортименті, кількості і за цінами, відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору кількість, найменування, та ціна продукції вказується в рахунку –фактурі, видатковій накладній, яка видається постачальником покупцю і є невід’ємною частиною цього Договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору умови оплати –відстрочка платежу. Покупець зобов’язується оплатити 100% вартості продукції, зазначеної в рахунку –фактурі, видатковій накладній на оплату відповідно до п. 1.2 цього Договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання продукції. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 2.2 Договору сторони узгодили, що підставою для здійснення оплати за продукцію, що поставляється у відповідності до даного Договору є рахунок –фактура, видаткова накладна постачальника. Перерахування коштів на підставі рахунку –фактури, видаткової накладної, покупець зобов’язаний здійснити в термін зазначений у п. 2.1 цього Договору.

Відповідно до пункту 4.1 Договору покупець зобов’язаний здійснити 100% оплату за продукцію по безготівковому рахунку в строки, що зазначені в п.2.1 даного Договору.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 31114,97 грн., що засвідчується видатковою накладною № С1-00362 від 07.10.2010 року на суму 31114,97 грн., довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей № 253 від 07 жовтня 2010 року та податковою накладною, в свою чергу відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 27000,00 грн., що засвідчується актом звірки взаєморозрахунків.

З наданих сторонами документів вбачається, що відповідач до подачі позову сплатив 1000,00 грн., а під час розгляду справи 2000,00 грн., а тому провадження по справі в частині стягнення 2000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, а позовні вимоги в частині стягнення 1000,00 грн. задоволенню не підлягають, так як прострочення в цій частині відсутнє.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 24 000,00 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд здійснивши перерахунок суми позову приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 24000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 5.2 Договору сторони узгодили, що у випадку прострочення оплати на строк більший ніж вказаний в п. 2.1, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 5.2 Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 728,74 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пункту 5.2 Договору, здійснених поставок, проплат та дати сплати встановленої у видатковій накладній, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 698,13 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 141,05 грн. 3 % річних за період з 13.10.2010 року по 13.12.2010 року та 81,00 грн. інфляційних втрат, розрахунок яких здійснює за листопад 2010 року.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, здійснених поставок товару, проплат, прострочення відповідачем сплати грошового зобов’язання та дати сплати встановленої у видатковій накладній, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 135,13 грн., а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС –Холдинг»заборгованості в розмірі 2000,00 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС –Холдинг»(місцезнаходження: 03013, м. Київ, Голосіївський р –н, вул. Будіндустрії, буд. 5, код ЄДРПОУ 32552263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рось –І»(місцезнаходження: 02222, м. Київ, Деснянський р –н, вул. Закревського, буд. 22, код ЄДРПОУ 25636839) 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп. –основного боргу, 698 (шістсот дев’яносто вісім) грн. 13 коп. –пені, 81 (вісімдесят одну) грн. 00 коп. –інфляційних втрат, 135 (сто тридцять п’ять) грн. 13 коп. – 3% річних, 269 (двісті шістдесят дев’ять) грн. 14 коп. – державного мита та 227 (двісті двадцять сім) грн. 25 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

22.02.2011 року