Рішення № 13938880, 17.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/57017.02.11 За позовом          Державної організації «Автобаза Державного управління справами»

До Черкаської обласної державної адміністрації

Про стягнення 53714,92 грн.

                                                                                          Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Комендантова А.О. (за дов.)

від відповідача Назаренко М.П. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулася з позовом державна організація «Автобаза Державного управління справами»до Черкаської обласної державної адміністраціїпро стягнення 53714,92 грн. за договором № 20/1 від 28.12.2009 р. про надання послуг щодо користування автомобілем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив зобов’язання щодо проведення оплат за відновлювальний ремонт автомобіля Toyota Land Cruiser.

Ухвалою від 13.12.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/570, розгляд справи призначено на 20.01.2011 р.

Ухвалою суду від 20.01.2011 р. розгляд справи було відкладено на 10.02.2011 р. у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

Ухвалою від 10.02.2011 р. було відкладено розгляд справи на 14.02.2011 р.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи у зв’язку з зобов’язанням сторін надати додаткові документи до матеріалів справи.

Розгляд справи було відкладено на 17.02.2011 р..

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив, зазначивши, що технічні несправності автомобіля були виявлені з порушенням п. 4.2 Договору, а розмір збитків позивача належними доказами не доведений.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

28.12.2009 р. між державною організацією «Автобаза Державного управління справами»–(виконавцем) та Черкаською обласною державною адміністрацією (замовником) було укладено договір № 20/1 надання послуг щодо користування автомобілем (далі –Договір).

Відповідно п. 1.1 Договору виконавець надає, а замовник приймає в строкове платне користування автомобіль Toyota Land Cruiser 2003 року, № кузова JTEHT05J 902042095, первинною вартістю 276363,83 грн..

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що замовник сплачує виконавцю плату за користування автомобілем в розмірі 10 відсотків від балансової вартості автомобіля за рік, що в щомісячному розрахунку складає 2303,03 грн.. Загальна вартість послуг складає 27636,36 грн..

Відповідно до п. 4.2 Договору при повернені автомобіля виконавцю, у присутності представника виконавця, за кошти замовника, на спеціалізованій станції технічного обслуговування виконується повна діагностика та технічне обслуговування, а при необхідності, і ремонт автомобіля з отриманням гарантійного талону.

Згідно з п. 4.3 Договору автомобіль повинен бути повернутий виконавцю протягом 5 (п’яти) днів з моменту закінчення терміну дії Договору, або отримання від виконавця листа про негайне повернення автомобіля, в повній комплектності та в тому технічному стані, якому був отриманий.

Відповідно до п.п. 5.1.4, 5.1.8 Договору замовник зобов'язаний за власний рахунок здійснювати технічне обслуговування та поточний ремонт автомобіля на спеціалізованих станціях технічного обслуговування, усувати всі наслідки аварій та пошкоджень автомобіля, які виникли під час експлуатації його замовником.

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2010 р..

Фактично повернення автомобіля відповідачем відбулось 02.06.2010 р. після неодноразових звернень позивача (лист від 09.03.2010 р. та від 06.04.2010 р.). Зокрема, 02.06.2010 р. замовник повернув, а виконавець прийняв автомобіль марки 414 Toyota Land Cruiser державний номер АА 0260 АА, про що було складено приймально-здавальний акт № 159 від 02.06.2010 р.. У акті сторонами були зазначені пошкодження, які мав автомобіль на момент повернення.

04.06.2010 р. позивачем на станції технічного обслуговування приватного підприємства «Автодім», яке за договором поставки № 30473 від 30.12.2009 р. у 2010 р. було постачальником для позивача устаткування автомобільного, проведено огляд з метою визначення вартості ремонту по відновленню автомобіля № 414 Toyota Land Cruiser державний номер АА 0260 АА. Згідно з проведеною калькуляцією вартість робіт і матеріалів склала 45262,46 грн..

Крім того, вартість шин, які також підлягали заміні, відповідно до рахунку від 09.06.2010 р. склала 8452,46 грн..

Всі вищевказані роботи та матеріали визначені як такі, що підлягають проведенню з метою усунення пошкоджень та дефектів автомобіля, зазначених у акті № 159 від 02.06.2010 р..

Таким чином, оскільки сторони самостійно здійснили діагностику автомобіля та визначили необхідний перелік ремонтних робіт і матеріалів, і Договором (п. 4.2) передбачено право позивача проводити ремонт автомобіля на станції технічного обслуговування, що свідчить і про можливість визначення вартості робіт та матеріалів за цінами станції обслуговування, доводи відповідача про порушення п. 4.2 Договору при визначені несправностей автомобіля та вартості відновлення є необґрунтованими.

10.06.2010 р. позивач направив відповідачу претензію № 32/359 з вимогою сплатити вартість відновлюваних робіт та заміни шин, яка залишена без відповіді та задоволення.

Станом на день розгляду справи відповідач свій обов’язок, визначений п. 4.2 та п. 5.1.8 Договору щодо оплати вартості відновлювального ремонту на суму 53714,92 грн. не виконав.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обов’язок відповідача сплатити за відновлювальний ремонт автомобіля Toyota Land Cruiser державний номер АА 0260 АА передбачений п.п. 4.2 та 5.1.8 Договору.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Черкаської обласної державної адміністрації (18000, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 185, код 00022668) на користь державної організації «Автобаза Державного управління справами»(04071, м. Київ, вул. Петрівська, 12, код 19134105) 53714,92 грн. боргу, 537,15 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

          Рішення підписано 22.02.2011 р..