Ухвала суду № 139391806, 31.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

31.08.2026Справа № 910/11659/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" про забезпечення позову, у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "ТЕХНОЛОГІЯ" (40025, м. Суми, просп. Перемоги, буд. 147-А, ідентифікаційний код 14022407)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32 літ. А, ідентифікаційний код 30859524)

про стягнення 10 948 840, 20 грн,

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року Приватне акціонерне товариство "ТЕХНОЛОГІЯ" (далі - ПрАТ "ТЕХНОЛОГІЯ") звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (далі ПрАТ "Страхова компанія "УСГ") про стягнення страхового відшкодування у розмірі 10 948 840, 20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано обставинами невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором добровільного страхування майна від 24.06.2024 № 12-1411-24-00018 (далі договір) щодо виплати страхового відшкодування у зв`язку з настанням страхового випадку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 позов задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Страхова компанія "УСГ" на користь ПрАТ "ТЕХНОЛОГІЯ" 10 948 840, 20 грн суму страхового відшкодування та витрати зі сплати судового збору в сумі 131 386,10 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 та додаткове рішення цього ж суду від 03.03.2026 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 22.07.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 у справі №910/9932/24 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, вказав, що суди попередніх інстанцій не врахували положення чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, не здійснили аналіз умов договору та Правил страхування, посилання на які містять умови договору страхування, укладеного між сторонами, не аргументували в судових рішеннях підстави неприйняття до уваги виключення із страхових випадків, визначених у розділі 3 договору, збитки за якими не підлягають відшкодуванню, не надали оцінки наявним у матеріалах справи доказам щодо обставин настання випадку, який мав місце 30.08.2024 на території, де розміщувалося застраховане майно позивача, зокрема інформації з матеріалів кримінального провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України, яка встановлює відповідальність за воєнні злочини, та іншим доказам, наявним в матеріалах справи, а відтак не встановили ті фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення спору, зокрема не встановили факт, причини та обставини події, яка мала місце 30.08.2024, та чи є така подія страховим випадком, з настанням якою за цим договором відшкодовуються збитки внаслідок знищення, пошкодження або втрати майна, а також обставини дотримання сторонами умов договору щодо порядку оформлення факту настання страхового випадку, його наслідків та розміру заподіяних збитків.

Водночас, як вказано Верховним Судом, суди попередніх інстанцій, вдавшись до тлумачення змісту правочину відповідно до статті 213 ЦК, не звернули увагу на ті обставини, що тлумачення правочину не може змінювати його суті, оскільки воно спрямоване лише на з`ясування та роз`яснення існуючого змісту й справжньої волі сторін, а не на створення нових прав чи заміну умов.

При цьому суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доводам відповідача та не дослідили і не надали належної правової оцінки положенням Правил 2, на умовах яких здійснюється страхування ризику падіння літальних апаратів, їх частин уламків, що визначено пунктом 2.3.5 договору страхування, якими встановлено, що не визнається страховим випадком та не підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні майновим інтересам страхувальника внаслідок загибелі, пошкодження чи втрати застрахованого майна в результаті, зокрема, будь-яких воєнних дій, у тому числі громадянської війни, інтервенції, збройних конфліктів як з оголошенням, так і без оголошення війни, терористичних актів, пошкодження (знищення) майна, викликаного не страховою подією обумовленою в договорі страхування та інш.

Отже, як підкреслено Верховним судом, тлумачення судами попередніх інстанцій змісту пункту 2.3 договору в частині страхового випадку, не може змінювати або відміняти інші частини договору адже за усталеною практикою застосування статей 213, 637 ЦК, суд може постановити рішення про тлумачення змісту договору без зміни його умов.

За результатами проведення автоматизованого розподілу справи №910/11659/25, остання була передана на розгляд судді Пукшин Л.Г., що відображено у витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2026 прийнято справу №910/11659/25 до свого провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.09.2026.

18.08.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УСГ" подано заяву про поворот виконання рішення, у якій заявник просить суд під час ухвалення судового рішення за результатами нового розгляду справи у разі прийняття одного із рішень визначених в п. 1-4 ч. 2 ст. 333 ГПК України, здійснити поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026, додаткового рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2026, постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2026; вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать Приватному акціонерному товариству "Технологія", що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, у межах суми стягнення на загальну суму 11 240 226, 30 грн.

Поряд з цим, у зв`язку з перебуванням судді Пукшин Л.Г. у щорічній відпустці з 17.08.2026 по 30.08.2026 розгляд заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" в частині забезпечення позову здійснюється у перший робочий день після виходу судді з відпустки.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" в частині забезпечення позову, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 333 Господарського процесуального кодексу України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суддя ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно з ч. 8 ст. ст. 333 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Суд зазначає, що за відсутності інших процесуальних норм, які визначають порядок вжиття заходів забезпечення позову на стадії вирішення питання про поворот виконання рішення в порядку ст. 333 ГПК України, застосуванню підлягають положення глави 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України, які регулюють, зокрема, підстави для забезпечення позову, зміст і форму відповідної заяви, документи, що додаються до такої заяви та порядок її розгляду судом тощо.

Приписами ст. 139 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, в супереч викладеному, до заяви про забезпечення позову не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Отже, заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" про забезпечення позову подана без дотримання вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" про забезпечення позову поверненню.

Керуючись статтями 136, 139, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" про забезпечення позову повернути заявнику.

2. Ухвала набрала законної сили 31.08.2026 та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.Г. Пукшин