Рішення № 13939342, 27.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/427.01.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»;

ДоВідкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»;

Простягнення 24990,00 грн.;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:Строєнко Н.Ф., представник, довіреність №ГО-10/297 від 29.12.2011 р.;

Від відповідача:Лигін В.В., представник, довіреність №81 від 04.01.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2010 р. порушено провадження у справі №18/4, справа призначена слуханням на 13.01.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2011 р. справа №18/4 була відкладена слуханням до 27.01.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 24990,00 грн. заборгованості, 249,90 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача заперечував, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що зобовязання між сторонами є припиненими внаслідок зарахування зустрічних вимог, про що позивача було повідомлено заявою ВАТ «Страхова компанія «НОВА»про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. №3554/0/3-10 від 30.12.2010р. При цьому, відповідач посилається на статтю 601 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

12.12.2007 р. між позивачем та ОСОБА_1 укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №ДСНТ/21-1415870500, обєктом страхування якого є майнові інтереси ОСОБА_1, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем марки «Субару Легасі»(державний номерний знак НОМЕР_1).

14.03.2008 р. у м. Дніпропетровськ по проспекту Карла Маркса сталася ДТП за участю автомобіля марки «Субару Легасі»(державний номерний знак НОМЕР_1) під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Деу Ланос»(державний номерний знак НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_3. Зазначена обставина підтверджується довідкою Відділу Державтоінспекції при УМВС України в Дніпропетровській області від 18.03.2008 р. №14/1-1469 ск.

Постановою Амур Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.04.2008 р. №3-7017/08 винним у вищезазначеній ДТП визнано ОСОБА_3, у зв'язку з чим останню притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.

На підставі заяви страхувальника про настання страхового випадку від 17.03.2008 р.; висновку спеціаліста автотоварознавця №183/08 від 27.03.2008 р., складеного 27.03.2008р. судовим експертом Пилипенко А.І.; листа АКІБ «УкрСиббанк»від 03.04.2008 р. №133-153-07/163, страхового акту позивача №2649В/05 від 09.06.2008 р., позивачем на користь вигодонабувача за договором добровільного страхування наземного транспорту №ДСНТ/21-1415870500 АКІБ «УкрСиббанк»сплачене страхове відшкодування у сумі 30213,91 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1527 від 10.06.2008 р.

Згідно з полісом №ВВ/5060262 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним між відповідачем та ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність останньої була застрахована відповідачем.

Згідно з полісом №ВВ/5060262 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховим випадком визнається подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля марки «Деу Ланос»(державний номерний знак НОМЕР_2), внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наведеного нижче.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як визначено статтею 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічний зміст вищезазначеній статті містить стаття 993 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вищезазначені норми чинного законодавства України свідчать про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги в межах фактичних затрат до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Згідно з полісом №ВВ/5060262 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, складає, 25500,00 грн.; франшиза 510,00 грн.

Враховуючи ту обставину, що винним у ДТП, яка сталася 14.03.2008 р. у м. Дніпропетровськ по проспекту Карла Маркса, визнано водія автомобіля марки «Деу Ланос»(державний номерний знак НОМЕР_2) ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якої застрахована відповідачем, позивач правомірно звернувся до відповідача за відшкодуванням збитків у розмірі ліміту відповідальності, визначеного полісом №ВВ/5060262, за мінусом безумовної франшизи, що становить 24990,00 грн.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, з посиланням на те, що зобовязання між сторонами є припиненими внаслідок зарахування зустрічних вимог не можуть бути прийняті господарським судом до уваги, у зв'язку з наведеним нижче.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням, зокрема, зустрічних однорідних вимог; таке зарахування може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом наведеної норми згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається.

Припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань; у даному спорі позивач не визнає існування своєї заборгованості перед відповідачем, що є необхідною умовою для зарахування зустрічних вимог, а тому у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»(інд. 02660, м. Київ, вул. М.Раскової, 11, код ЄДРПОУ 31241449) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(інд. 03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) 24990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. шкоди, 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 90 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 03.02.2011 р.