Рішення № 139390749, 02.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/19840/26

Провадження № 2/127/5545/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючої судді Дернової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором кредитної лінії (Надійний) № 6492629 від 15.11.2025 року у розмірі 21 123 грн., з яких 9000 грн. - тіло кредиту, 6070,50 грн. - проценти за користування кредитом, 1552,50 грн. - комісія за надання кредиту, 4500 грн. - неустойка, а також судові витрати, мотивуючи позовні вимоги тим, що позивач на підставі Договору факторингу № 18/03/26 від 18.03.2026 року є новим кредитором за вказаним електронним кредитним договором, за якими у ОСОБА_1 виникла заборгованість.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.07.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб. Вказану ухвалу було надіслано відповідачу ОСОБА_1 на адресу реєстрації, а також ухвалу було надіслано на адресу його електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 (доставлено до електронної скриньки 02.07.2026 року 11:11:40).

Відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін відповідачем ОСОБА_1 до суду подано не було, однак ним було подано клопотання про долучення письмових доказів щодо його перебування на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період з 28 вересня 2022 року по теперішній час; крім того, у заяві було зазначено, що спірних кредитних коштів він не отримував.

Крім того, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.07.2026 року було витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; виписку по рахунку № НОМЕР_2 за період з 15.11.2025 року до 20.11.2025 року. 21.07.2026 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло повідомлення-відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 15.07.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260714/84804-БТ (з банківською випискою).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» , якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правова позиція щодо застосування вказаних норм чинного законодавства викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.

Відповідно до ст.ст.1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

15.11.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», яке є фінансовою установою, та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір кредитної лінії (Надійний) № 6492629 (далі - Договір), який був підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 316331.

Згідно з п. 2 Договору сума позики складає 9000 грн., строк кредитування - 360 днів (дата надання кредиту - 15.11.2025 року, дата повернення кредиту - 09.11.2026 року), тип процентної ставки - фіксована; процентна ставка - 0,95%/день.

Відповідно до п. 11 Договору, номер електронного платіжного засобу Позичальника - НОМЕР_2 .

Щодо тіла кредиту.

Отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 9000 грн. підтверджується довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» № КД-000079262 від 18.05.2026 року.

При цьому, між ТОВ «Європейська платіжна система» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено Договір про переказ коштів № ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020 року.

Окрім того, отримання відповідачем ОСОБА_1 15.11.2025 року грошових коштів в сумі 9000 грн. на емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на його ім`я карту № НОМЕР_3 підтверджується повідомленням-відповіддю АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 15.07.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260714/84804-БТ (з банківською випискою).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 заборгованість по тілу кредиту не сплачувалася, тому розмір несплаченого тіла кредиту ставить 9000 грн.

При цьому, позивач просить достроково повернути тіло кредиту (строк кредитування - до 09.11.2026 року, позивач звернувся до суду з позовом 08.06.2026 року, тобто до закінчення строку кредитування).

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 3 ст. 1054 ЦК України, особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п.11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з п.2.1.1. Договору метою отримання кредиту є придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, тобто спірний договір є договором про споживчий кредит.

Ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит; кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені; якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу; якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №638/13683/15-ц дійшла до висновку, що порушення позивачем визначеного кредитними договорами порядку направлення юридично значимих повідомлень, факт отримання яких адресатами суди не встановили, не може мати наслідком покладення на відповідачів тягаря дострокового погашення заборгованості за кредитними договорами.

Однак, звертаючись до суду із цим позовом, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не надало доказів на підтвердження факту надіслання відповідачу та отримання ним вимоги про сплату простроченої кредитної заборгованості, у разі невиконання якої товариство мало намір реалізувати своє право на дострокове повернення кредиту у судовому порядку, тобто позивачем (кредитодавцем) не було виконано вимоги ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», а тому відсутні підстави для дострокового повернення тіла кредиту.

При цьому, згідно з графіком платежів передбачено внесення споживачем 36 платежів із періодичністю кожні 10 днів від дати надання кредиту (15.11.2025 року), де перший обов`язковий платіж (24.11.2025 року) становить 2407,50 грн., наступні 34 мінімальні обов`язкові платежі (з 2-го по 35-й) визначені у фіксованому розмірі - 855,00 грн. та складаються виключно з нарахованих процентів і комісії, а повернення всієї суми тіла кредиту у розмірі 9000,00 грн. закладено у останній 36-й обов`язковий платіж - 9855,00 грн., строк виконання якого настане лише 09.11.2026 року. Оскільки станом на дату звернення до суду з позовом (08.06.2026 року) строк кредитування не сплив, дата остаточного повернення тіла кредиту за договором ще не настала, підстави для дострокового повернення тіла кредиту відсутні, суд доходить до висновку, що зобов`язання з повернення тіла кредиту є такими, строк виконання яких не настав, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині через їх передчасність.

Щодо процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Дійсно, відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, атакож їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період з 28 вересня 2022 року по теперішній час (військова частина НОМЕР_4 оперативно-тактичного з`єднання - 1 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; на підставі наказу командира військової частина НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 28.09.2022 року № 282), що підтверджується довідкою військової частина НОМЕР_4 Національної гвардії України від 06.07.2026 року № 3803.

Таким чином, проценти за користування кредитом відповідачеві ОСОБА_1 не нараховуються.

Щодо стягнення комісії.

Закон України «Про споживче кредитування» дозволив встановлювати комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням, поверненням кредиту, та включивши їх до загальних витрат за кредитом (п.4 ч.1 ст.1, ч.2 ст.8 Закону України Закон України «Про споживче кредитування»).

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України Закону України «Про споживче кредитування» комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

П. 2.2.8 Договору передбачена комісія за видачу (надання) кредиту - 1552,50 грн. (17,25% від суми наданого кредиту), яка є правомірною і підлягає стягненню.

При цьому, п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не містить пільг щодо оплати комісій для військовослужбовців.

Щодо неустойки (штрафу, пені).

Позивачем пред`явлено до стягнення штраф у сумі - 4500 грн.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Дійсно, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ було внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

Однак, на час розгляду справи положення Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є чинними.

Відповідно до ст. 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України; основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України; актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово постановлювала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Отже, неустойка (штраф) у розмірі 4500 грн. не підлягає стягненню.

Щодо правонаступництва.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

18.03.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 18/03/26, відповідно до умов яких ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Договором кредитної лінії (Надійний) № 6492629 від 15.11.2025 року, що також підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників № 1 від 18.03.2026 року та Витягом з Реєстру боржників № 1 від 18.03.2026 року.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, тобто необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором кредитної лінії (Надійний) № 6492629 від 15.11.2025 року у розмірі 1552,50 грн. - комісія за надання кредиту.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 186,37 грн., тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позов задоволено на 7%).

Керуючись ст. 13, 81, 141, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629,1048, 1049, 1054, 1055, 1077 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором кредитної лінії (Надійний) № 6492629 від 15.11.2025 року у розмірі 1552,50 грн. (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят дві гривні 50 коп.) - комісія за надання кредиту.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 186,37 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення припущенного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2; код ЄДРПОУ 35625014)

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

СУДДЯ