Ухвала суду № 139391084, 02.09.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

пр. № 2-с/759/31/26

ун. № 759/30946/25

02 вересня 2026 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Ключник А.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Святошинського районного суду міста Києва від 24 грудня 2025 року у справі № 759/30946/25 за заявою Житлово-будівельного кооперативу «КРІСТ» про видачу судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2025 року Святошинський районним судом міста Києва у справі № 759/30946/25 за заявою Житлово-будівельного кооперативу «КРІСТ» видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «КРІСТ» заборгованості.

Постановою Київського апеляційного суду від 11.06.2026 року ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30.03.2026 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування зазначеного судового наказу, одночасно порушивши питання про поновлення строку на її подання.

Відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Відповідно до частини другої статті 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Відповідно до частини п`ятої статті 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за подання заяви про скасування судового наказу сплачено судовий збір у розмірі 133,12 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 23 лютого 2026 року.

Відповідно до підпункту 4-2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір у розмірі 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі подання процесуального документа в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, сплачена ОСОБА_1 сума судового збору у розмірі 133,12 грн. відповідає встановленому законом розміру судового збору за подання заяви про скасування судового наказу в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Заява обгрунтована тим, що вимоги стягувача є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам, а з аналізу заяви про видачу судового наказу і доданих до неї документів між стягувачем та боржником вбачається спір, тому дані вимоги підлягають розгляду у позовному провадженні.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не погоджується з вимогами Житлово-будівельного кооперативу «КРІСТ», а також беручи до уваги, що вирішення питання щодо обґрунтованості та безспірності заявлених вимог не здійснюється судом у межах розгляду заяви про скасування судового наказу, суд вважає за необхідне скасувати судовий наказ від 24 грудня 2025 року.

При цьому скасування судового наказу не передбачає вирішення спору по суті та не позбавляє стягувача права звернутися до суду з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини дев`ятої статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Положеннями глави 2 розділу II ЦПК України врегульовано питання сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу, однак спеціальної норми, яка б визначала порядок розподілу між стягувачем та боржником судового збору, сплаченого боржником за подання заяви про скасування судового наказу, не встановлено.

Водночас відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, а у справах наказного провадження заявник та боржник.

З урахуванням того, що судовий наказ, виданий за заявою Житлово-будівельного кооперативу «КРІСТ», скасовується, а ОСОБА_1 поніс витрати зі сплати судового збору для реалізації свого права на судовий захист, суд вважає можливим застосувати до спірних правовідносин положення статті 141 ЦПК України за аналогією закону.

Таким чином, сплачений ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 133,12 грн підлягає стягненню з Житлово-будівельного кооперативу «КРІСТ» на користь ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 10, 42, 43, 49, 123, 126, 141, 170, 171 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про скасування судового наказу від 24 грудня 2025 року у справі № 759/30946/25.

Скасувати судовий наказ Святошинського районного суду міста Києва від 24 грудня 2025 року у справі № 759/30946/25, виданий за заявою Житлово-будівельного кооперативу «КРІСТ» (код ЄДРПОУ 45025114, 03164, м. Київ, вул. Сушка Христини, 8-10) про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «КРІСТ» (код ЄДРПОУ 45025114, 03164, м. Київ, вул. Сушка Христини, 8-10) на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання заяви про скасування судового наказу у розмірі 133 (сто тридцять три) грн 12 коп.

Роз`яснити Житлово-будівельному кооперативу «КРІСТ», що відповідно до частини третьої статті 171 ЦПК України він має право звернутися до суду з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Суддя: Ключник А.С.