Рішення № 13938966, 17.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/917.02.11 За позовом                     Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

До відповідача           Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району міста Києва

Про                     стягнення 70657,02 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Іваненко І.П. (за дов. № Д07/2010/06/25-2 від 25.06.2010 р.)

від відповідача Коноваленко Є.О. (за дов. № 08-1326/п від 26.07.010 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району міста Києва про стягнення з останнього 70657,02 грн., а саме: 56531,22 грн. боргу, 10731,30 грн. інфляційних та 3394,50 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриману теплову енергію у гарячій воді.

Відповідач відзиву на позов не надав. Представник в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що боржниками є мешканці будинку, для забезпечення потреб яких у тепловій енергії було укладено договір.

Під час розгляду справи відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення судових справ, у яких оскаржуються рішення Київської міської державної адміністрації починаючи з 2006 року про підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, у тому числі і на теплову енергію.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Таким чином, підставою для зупинення провадження у справі є одночасна наявність двох умов: неможливість розгляду справи та пов’язаність справ. Правомірність тарифної політики Київської міської державної адміністрації у сфері житлово-комунальних послуг має значення тільки для визначення вартості поставленої теплової енергії, однак не унеможливлює з’ясуванню всіх фактичних обставин справи та правовідносин сторін. Недійсність рішень Київської міської державної адміністрації, на підставі яких здійснювалось нарахування вартості послуг, є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами. На час розгляду справи вищевказані рішення є чинними, що свідчить про відсутність обставин про неможливість вирішення даного спору.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

30.08.2004 р. між АЕК «Київенерго»(постачальником) та комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району міста Києва (споживачем) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 240345 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) його предметом є зобов’язання постачальника щодо виробництва та постачання для потреб опалення та гарячого водопостачання теплової енергії, та зобов’язання споживача її оплати.

У пункті 2.1 Договору визначено, що сторони зобов’язалися керуватися Правилами користування тепловою енергією.

Основним обов’язком постачальника, який складає предмет Договору, є обов’язок безперебійно постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення –в період опалювального сезону, а також гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження (п. 2.2.1 Договору), а споживач дотриматись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку 2 до Договору (п. 2.3.1 Договору).

          Відповідно до п. 10 додатку 2 до Договору споживач щомісяця забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника.

Згідно зі зверненням-дорученням відповідача Договір укладено з метою постачання теплової енергії для потреб житлового будинку № 55-г по вул. Бальзака в м. Києві.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором визнається домовленість двох чи більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Його зміст складають умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Виникнення прав за договором залежить від покладених ним на сторін обов’язків, які, у сукупності, і визначають правову природу договору.

Предметом Договору є постачання позивачем за плату теплової енергії відповідачу у вигляді гарячої води, тобто за своєю правовою природою він є договором енергопостачання (параграф 3 глави 29 Господарського кодексу України), платником за яким є сторона за договором, на користь якої він укладений, тобто відповідач.

          У зв’язку з відсутністю у будинку приладів обліку облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

          Нарахування відповідачу здійснювалося відповідно до п. 2.1 Договору за тарифами, встановленими та затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, визначеними в додатку 2 до Договору, та за тепловими навантаженнями та обсягами, визначеними у звертанні-дорученні про укладення Договору та в додатку 1 до Договору.

          Оскільки у період з 01.11.2008 р. по 01.12.2009 р. відповідач належним чином не виконував зобов’язання щодо оплату поставленої теплової енергії, в нього утворилась заборгованість на час звернення до суду в сумі 56531,22 грн., що ним не заперечується

          Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, вимоги про стягнення з відповідача 56531,22 грн. основного боргу є законними та обґрунтованими.

Твердження відповідача про наявність заборгованості мешканців будинку та неврахування різниці у тарифах не приймаються судом до уваги, оскільки позивач відповідно до Договору надає послуги відповідачу, а наявність дебіторської заборгованості не є підставою для звільнення від виконання зобов’язання.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 ЦК України. Інфляційна складова боргу становить 10731,30 грн. (67262,52 грн. сума боргу з урахування інфляційної складової), а три проценти річних –3394,50 грн..

Суд приймає розрахунок інфляційної складової боргу та трьох процентів річних за період з 01.11.2008 р. по 01.12.2010 р., наданий позивачем, як вірний.

          Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у частині стягнення 67262,52 грн. боргу з урахуванням інфляційної складової та трьох процентів річних у розмірі 3394,50 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 706,57 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району міста Києва (02217, м. Київ, вул. Миколи Закревського, 15, код 31776030) на користь акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) 67262,52 грн. боргу з урахуванням інфляційної складової, 3394,50 грн. трьох процентів річних, 706,57 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                         С.А. Ковтун

Рішення підписано 22.02.2011 р.