Ухвала суду № 139390745, 28.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3837/25

Провадження № 1-кп/127/134/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.08.2021 за № 42021020000000339, -

ВСТАНОВИВ:

У проваджені судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження з розгляду обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Під час судового розгляду захисником обвинуваченого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі статті 49 Кримінального кодексу України,

Клопотання мотивно тим, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що з метою заволодіння чужим майном, а саме земельною ділянкою площею 1,8560 га, яка розташована на території Приборівської сільської ради, не пізніше 20.08.2021 року вчинив дії, пов`язані з виготовленням та використанням підробленого офіційного документа рішення органу місцевого самоврядування від 30.06.2020 року № 43 сесії 7 скликання Приборівської сільської ради Липовецького району Вінницької області.

Згідно з обвинувальним актом, 20.08.2021 року о 11 годині 21 хвилині ОСОБА_4 подав до Державного реєстратора ЦНАП «Прозорий офіс» Вінницької міської ради заяву за реєстраційним номером № 47440151, до якої було долучено зазначений підроблений офіційний документ, внаслідок чого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522285200:04:000:1173.

У подальшому, відповідно до формулювання обвинувачення, внаслідок зазначених дій ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку, чим, за твердженням сторони обвинувачення, Турбівській селищній громаді було завдано значної матеріальної шкоди.

В обвинувальному акті зазначено, що дії ОСОБА_4 кваліфіковано за: ч. 1 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України, ч. 2 ст. 190 КК України.

Обвинувальний акт складений та затверджений 31 січня 2025 року.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 4 ст. 358 КК України, з огляду на передбачені відповідними санкціями покарання у виді обмеження волі на строк до двох років, належать до кримінальних проступків, а строк давності за ними становить три роки.

Таким чином, строк давності за кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч. 1 та ч. 4 ст. 358 КК України, враховуючи зазначену в обвинувальному акті дату їх вчинення не пізніше 20.08.2021 року, сплив 20.08.2024 року.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, є нетяжким злочином, а строк давності за ним становить п`ять років.

Отже, строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 190 КК України сплив 20.08.2026 року, оскільки відповідно до обвинувального акту останній час вчинення інкримінованих дій визначений як не пізніше 20.08.2021 року.

Таким чином, станом на дату подання клопотання строки давності за всіма кримінальними правопорушеннями, які інкримінуються ОСОБА_4 , закінчилися.

ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду не ухилявся, у розшук не оголошувався, місце його перебування органам досудового розслідування та суду було відоме. ОСОБА_4 до закінчення строків давності нового злочину не вчиняв, що підтверджується витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості».

На даний час закінчились строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності, а отже є всі законні підстави для закриття означеного кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення клопотання обвинуваченого, оскільки, на даний час дійсно минуло п`ять років з дня вчинення останнього епізоду кримінального правопорушення, тому наявні обставини, які свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.

Представник Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області - ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилась, проте подала заяву про проведення судових засідань по справі за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України без участі представника потерпілого.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули встановлені законом строки.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Розгляд клопотань про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК України) є обов`язком суду, який має відбутися невідкладно. За наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК України та за відсутності обставин, визначених, зокрема, у частинах 25 цієї статті, суд зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності і закрити кримінальне провадження щодо неї. Про це зазначає ККС ВС у постанові від 29.09.2021 у справі № 409/1465/16-к (https://reyestr.court.gov.ua/Review/100109314).

Відомості про вищевказане кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 03.08.2021 за № 42021020000000339, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.

За змістом обвинувального акту, направленого до суду в означеному кримінальному провадженні, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.

За формулюванням обвинувачення ОСОБА_4 , викладеного в обвинувальному акті в означеному кримінальному провадженні, у ОСОБА_4 , для заволодіння чужим майном, а саме земельною ділянкою площею 1,8560 га, яка розташована на території Приборівської сільської ради, не пізніше 20.08.2021, виник умисел на підроблення офіційного документа. Крім того, у ОСОБА_4 , для заволодіння чужим майном, а саме земельною ділянкою площею 1,8560 га, яка розташована на території Приборівської сільської ради, не пізніше 20.08.2021, виник умисел на використання підробленого офіційного документа. Крім того, у ОСОБА_4 , не пізніше 20.08.2021, виник умисел на заволодіння чужим майном, а саме земельною ділянкою площею 1,8560 га, яка розташована на території Приборівської сільської ради, не пізніше 20.08.2021, шляхом підроблення та використання підробленого офіційного документу.

Відповідно до ч. 1 ст. 358 КК України, підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут, - караються штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Відповідно до ч. 4 ст. 358 КК України, використання завідомо підробленого документа - карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 190 КК України, заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України, належить до категорії кримінальних проступків.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, належить до категорії кримінальних проступків.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, належить до категорії нетяжких злочинів.

