Рішення № 13939268, 16.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/24216.02.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

доПриватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуренс Груп"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідачаОСОБА_1

простягнення 12 579,62 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився

від відповідача:не з'явився

від третьої особи:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (надалі - ПрАТ "АХА") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуренс Груп" (надалі ПрАТ "Княжа") про стягнення 12 579,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ "АХА" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №2424-а/09 від 27.02.2009 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Мітсубіші, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/7575982), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2010 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, призначено розгляд справи на 19.05.2010 р.

05.05.2010 р. до канцелярії суду від третьої особи надійшла заява, в якій останній просить розгляд справи здійснювати без його участі та вимоги позивача задовольнити повністю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2010 р. у звязку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 07.06.2010 р.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, в якому вказував, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Мітсубіші, внаслідок його пошкодження при ДТП становить 7 404,66 грн., а не як визначено позивачем 12 579,62 грн., а також вказував на відшкодування на користь позивача шкоди у розмірі 6 894,66 грн. та надав докази підтвердження цього.

У судовому засіданні 07.06.2010 р. у звязку із усним клопотанням представника відповідача оголошено перерву до 10.06.2010 р.

Представники сторін у судовому засіданні заявили клопотання про призначення судової експертизи для визначення дійсної вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Мітсубіші, реєстраційний номер НОМЕР_1, у звязку із його пошкодженням при ДТП.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2010 р. у справі №48/242 призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

27.12.2010 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист, з якого вбачається, що призначена ухвалою суду від 10.06.2010 р. експертиза не проведена у звязку із відсутністю її оплати, а матеріали справи №48/242 повернуто до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2011 р. поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.02.2011 р., зобовязано позивача надати суду пояснення щодо нездійснення оплати за судову автотоварознавчу експертизу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.02.2011 р. у звязку із неявкою представників учасників судового процесу розгляд справи відкладено до 16.02.2011 р., повторно зобовязано позивача надати суду пояснення щодо нездійснення оплати за судову автотоварознавчу експертизу.

Учасники судового процесу, повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду та повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень №13374515 (позивачу), №13374531 (відповідачу) та №13374540 (третій особі) від 04.02.2011 р., що отримані ними 09.02.2011 р., 09.02.2011 р. та 10.02.2011 р. відповідно, своїх повноважних представників в судове засідання не направили, вимог ухвал суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2009 р. між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (після зміни організаційно-правової форми ПрАТ "АХА") та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №2424-а/09 (надалі "Договір"), обєктом страхуванням за яким є майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом.

Предметом договору є страхування автомобіля марки Мітсубіші, реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання страхових випадків, зокрема, будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання при ДТП.

29.09.2009 р. о 14 год. 15 хв. в м. Донецьку, на перехресті бул. Шевченка вул. Набережна, 135 було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля Мітсубіші, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ-21093 не обрав безпечну дистанцію та скоїв зіткнення з автомобілем Мітсубіші, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька та АТІ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області №5196 від 14.10.2009р. та постановою Калінінського районного суду міста Донецька від 19.10.2009 р. у адміністративній справі №3-3596/09, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

01.10.2009 р. власник застрахованого транспортного засобу автомобіля Мітсубіші звернулася до позивача із заявою №1336/09 про настання події, що має ознаки страхового випадку за Договором.

На підставі страхового акту №2424-а/09 До-4, затвердженого 20.10.2009 р., та розрахунку суми страхового відшкодування від 23.10.2009 р. позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 12579,62грн., що підтверджується платіжним дорученнями №1535 від 23.10.2009 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПрАТ "АХА" перейшло в межах суми 12 579,62 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька та АТІ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області №5196 від 14.10.2009р. та тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_2 вбачається, що транспортний засіб автомобіль ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Мітсубіші, перебував у володінні ОСОБА_1 та знаходився під його керуванням.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_1, який керував автомобілем ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Статтею 1194 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована ПрАТ "Княжа" згідно із полісом № ВВ/7575982.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/7575982) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії з 18.11.2008 р. (0:00) по 17.11.2009 р.

Відповідно до п. 4 полісу № ВВ/7575982 страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ОСОБА_1, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_1 автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована ПрАТ "Княжа".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Із матеріалів справи вбачається, що визначення суми страхового відшкодування здійснено позивачем на підставі кошторису збитку від 07.10.2009 р., складеного його працівником начальником відділу експертиз центру виплат ОСОБА_2

Відповідно до п. 34.1. ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Доказів на підтвердження того, що вказана особа (ОСОБА_2) є аварійним комісаром або експертом матеріали справи не містять, а позивачем не надано, а відтак кошторис збитку від 07.10.2009 р. не може бути належним доказом визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Мітсубіші.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 16.04.2010 р. та 19.05.2010 р. позивача було зобовязано надати докази визначення вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданого власнику автомобіля Мітсубіші, реєстраційний номер НОМЕР_1.

На виконання вимог ухвал суду позивачем не було надано належних доказів визначення вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданого власнику автомобіля Мітсубіші, реєстраційний номер НОМЕР_1, а представник відповідача заперечував проти визначеного позивачем розміру завданих збитків.

Відтак, з метою встановлення дійсної вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Мітсубіші та на підставі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2010 р. у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Як вбачається із матеріалів справи 27.12.2010 р. Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було повернуто матеріали справи без виконання судової автотоварознавчої експертизи у звязку із відсутністю її оплати позивачем.

Будь-яких пояснень щодо нездійснення оплати за судову автотоварознавчу експертизу на виконання вимог ухвал суду позивачем не надано.

Отже, відповідно до п. 2 листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" та п. 12 роз'яснення Вищого господарського суду України від 11.11.1998 р. №02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" розгляд справи здійснюється судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем належними та допустимими засобами доказування не доведено дійсної вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Мітсубіші, реєстраційний номер НОМЕР_1, а відтак у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у вказаному в позові розмірі.

В той же час, під час розгляду справи відповідач повідомив та надав докази перерахування на користь позивач коштів у розмірі 6 894,66 грн. в якості сплати страхового відшкодування, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача від 27.05.2010 р.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 6 894,66 грн. підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки сплата коштів у вказаній сумі здійснена після звернення позивача до суду.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Судові витрати підлягають розподілу за приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Провадження у справі в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 6894,66 грн. припинити

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуренс Груп" (04050, м.Київ, вул. Глибочицька, 44; ідентифікаційний код 24175269) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) державне мито у розмірі 68,95 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 129,35грн. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 21.02.2011 р.