Рішення № 139392596, 01.09.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

01.09.2026

Справа № 489/4779/26

Провадження №2/489/2791/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судового засідання Горецькою П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за теплову енергію

встановив.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки боргу за спожиті послуги з постачання теплової енергії у сумі 26498,10 грн.; суму на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції у розмірі 9341,22 грн.; три відсотки річних у розмірі 3211,84 грн. та судовий збір у розмірі 3328,00 грн. Мотивуючи вимоги тим, що предметом діяльності ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» як суб`єкта господарської діяльності є постачання теплової енергії споживача м. Миколаєва. В опалювальні періоди з 2012-2013 по 2020-2021 позивач здійснював постачання теплової енергії до житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується по початок та закінчення опалювального періоду на підставі рішень виконавчого комітету Миколаївської міської ради. З метою встановлення власників квартири за адресою: АДРЕСА_2 зроблено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в результаті чого встановлено, що ОСОБА_1 є власницею вказаної квартири. Підприємством приймалися всі заходи щодо пропонування споживачам укласти Договори про надання населенню послуг з централізованого опалення та підігріву питної води, шляхом оголошень в засобах масової інформації, розповсюдження листів з пропозиціями укладення договору, доставки проектів договорів в квартири абонентів. Навіть за відсутності договору між сторонами, боржник зобов`язаний сплачувати вартість послуги з централізованого опалення на підставі того факту, що користувався нею. Внаслідок невиконання відповідачкою зобов`язання по сплаті за послуги з централізованого опалення, виникла заборгованість за період з 01.08.2013 по 31.10.2021, яка складає 26498,10 грн. За періоди з 01.09.2013 по 31.10.2021 відповідачці нараховано 9341,22 грн. суму, на яку підлягає збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції, а також за період з 01.09.2023 по 31.10.2021 відповідачці нараховано 3211,84 грн. три відсотки річних, що разом з основною сумою боргу становить 39051,16 грн. Свої обов`язки по тепло забезпеченню позивач виконував належним чином.

Ухвалою суду від 02.06.2026, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, відсутній відзив на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів, з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно приписів ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

На підставі рішення Миколаївської міської ради №1078 від 26.05.2006 року ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» з 01.06.2006 року визнано виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а також проведення розрахунків із населенням та бюджетними організаціями міста.

В опалювальні періоди з 2012-2013рр. по 2020-2021 рр. позивач здійснював постачання теплової енергії до житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи наказами про початок та закінчення опалювального періоду на підставі рішень Виконавчого комітету Миколаївської Міської Ради про закінчення опалювального сезону, розпорядження міського голови та рішення Виконавчого комітету Миколаївської Міської Ради про початок та закінчення опалювального сезону у вказані періоди.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 21.05.2026, ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_3 на підставі Договору купівлі продажу від 03.11.2010, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Зідрашко О.І., зареєстрованого в реєстрі за № 531.

Із наявного в матеріалах справи розрахунку боргу вбачається, що позивач надав теплову енергію за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.08.2013 по 31.10.2021 на суму 26498,10 грн.

Згідно розрахунку відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, у зв`язку з невиконанням відповідачами своїх зобов`язань по своєчасній та повній сплаті вартості наданої послуги, сума інфляційних втрат за період з 01.09.2013 по 31.10.2021 становить 9341,22 грн та сума 3% річних 3211,84 грн.

Норма права та мотиви їх застосування.

Відсутність підписаного договору не звільняє споживачів від сплати наданих їм послуг, оскільки відповідно ч. 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України, цивільні відносини виникають не тільки з письмових чи усних угод, а і з дій та вчинків осіб.

Обов`язок сплатити вартість теплової енергії випливає з самого факту користування тепловою енергією. Відтак, навіть за відсутності договору між сторонами, відповідач зобов`язаний сплачувати послуги за теплопостачання.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними (правовий висновок ВСУ, викладений у постанові від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, у постанові Великої Палати ВС від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, від 07.07.2020 №712/8916/17, від 15.06.2021 № 910/6077/21).

Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Приписами п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач, серед іншого, зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" від 21.07.2005 року № 630, споживач зобов`язаний: оплачувати послуги в установлені договором строки, дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; виконавець має право: у разі несвоєчасного внесення споживачем платежів за надані послуги нараховувати пеню у розмірі, встановленому законом та договором.

Відповідно до п.1 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній на момент існування правовідносин) від 24.06.2004р. споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Наявність або відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не звільняє споживача від оплати житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Статтею 68 ЖК України передбачено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 64 ЖК України повнолітні члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, несуть солідарну майнову відповідальність за зобов`язаннями.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що зобов`язання виникають з дій осіб, які породжують цивільні права та обов`язки. Обов`язок сплатити вартість спожитих послуг випливає з самого факту користування послугою.

Відповідачка не виконувала свої обов`язки щодо оплати за надані послуги з централізованого опалення, у зв`язку з чим виникла заборгованість, за період з 01.08.2013 по 31.10.2021, у розмірі 26498,10 грн. Крім того, за періоди з 01.09.2013 по 31.10.2021, відповідачці нараховано 9341,22 грн. - суму, на яку підлягає збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції, а також за період з 01.09.2013 по 31.10.2021 відповідачам нараховано 3211,84 грн. - три відсотки річних, що разом з основною сумою боргу становить 39051,16 грн.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань і одностороння зміна умов договору не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму богу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, види зобов`язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц).

Як зазначив Верховний Суд України у правовій позиції, викладеній від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15, положення, передбачене пунктом 10 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово - комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування до таких правовідносин правових норм, установлених у статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами. Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово - комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України.

За своїми ознаками індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними, окремими способами захисту, цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №922/4544/16, від 26.04.2018 у справі №910/11857/17, від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 06.11.2018 у справі №910/9947/15, від 29.01.2019 у справі №910/11249/17, від 19.02.2019 у справі №910/7086/17, від 10.09.2019 у справі №920/792/18.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Отже, згідно вищенаведених правових норм обов`язком відповідача, як споживача комунальних послуг є своєчасна їх оплата, згідно затверджених в установленому порядку тарифів з дотриманням вимог законодавства.

Відповідачка, яка є споживачем вказаних послуг, адже є власницею майна, допустила порушення вимог законодавства, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за централізоване опалення у розмірі 26498,10 грн. за період з 01.08.2013 по 31.10.2021.

Крім того, за періоди з 01.09.2013 по 31.10.2021, відповідачці нараховано 9341,22 грн. - сума, на яку підлягає збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції, 3211,84 грн. - три відсотки річних, що разом з основною сумою боргу становить 39051,16 грн.

Враховуючи, що відповідачка є споживачкою послуг з надання теплової енергії, заборгованість за спожиті послуги в добровільному порядку не відшкодовано, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Доказів, які б спростовували вищевикладені висновки суду, відповідачкою до суду не представлено.

Щодо судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3328 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за теплову енергію задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» заборгованість спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 39051 грн. 16 коп., з яких: основний борг за послуги з централізованого опалення в сумі 26498 грн. 10 коп.; сума, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції у розмірі 9341 грн. 22 коп., та три відсотки річних у розмірі 3211 грн. 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» судовий збір у розмірі 3328 грн. 00 коп.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго», код ЄДРПОУ 31319242, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-а.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено «01» вересня 2026.

Суддя Н.О. Рум`янцева