Ухвала суду № 139392594, 02.09.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

"02" вересня 2026 р.

Справа №489/3599/26

Провадження №2/489/2264/26

УХВАЛА

02 вересня 2026 м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань Горецькою П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон дебт коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив.

Представник позивача, через систему «Електронний суд», звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2052742 від 16.01.2022 у розмірі 7502,50 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 9.04.2026, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

13 травня 2026 від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі. Зазначає, що відповідач погасив поточну заборгованість за договором.

Дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Згідно висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20 провадження №61-3438сво21, суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Судом встановлено, що після пред`явлення даного позову, представник позивача подав до суду заяву про відсутність заборгованість відповідача перед позивачем, тому між сторонами не залишилось неврегульованих питань, тобто предмет спору між сторонами відсутній, що унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову.

Відповідно до ч.2 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки представником позивача подана заява про закриття провадження в справі, підстав для відмови в прийнятті вказаної заяви не встановлено, а тому дана заява підлягає задоволенню, а провадження у справі закриттю.

Щодо повернення судового збору

Представник позивача просить повернути сплачений судовий збір.

Відповідно до частини другої статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Представник позивача просить повернути сплачений судовий збір, посилаючись на пункт 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Водночас відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову (аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №199/9188/16-ц).

Тобто, наведеною нормою передбачено окремі випадки відшкодування понесених судових витрат у випадках закриття провадження у справі, зокрема, у разі коли позивач не підтримує свої вимоги, у зв`язку з їх задоволення відповідачем.

Суд виходить зі змісту поданої заяви, а саме: по-перше, ініціатором (заявником) закриття провадження є позивач; по-друге, підставою закриття провадження, як вбачається з поданої заяви, є урегулювання спору після його пред`явлення. Тобто обставини підпадають під правове регулювання, передбачене частиною третьою статті 142 ЦПК України.

Відповідно, за вказаного правового регулювання позивач може ініціювати питання відшкодування понесених витрат з відповідачки (друге речення частини третьої статті 142 ЦПК України). Однак позивач указаного питання не порушував перед судом.

Отже, враховуючи конкретні наведені обставини, суд виходить з того, що клопотання про закриття провадження у справі ініційоване позивачем, підлягає задоволенню з підстав відсутності предмета спору, оскільки відповідачка після відкриття провадження (пред`явлення позову) задовольнила вимоги позивача, відповідно, такі відносини урегульовано частиною третьою статті 142 ЦПК України, за якою позивач має право на відшкодування витрат за рахунок відповідача, а не шляхом повернення коштів з державного бюджету.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі №199/9188/16-ц, від 01.07.2024 у справі № 910/290/24.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання позивача в частині повернення судового збору не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

прийняти відмову представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон дебт коллекшн» - Пархомчука Сергія Валерійовича від позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон дебт коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Провадження у справі за Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон дебт коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити.

У задоволенні вимоги про повернення сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн», 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, інше, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44002941.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено «02» вересня 2026.

Суддя Н.О. Рум`янцева