Отже, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що часом вчинення інкремінованих діянь визначено, не пізніше 20.08.2021, тобто станом на час заявленя клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, минуло більше 5-ти років.

Строк давності з підстав, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 49 КК України не зупинявся та не переривався. Вказане, з урахуванням вимог ст. 12 КК України та санкцій ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, свідчить про те, що ОСОБА_4 має бути звільнений від кримінальної відповідальності із зазначених у клопотанні підстав.

Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Таким чином, законом безальтернативно встановлено обов`язок суду розглянути вказане клопотання відразу після надходження, незалежно від стадії провадження.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 : на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває; за місцем проживання харктеризується позитивно; від слідства та суду не ухилявся. Згідно вимоги про судимість вбачається, що ОСОБА_4 , окрім підозри в означеному кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, до кримінальної відповідальності не притягався, у розшуку не перебував.

Відповідно ч. 3 ст. 285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Таким чином, законом визначено необхідність отримання обов`язкової згоди на закриття провадження виключно від обвинуваченого і лише у випадку заперечення обвинуваченим щодо закриття провадження, судове провадження може проводитись в загальному порядку.

Після роз`яснення обвинуваченому ОСОБА_4 вказаного, останній просив суд, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, звільнити його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, а кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

При цьому, обвинуваченому, судом роз`яснено наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності, які ОСОБА_4 зрозумілі.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні просив звільнити його від кримінальної відповідальності, не заперечував щодо закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, суд оцінивши всі обставини у справі, дійшов висновку, що клопотання захисника обвинуваченого підлягає задоволенню та вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, а кримінальне провадження щодо нього, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, закрити.

При вирішенні клопотання про закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого в зв`язку зі спливом передбачених ст. 49 Кримінального кодексу України строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, суд не встановлює винуватості або невинуватості обвинуваченого.

З означеного питання суд враховує висновок ККС Верховного Суду, викладений в постанові від 18.02.2025 у справі №712/8174/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125435248), згідно з яким: «У результаті закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння».

Стосовно розподілу процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів, суд зазначає наступне.

У означеному кримінальному провадженні було проведено судову оціночно-земельну експертизу № СЕ-19/106-24/9642-ОЗ від 04.09.2024, вартістю 3029 (три тисячі двадцять дев`ять) гривень 12 (дванадцять) копійок.

Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 122 КПК витрати, пов`язані із залученням, зокрема, експерта, несе сторона кримінального провадження, яка його залучила, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким експертним установам із Державного бюджету України.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

За змістом наведеної норми КПК процесуальні витрати сторони обвинувачення на проведення експертиз у певному кримінальному провадженні здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України без окремого судового рішення, а їх покладення на обвинуваченого здійснюється лише у разі ухвалення обвинувального вироку за умови належного документального підтвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України, питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.

Оскільки у означеному кримінальному провадженні суд дійшов висновку про те, що воно підлягає закриттю, а ОСОБА_4 звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, відповідно до статті 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, при цьому ініціатором проведення судових експертиз у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, а сторона захисту не залучала жодних експертів, тому відповідно до приписів 122, 124 КПК України витрати на проведення експертиз в розмірі 3029 (три тисячі двадцять дев`ять) гривень 12 (дванадцять) копійок, не можуть бути стягнуті з обвинуваченого ОСОБА_4 , а повинні бути віднесені на рахунок держави.

Така позиція узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17, (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106315603), згідно з яким: «Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту».

Цивільних позовів в означеному кримінальному провадженні заявлено не було.

За змістом частини 3 статті 96-2 Кримінального кодексу України, спеціальна конфіскація не застосовується у випадку звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до приписів ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 44, 49, 190, 358 КК України, статтями 100, 124, 174, 284, 285, 286, 288 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 Кримінального кодексу України, у зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, на підставі статті 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.08.2021 за № 42021020000000339 закрити.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення експертизи в розмірі 3029 (три тисячі двадцять дев`ять) гривень 12 (дванадцять) копійок - віднести на рахунок держави.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.09.2021 року, у справі № 127/23080/21 скасувати.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.01.2025 у справі № 127/2158/25 скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні: конверт Турбівської селищної ради, витяг з ДРРП на нерухоме майно на земельну ділянку 0522285200:04:000:1173, витяг № НВ0518150222020, чек-квитанція № 1406413154, копія рішення від 03.09.2024 № 136/1630/23, витяг № 57002344, Наказ ГУ Держгеокадастру від 18.03.2016, лист Турбівської селищної ради від 10.06.2021 № 02-15/756, рішення Приборівської сільської ради 43 сесії 7 скликання від 30.06.2020, які поміщено до спеціального пакету «Національна поліція України Слідче Управління» PSP 4246925 залишити при матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою в той самий строк з дня вручення їй копії ухвали, а якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує в той самий строк з дня отримання нею копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: